Єдиний унікальний номер: 343/759/22
Номер провадження: 1-кп/0343/14/23
про закриття кримінального провадження
19 липня 2023 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого: судді- ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження №1-кп/0343/14/23 , які внесені до ЄРДР за №62022140040000037 від 28.04.2022 , про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Верхній Струтин, Рожнятівського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має вищу освіту, працюючого на посаді головного державного інпектора митного поста "Долина", Івано-Франківської митниці, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України,
з участю: прокурора- ОСОБА_4
обвинуваченого- ОСОБА_3
захисника- ОСОБА_5
ОСОБА_3 вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах:
ОСОБА_3 , обіймаючи посаду головного державного інспектора митного поста «Долина» Івано-Франківської митниці ДФС, 28.12.2016 о 15 годині 05 хвилині, виконуючи свої службові обов'язки під час митного оформлення товарів за електронною митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ №206070000/2016/013236 від 28.12.2016, будучи зобов'язаним відповідно до своєї посадової інструкції, Митного кодексу України, «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» (затвердженого наказом Мінфіну від 30.05.2012 №631) здійснити перевірку правильності класифікації товарів та маючи можливість це зробити у відповідності до наявних у нього повноважень, наданих ст. 69 Митного кодексу та розділом ІІІ «Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650,неналежно поставився до виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них та здійснив митне оформлення і випуск у вільний обіг товарів, зазначених у вищевказаній митній декларації із невірно визначеним кодом класифікації товару згідно із Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності «8413910090» замість «8413910010», що потягло за собою неправильне визначення ставки мита для таких товарів у розмірі 0% замість 10%.
У відповідності до Закону України від 19.09.2013 №584-VII «Про митний тариф України» для товарів, що класифіковані за кодом класифікації товарів ЗЕД 8413910010 встановлена ставка мита 10%.
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 10.03.2022 №772/807/22-28 внаслідок недоотримання доходів державою від митних платежів за митною декларацією №206070000/2016/013236 від 28.12.2016 завдано матеріальних збитків (майнової шкоди) в сумі 275 881,20 грн.
Внаслідок неналежного виконання головним державним інспектором митного поста «Долина» Івано-Франківської митниці ДФС ОСОБА_3 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них під час митного оформлення товарів за митною декларацією ІМ 40 ДЕ №206070000/2016/013236 від 28.12.2016 інтересам держави спричинено тяжкі наслідки у вигляді недоотримання доходів на суму 275 881,20 грн.
11.07.2023 в Долинський районний суд поступило клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якого він просить (дає згоду) закрити кримінальне повадження відносно нього у зв'язку із закінченням строку давності і постановити ухвалу про звільнення його від кримінальної відповідальності (а.с.111 т.1).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 подане клопотання, про закриття кримінального провадження відносно нього у зв'язку із закінченням строку давності та звільнення його від кримінальної відповідальності підтримав. Наслідки закриття провадження за строками давності, тобто з нереабілітуючих підстав, йому роз'яснені та зрозумілі.
Захисник адвокат ОСОБА_5 підтримала заявлене ОСОБА_3 клопотання, просила його задоволити.
Прокурор ОСОБА_4 ,щодо задоволення поданого клопотання не заперечив, вказавши, що в даному кримінальному провадженні закінчилися строки давності, передбачені ст. 49 КК України, що є підставою для його закриття.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає до задоволення і кримінальне провадження про обвинувачення його за ч. 2 ст. 367 КК України слід закрити, виходячи з наступного:
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду кримінального провадження.
Ч.1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
За змістом ст.ст. 44, 49 КК України, за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує та відсутні підстави, передбачені ч. 5 ст. 49 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив діяння , а саме митне оформлення товарів за електронною митною декларацією оформлення типу ІМ 40 ДЕ №206070000/2016/013236, 28.12.2016 в 15 год. 05 хв.
Санкція ч.2 ст. 367 КК України, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю
на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів і з дня його вчинення пройшло більше п'яти років, що згідно зі ст. 49 КК України є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 у розшуку не перебував та перебіг давності на підставі ч. 2 ст. 49 КК України не переривався.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що обвинувачений дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, слід закрити, звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - не обирався.
Речових доказів у даному (виділеному) кримінальному провадженні - немає.
Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 124 КПК України.
При цьому суд враховує, що ст. 284 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав
для закриття кримінального провадження, які поділяються на реабілітуючі та нереабілітуючі. До реабілітуючих належать такі: відсутність події кримінального правопорушення; відсутність у діянні складу кримінального правопорушення; не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати. Відповідно, всі інші підстави є нереабілітуючими, в тому числі звільнення від кримінальної відповідальності і передбачають констатацію факту вчинення особою кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою.
П. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів. Процесуальні витрати виникають та пов'язані із здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають,
що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі закрити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Таку правову позицію відображено колегіями суддів Першої та Третьої судових палат ККС у постановах від 07 жовтня 2021 року у справі № 584/800/20 (провадження №51-1800км21), від 29 вересня 2021 року, у справі № 342/1560/20 (провадження №51-2331км21), в яких також вказано про те, що закриття кримінального провадження щодо особи на нереабілітуючих підставах і застосування до неї більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням експертиз.
В судовому рішенні від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що КПК України не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи
від кримінальної відповідальності. Таким чином, очевидно, що звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд має вирішити питання й розподілу процесуальних витрат.
В ході досудового слідства по справі експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, проведено комплексну судову товарознавчу експертизу та експертизу металів і сплавів та виробів з них ( висновок експерта від 21.12.2021 №4508/4878 а.с. 206-233 т.3) та експертами Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проведено судову економічну експертизу ( висновок експерта від 10.03.2022 №772/807/22-28 а.с.18-25 т.4).
З акту №2 здачі-приймання висновку експерта №4508/4878 від 21.12.2021 (а.с.205 т.3) , встановлено, що вартість проведеної експертизи становить 34322.00 грн.
У відповідності до акту здачі-приймання висновку експерта №772/807/22-28 від 10.03.2022 (а.с.17 т.4) , встановлено, що вартість проведеної експертизи становить 4530.48грн.
При цьому суд, враховує, що комплексна судова товарознавча експертизи та експертиза металів і сплавів та виробів з них, проведена експертами Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України щодо трьох митних декларації, а саме : декларації №206070000/2016/013236 від 28.12.2016, декларації № 206070000/2017/000412 від 19.01.2017, декларації №206080/2017/011849 від 25.04.2017, матеріали щодо митного оформлення товарів за електронними митними деклараціями типу ІМ 40 ДЕ №206070000/2017/000412 від 19.01.2017, та декларації №206080/2017/011849 від 25.04.2017 , виділені досудовим слідством в окремі провадження, а тому з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держави 1/3 вартості проведеної експертизи, а саме: 11 440.67 грн.
На підставі викладеного, ст. 49 КК України, керуючись ст. 124 ч. 2 ст. 284, ст.ст. 369-372, 376 КПК України, суд-
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №62022140040000037 внесене до ЄРДР 28.04.2022 , про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст. 367 КК України, закрити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення комплексної судово-товарознавчої експертизи та експертизи металів і сплавів та виробів з них №4508/4878 від 21.12.2021 у розмірі 11 440 (одинадцять тисяч чотириста сорок) гривень, 67 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судово-економічної експертизи №772/807/22-28 від 10.03.2022 у розмірі 4 530 (чотири тисячі п'ятсот тридцять) гривень, 48 копійок.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 - не обирався.
Речових доказів у даному (виділеному) кримінальному провадженні - немає.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: