ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
18 липня 2023 року Справа № 906/291/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Павлюк І.Ю.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - адвокат Приведьон В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про стягнення судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі №906/291/22
за позовом Фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича
до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про скасування рішення, оформленого протоколом № 1/02-22 від 23.02.2022 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича на рішення Господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі №906/291/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 02.02.2023 у справі №906/291/22 залишено без змін. Справу №906/291/22 повернуто до Господарського суду Житомирської області.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/291/22 у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П.
12.06.2023 на адресу суду від представника Акціонерного товариства "Житомиробленерго" надійшла заява про стягнення витрат судових витрат.
Листом від 13.06.2023 матеріали справи витребовувалися з Господарського суду Житомирської області.
30.06.2023 матеріали справи №906/291/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 розгляд заяви призначений на "18" липня 2023 р. об 11:30 год.
Розпорядженням керівника апарату суду від 13.07.2023 у зв'язку закінченням повноважень головуючого судді (судді-доповідача) Дужича С.П. - рішення ВРП від 06.07.2023 №685/0/25-23, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №906/291/22.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2023 визначено склад суду у справі №906/291/22: головуючий суддя - Савченко Г.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Павлюк І.Ю.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 прийнято заяву Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про стягнення судових витрат у справі №906/291/22 до розгляду в новому складі суду: головуючий суддя - Савченко Г.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Павлюк І.Ю.
В судове засідання 18.07.2023 з'явився представник АТ "Житомиробленерго", який підтримав заяву про стягнення судових витрат.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення судових витрат у цій справі, колегія суддів враховує таке.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 124 ГПК України).
Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Водночас у частині 5 наведеної правової норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Отже зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу заявником надано:
- копію Додаткової угоди №46 від 31.05.2023 до Договору про надання правничої допомоги №1 від 02.01.2019;
- Детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт), згідно Договору про надання правничої допомоги №1 від 02.01.2019 та додаткової угоди №46 від 31.05.2023;
Оскільки постанова суду ухвалена 30.05.2023, а відповідач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу разом із доказами про понесення таких витрат 02.06.2023, то п'ятиденний строк на подання доказів на підтвердження понесених судових витрат на отримання професійної правової допомоги відповідачем не пропущений.
Судом встановлено, що 02.01.2019 між адвокатом Приведьоном Віталієм Миколайовичем (далі - адвокат) та Акціонерним товариством "Житомиробленерго" (далі - клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги №1 (далі - договір) (а.с. 150-152, т. 1), відповідно до п.1.1 якого, предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.
Згідно з п.1.2 договору, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:
- надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, поліції, МВС та СБУ, нотаріальних органах, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб;
- представляє клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред'явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред'явлення зустрічного позову, подання клопотань, заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред'явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах клієнта, непередбачені даним договором;
- представляє інтереси клієнта в судах, в органах прокуратури, поліції, МВС та СБУ під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів замовника;
- збирає в інтересах клієнта відомості про факти, які можуть бути використані як докази у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах;
- запитує, підписує, подає і отримує в інтересах клієнта інформацію та документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань всіх форм власності та підпорядкування (даний договір являється згодою клієнта на отримання адвокатом персональних даних клієнта та інших відомостей).
У п.2.1 договору передбачено обов'язки адвоката, зокрема: адвокат зобов'язується надати правничу допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта (п.2.1.1); адвокат зобов'язується представляти права та законні інтереси клієнта та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (п.2.1.2).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (п.3.1 договору).
У розділі 4 договору сторонами погоджено гонорар адвоката. Так, п.п. 4.1, 4.2 договору передбачено, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правничих послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Гонорар адвоката та компенсація витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.
31.05.2023 між адвокатом Приведьоном В.М. та АТ "Житомиробленерго" укладено додаткову угоду (а.с. 6, т. 2), у якій зазначено, що відповідно до п.1.1 та 4.1 договору про надання правничої допомоги №1 від 02.01.2019 сторони домовилися про умови надання адвокатом клієнту наступної професійної правничої допомоги та розмір гонорару: консультування клієнта, вивчення апеляційної скарги, аналіз законодавства щодо застосуванні відповідних прав з метою забезпечення законних інтересів та прав клієнта, пов'язаних із застосуванням законодавства, збір доказів, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, прийняття участі в засіданнях суду як представник клієнта по справі №906/291/22 в суді апеляційної інстанції. Гонорар (фіксований 40 000,00 грн (в т.ч. гонорар успіху за рішення суду апеляційної інстанції на користь клієнта в сумі 20 000, 00 грн).
Даний гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішенням суду, ухвали суду про залишення позову без розгляду або закриття провадження у справі.
Колегія суддів зазначає, що позиція відповідача по суті спору не змінювалася протягом розгляду справи і в суді першої інстанції, і в суді апеляційної інстанції; адвокат Приведьон В.М., який складав процесуальні документи у справі (відзив на апеляційну скаргу) та брав участь у судових засіданнях під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції вже був обізнаний з фактичними обставинами справи та позицією учасників справи щодо суті спору, оскільки адвокат Приведьон В.М. приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції.
Суд зазначає, що послуга консультування клієнта, вивчення апеляційної скарги, аналіз законодавства, щодо застосування відповідних прав з метою забезпечення законних інтересів та прав Клієнта, фактично охоплюється послугою підготовки відзиву на таку апеляційну скаргу.
Отже, на переконання судової колегії, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим лише в частині підготовки відзиву на апеляційну скаргу та участі адвоката у судових засіданнях.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підготовка відзиву на апеляційну скаргу є дійсною та необхідною послугою у даній справі, підтвердженою належними доказами, а тому є розумним та обґрунтованим розрахунок адвокатом цих послуг на суму 3 000,00 грн.
Щодо заявлених до стягнення витрат за участь адвоката у судових засіданнях у справі №906/291/22 із розгляду апеляційної скарги в розмірі 9000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне. Судом встановлено, що адвокат Приведьон В.М. брав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, тобто адвокатом не було додаткових затрат часу та витрат на дорогу до суду. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, вартість послуг адвоката за участь в судових засіданнях становить 3 000 грн.
Щодо витрат на підготовку заяви про стягнення судових витрат та у випадку необхідності прийняття участі в судовому засіданні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі витрати не є пов'язаними з розглядом справи №906/291/22 по суті, а тому покладення на позивача витрат у цій частині є безпідставним.
Щодо відшкодування заявленого відповідач "гонорару успіху", суд виходить з такого.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат (відшкодування їх за рахунок іншої сторони) у формі "гонорару успіху", суд повинен виходити не з договору між адвокатом та клієнтом, який створює саме для них права та обов'язки, та погодженого ними розміру гонорару (в даному випадку визначеного ними у фіксованому розмірі 40 000,00 грн, з них 20000,00 грн гонорар успіху), а й з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов'язаним з розглядом справи, які визначені адвокатом та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи. Адже саме розмір витрат, понесених відповідачем на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення конфлікту сторін, кореспондується з витратами, які відповідач має право відшкодувати на свою користь, як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок позивача.
Отже, враховуючи, що заявлений відповідачем розмір гонорару успіху у сумі 20 000,00 грн є не пропорційним фактично понесеним судовим витратам безпосередньо пов'язаним з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, які визначені адвокатом та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи, колегія суддів доходить висновку про те, що покладення таких витрат на позивача є обґрунтованим у розмірі 4000,00 грн.
Крім того на стадії апеляційного розгляду справи правова позиція відповідача вже була сформована, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано. Вчинені представником відповідача дії, які можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, були актуальні під час розгляду справи в суді першої інстанції, за результатами якого вже було стягнуто витрати на професійну правничу допомогу.
Таким чином, керуючись ч. 5 ст. 129 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10 000,00 грн, який відповідає критеріям розумності та пропорційності.
Керуючись ст. 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про стягнення судових витрат задоволити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мещерякова Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622) 10 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Доручити Господарському суду Житомирської області видати наказ.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
5. Справу № 906/291/22 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "18" липня 2023 р.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Павлюк І.Ю.