Справа № 203/3760/23
Провадження № 2-н/0203/152/2023
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
про відмову у видачі судового наказу
17 липня 2023 року суддя Кіровського районного суд м. Дніпропетровська Колесніченко О. В., розглянувши у провадженні № 2-н/0203/152/2023 заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу,-
11 липня 2023 року заявник подала цю заяву на предмет видачі судового наказу про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини усіх видів доходів, але не менше 50 % та не більше 10 (десяти) прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі ОСОБА_3 як батька цієї дитини, народженої у шлюбі з заявником, в якому вони перебувають з 19 жовтня 2013 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2023 року вказана заява передана в провадження судді Колесніченко О.В.
При вирішенні питання про видачу судового наказу встановлено наступні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу.
В свою чергу п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Частинами 2, 3 ст.163 ЦПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За вимогами ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Виходячи зі змісту положень ч.3 ст.181, ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з заявою в порядку наказного провадження про стягнення аліментів має той з батьків з яким проживає дитина і на утриманні якого знаходиться та з того з батьків, який проживає окремо від дітей.
Разом з тим, до заяви не надано доказів того, що дитина перебуває на утриманні і проживає саме з матір'ю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи наведені вище обставини, суд приходить до висновку про невідповідність заяви вимогам п. п. 4, 5 ч.2 ст. 163, ч. 3 ст. 163 ЦПК України у зв'язку з чим у видачі судового наказу належить відмовити з постановленням про це ухвали в порядку ч. 2 ст. 165 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 181, 183 Сімейного кодексу України, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 165, ст. 166, 261 ЦПК України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення зі ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для звернення до суду з відповідним позовом у загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя О.В. Колесніченко