Справа № 202/9246/23
Провадження № 2/202/2101/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
17 липня 2023 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєсєда Г.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та припинення права власності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності та припинення права власності.
Розглянувши матеріали позовної заяви та її зміст, вважаю необхідним залишити її без руху, оскільки дана заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, та відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону додаються до позовної заяви.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 просив суд відстрочити йому сплату судового збору.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Позивач на підтвердження неможливості сплати судового збору не надав жодних документів про свій майновий стан, у зв'язку із чим суд не має можливості розрахувати 5 відсотків розміру річного доходу позивача за календарний рік.
Враховуючи вищевикладене, у судді відсутні підстави для відстрочки сплати судового збору з огляду на перелік, визначений ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв, які подаються до суду фізичною особою, немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а із позовних заяв, які подаються до суду, майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивач має визначити ціну позову, яка відповідає дійсній вартості майна, та відповідно сплатити судовий збір у розмірі визначеному ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу майнового характеру.
У зв'язку із зазначеним вище, подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, її необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 174-176, 183, 185, 258-260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та припинення права власності - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернена позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Бєсєда