17 липня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 670/544/21
Провадження № 22-ц/4820/1269/23
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Прогрес-В» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Віньковецького районного суду Хмельницької області від 18 травня 2023 року про зупинення провадження у справі,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Прогрес-В» (далі - ТОВ «Агрофірма Прогрес-В») про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
ОСОБА_1 зазначив, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 жовтня 2021 року він є власником земельної ділянки площею 1,2036 га, кадастровий номер 6820687500:05:002:0059, розташованої на території Яснозірської сільської ради Хмельницького (колишнього Віньковецького) району Хмельницької області (далі - земельна ділянка). Після набуття позивачем права власності на земельну ділянку йому стало відомо про існування, ніби то, укладеної 19 червня 2017 року між спадкодавцем ОСОБА_2 і відповідачем додаткової угоди до договору оренди землі від 1 вересня 2010 року, за умовами якої ОСОБА_2 передав ТОВ «Агрофірма Прогрес-В» у строкове платне користування земельну ділянку на строк до 31 грудня 2030 року. Вказану додаткову угоду ОСОБА_2 не укладав і не підписував. Оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, то цей договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а його умови не регулюють спірні відносини. Земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні ТОВ «Агрофірма Прогрес-В» без будь-яких правових підстав, а її зайняття відповідачем треба розглядати як таке, що не пов'язане з позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Відтак у порядку задоволення негаторного позову ТОВ «Агрофірма Прогрес-В» зобов'язане повернути позивачу земельну ділянку.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення йому цієї ділянки із чужого незаконного володіння ТОВ «Агрофірма Прогрес-В».
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 18 травня 2023 року зупинено провадження у цивільній справі №670/544/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Прогрес-В» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №513/879/19 (провадження №14-49цс22).
Суд керувався тим, що підставою для передачі справи №513/879/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду є вирішення виключної правової проблеми, яка полягає в правильному застосуванні та дотриманні судами принципу добросовісності, тобто певного стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При цьому, підлягають з'ясуванню обставини, чи проявляється недобросовісна поведінка у випадку: якщо дії сторони не відповідають її попереднім заявам і поведінці; якщо сторона договору прийняла виконання від іншої сторони, а після цього посилається на недійсність такого договору або його неукладеність; якщо сторона визнавала умови договору протягом тривалого часу, а в подальшому заявила вимоги про його недійсність або неукладеність. Також слід з'ясувати, чи може свідчити підписання додаткових угод про внесення змін до окремих умов договору, ділове листування щодо договору про наявність у сторони волі на виконання договору надалі, що дозволяє контрагенту покладатися на дійсність угоди. Оскільки названі справи стосуються подібних правовідносин, то провадження у справі №670/544/21 слід зупинити до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі №513/879/19 на підставі пункту 10 частини першої статті 252 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не застосував основні засади (принципи) цивільного судочинства, проявив надмірний формалізм і дійшов помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у справі.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ТОВ «Агрофірма Прогрес-В» не подало відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Прогрес-В» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відкрито провадження у справі №670/544/21, визначено порядок її розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
15 березня 2023 року суд закрив підготовче провадження у справі №670/544/21 та призначив її до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі №513/879/19 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Рассвет» (далі - СФГ «Рассвет») до ОСОБА_3 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_3 до СФГ «Рассвет», третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки.
1 червня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу №513/879/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, у зв'язку з тим, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Як зазначила колегія суддів Верховного Суду, добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦПК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Отже, принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов'язань. Введення в цивільне законодавство принципу добросовісності як одного з найбільш загальних і важливих принципів цивільного права є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісного або недобросовісного.
Для правильного застосування та дотримання принципу добросовісності підлягає вирішенню виключна правова проблема, яка полягає у такому:
1) чи допускає цивільне законодавство у зобов'язальних правовідносинах поведінку учасників цивільних правовідносин, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці і проявляється у тому, що така поведінка не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них?
2) яким чином суд має кваліфікувати поведінку сторони зобов'язального правовідношення, у разі коли одна сторона договору прийняла виконання від іншої сторони, а після цього посилається на недійсність такого договору або його неукладеність. Якщо поведінка сторони давала іншій стороні підстави вважати, що договір є дійсним (виконувався належним чином сторонами протягом тривалого часу), то наступне висунення вимог про його недійсність або неукладеність свідчить про зловживання цивільним правом?
3) підписання додаткових угод про внесення змін до окремих умов договору, ділове листування щодо договору можуть свідчити про наявність у сторони волі на виконання договору надалі, що дозволяє контрагенту покладатися на дійсність угоди. Чи має суд, оцінюючи дії учасника стосовно добросовісності, враховувати не лише сам факт виконання, а й волю сторін на виконання договору і досягнення відповідних їй правових наслідків?
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 4 серпня 2022 року прийняла до розгляду справу №513/879/19.
18 травня 2023 року ТОВ «Агрофірма Прогрес-В» подало суду клопотання про зупинення провадження у справі №670/544/21 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №513/879/19.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За змістом пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
В силу частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною п'ятою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Із положень частини першої статті 404 ЦПК України слідує, що про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частині першій - четвертій статті 403 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 403 цього Кодексу.
Як передбачено частиною другою статті 416 ЦПК України, у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України є врахування при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин правових висновків, які будуть викладені у постановах палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду за наслідками перегляду судового рішення в іншій справі у касаційному порядку.
При цьому можливість зупинення провадження у справі виникає у випадку, коли в іншій справі, яка переглядається у касаційному порядку, вирішуються питання у подібних правовідносинах та від результату їх розгляду залежить можливість розгляду справи та правильність вирішення спору.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) визначила правила, елементи та критерії за якими має встановлюватись подібність правовідносин. Така подібність означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу правовідносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (пункт 38.1); під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (пункт 38.2).
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39).
За обставинами справи №513/879/19, яку переглядає Велика Палата Верховного Суду, 5 січня 2011 року між СФГ «Рассвет» і ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_3 передав СФГ «Рассвет» в оренду належну йому на праві власності земельну ділянку площею 9,94 га строком на 7 років (право оренди зареєстровано 4 квітня 2014 року).
Згідно з додатковою угодою від 29 серпня 2016 року №2 до договору оренди землі збільшено розмір орендної плати та продовжено строк дії договору на 10 років з дня реєстрації додаткової угоди (речове право зареєстровано 29 грудня 2016 року).
ОСОБА_3 отримав орендну плату за договором оренди включно до 2018 року, в подальшому він заперечив свій підпис на додатковій угоді та подав позов про повернення земельної ділянки.
Отже, справи №670/544/21 і №513/879/19 є подібними за змістом спірних правовідносин, а також матеріально-правовим регулюванням прав і обов'язків їх учасників.
У свою чергу, майбутній правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо правильності застосування та дотримання судами принципу добросовісності при вирішенні спорів, які випливають із орендних відносин, у разі, якщо орендодавець заперечує факт укладення та підписання договору оренди, але виконує зобов'язання за цим договором, дасть можливість місцевому суду правильно вирішити спір.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що провадження у справі №670/544/21 слід зупинити до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі №513/879/19 на підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують указаний висновок суду.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Віньковецького районного суду Хмельницької області від 18 травня 2023 року про зупинення провадження у справі - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Волкова О.М.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 47