13 липня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 680/594/22
Провадження № 22-ц/4820/1147/23
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Чебан О.М.,
з участю представниці позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 31 березня 2023 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.
ОСОБА_2 зазначила, що 21 та 22 квітня 2021 року ОСОБА_3 без належних правових підстав у складі групи осіб увірвалася до малої архітектурної форми, де вона здійснювала торгівлю живими квітами, розрізала споруду на дві частини, зірвала покрівлю, знищила двері та вікно, а також викрала та знищила частину квітів. У зв'язку з пошкодженням і зникненням майна позивачці завдано майнової шкоди у розмірі 134 437 грн. Крім того, злочинні дії ОСОБА_3 призвели до її моральних і душевних страждань. Внаслідок знищення торгівельного місця позивачка позбавлена можливості здійснювати підприємницьку діяльність і забезпечити належний рівень життя своїй родині. Вона перенесла нервовий стрес і відчувала погіршення здоров'я, вживала додаткових зусиль для відновлення свого порушеного права. Розмір завданої позивачці моральної шкоди склав 200 000 грн.
За таких обставин ОСОБА_2 просила суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь 134 437 грн майнової шкоди та 200 000 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 31 березня 2023 року в позові відмовлено.
Суд керувався тим, що у квітні 2021 року сторони здійснили поділ малої архітектурної форми (кіоску) шляхом його розрізання на дві частини. Кримінальне провадження за фактом інциденту закрито у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, а підстави для відшкодування ОСОБА_2 шкоди як потерпілій від кримінального правопорушення відсутні. ОСОБА_2 не довела належними та допустимими доказами заподіяння їй ОСОБА_3 майнової і моральної шкоди, а також її розмір.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_3 здійснила умисне знищення майна ОСОБА_2 , у зв'язку з чим її було притягнуто до адміністративної відповідальності за самоуправство. В результаті неправомірних дій ОСОБА_3 позивачці завдано майнової та моральної шкоди, розмір якої є обґрунтованим. Суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_3 не подала відзив на апеляційну скаргу.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Частинами першою, другою, п'ятою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Заслухавши учасницю судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Суд першої інстанції не з'ясував обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення сторін, неправильно витлумачив норми статей 23, 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та не дотримався приписів статей 81, 89 ЦПК України.
У зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині вимог нового судового рішення.
Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Металевий кіоск (мала архітектурна форма) розміром 6,5?3,5 м, який встановлений по вул. Подільській (біля кінотеатру), в смт. Новіа Ушица, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, належить сторонам як фізичним особам - підприємцям на праві спільної часткової власності в рівних частках кожній.
16 лютого 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір про спільну діяльність, за умовами якого вони зобов'язалися здійснювати спільну торгівельну діяльність у вказаному кіоску шляхом об'єднання майна, грошових коштів і зусиль. Внесок кожної із сторін у спільну діяльність склав 50%.
21 квітня 2021 року о 14 годині ОСОБА_3 , перебуваючи в кіоску «Живі квіти», встановленому по вул. Подільській, у смт. Нова Ушиця, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області, вчинила самовільні демонтажні дії цього кіоску, пошкодивши його цілісність.
За наслідком інциденту 27 квітня 2021 року лейтенант поліції Круліковський О.А. склав відносно ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 186 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Самоуправство).
Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новоушицької селищної ради Хмельницької області від 10 червня 2021 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 51 грн.
15 червня 2021 року Відділення поліції №2 Кам'янець-Подільського районного управління поліції внесло до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості та відкрило кримінальне провадження №12021242260000092 за ознаками злочину, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України.
Постановою дізнавача від 30 вересня 2021 року кримінальне провадження №12021242260000092 закрито у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За змістом частини першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
В силу частини третьої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (частина четверта статті 23 ЦК України).
Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Із положень частини першої статті 1167 ЦК України слідує, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як передбачено частиною другою статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв'язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов'язок відшкодувати ці збитки.
В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
При цьому на потерпілого покладається обов'язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач повинен довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.
Особа має право на відшкодування майнової шкоди, якщо вона зазнала втрат у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна. Водночас право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи внаслідок майнових втрат, якщо це призвело до душевних страждань.
Якщо спір про відшкодування шкоди вирішується в судовому порядку, то розмір матеріальних збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна чи реальної вартості відновлювальних робіт на час розгляду справи.
Водночас розмір моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Право на відшкодування моральної шкоди не може бути поставлено в залежність від права на відшкодування майнової шкоди та її розміру.
Зібрані докази вказують на те, що 21 квітня 2021 року ОСОБА_3 здійснила самоуправство, внаслідок чого був пошкоджений металевий кіоск (мала архітектурна форма), який належить їй і ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності.
Отже, ОСОБА_2 зазнала втрат у зв'язку з пошкодженням майна.
Водночас матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про реальну вартість ремонтних робіт по відновленню кіоску, а якщо кіоск не підлягає відновленню, то про реальну вартість втраченого майна на час розгляду справи.
Згідно договору №10 від 7 грудня 2013 року та накладної №24 від 14 лютого 2014 року (кримінальне провадження а.с. 15, 16) приватний підприємець ОСОБА_4 відпустив ОСОБА_2 металевий кіоск за 50 000 грн.
Акт про визначення розміру збитків від 23 квітня 2021 року (т. 1 а.с. 65) свідчить про вартість кіоску на день його придбання і не містить належного обґрунтування встановленого розміру збитків (25 000 грн). До того ж, зазначений акт містить виправлення, а фаховість осіб, які його склали, щодо здійснення оціночної діяльності, викликає сумнів.
У свою чергу, показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також письмові докази - витратні накладні №1793 від 22 березня 2021 року, №0000021 від 23 березня 2021 року, №2366 від 12 квітня 2021 року, №0000023 від 13 квітня 2021 року (кримінальне провадження а.с. 272-274), достовірно не підтверджують той факт, що під час інциденту 21 квітня 2021 року були знищені та викрадені квіти ОСОБА_2 .
При цьому акт про визначення розміру збитків від 23 квітня 2021 року (т. 1 а.с. 66) не відповідає іншим доказам і є сумнівним. Цей акт склали особи, які прямо зацікавлені у вирішенні спору на користь ОСОБА_2 .
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність ОСОБА_2 своїх вимог про відшкодування майнової шкоди.
Доводи апеляційної скарги не спростовують указаний висновок суду.
Разом із тим, суд першої інстанції допустив помилку при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди.
У зв'язку з умисним пошкодженням торгівельного кіоску ОСОБА_2 втратила можливість здійснювати підприємницьку діяльність і забезпечувати свою сім'ю. Така протиправна поведінка ОСОБА_3 завдала позивачці моральну шкоду.
ОСОБА_2 зазнала душевних страждань і перенесла нервовий стрес, були порушені її нормальні життєві зв'язки та погіршилися відносини з оточуючими людьми, вона вживала додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права.
Отже, ОСОБА_3 зобов'язана відшкодувати ОСОБА_2 моральну шкоду.
Суд першої інстанції не врахував указані обставини, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про недоведеність ОСОБА_2 протиправності дій відповідачки, які знаходяться у прямому причинному зв'язку із завданням їй моральної шкоди.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд апеляційної інстанції враховує характер допущеного ОСОБА_3 правопорушення, глибину душевних страждань ОСОБА_2 , позбавлення можливості реалізації нею своїх прав, а також вимоги розумності і справедливості.
Відшкодування ОСОБА_2 моральної шкоди слід визначити у розмірі 10 000 грн.
На думку апеляційного суду, названа сума є належною компенсацією завданої моральної шкоди, що сприятиме відновленню порушених прав ОСОБА_2 .
3.Висновки суду апеляційної інстанції
При вирішенні спору суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не дотримався норм чинного законодавства та зробив помилковий висновок про необґрунтованість позову в частині вимог про стягнення моральної шкоди, внаслідок чого в цій частині ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.
З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 10 000 грн моральної шкоди.
В частині вимог про стягнення майнової шкоди рішення суду першої інстанції відповідає закону, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Щодо судових витрат
Вирішуючи питання щодо зміни розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов ОСОБА_2 задоволено частково, то з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 слід присудити 100 грн судового збору за подання позову (10000?1%) і 150 грн судового збору за подання апеляційної скарги (10000?1%?150%), а всього - 250 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 31 березня 2023 року в частині відмови у стягненні моральної шкоди скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення, розподіл судових витрат змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання - АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) 10 000 гривень моральної шкоди та 250 гривень судового збору, а всього - 10 250 гривень.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 липня 2023 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Олійник А.О.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 30