Справа № 456/2591/22 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.
Провадження № 22-ц/811/3275/22 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
14 липня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н. П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
розглянувши в місті Львові, в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 грудня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-
12 серпня 2022 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь кредитну заборгованість в розмірі 10939,50 грн та судові витрати. Позовні вимоги мотивував тим, що між батьком відповідача - ОСОБА_2 та АТ КБ «Приватбанк» було укладено договір кредиту № б/н від 09.09.2011 року. ОСОБА_2 при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом в заяві. Для користування кредитним картковим рахунком позичальник отримав кредитну картку. Розмір кредитного ліміту збільшився до 12000 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування карторахунку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту позивач керувався п.п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 договору, на підставі яких позичальник при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до п. 1.1.51. договору - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування. Однак, позичальник ОСОБА_2 своїх зобов'язань по поверненню кредиту та нарахованих відсотках згідно умов кредитного договору не виконував. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. На виконання вимог закону позивачем 23.07.2020 року була направлена претензія кредитора до Стрийської державної нотаріальної контори та 06.08.2020 року отримано відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємцем померлого позичальника ОСОБА_2 є відповідач ОСОБА_1 . 18.08.2021 до спадкоємця позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив до нього свої вимоги, але ніяких дій з погашення боргу відповідачем не було вчинено. Станом на дату смерті у позичальника ОСОБА_2 наявна заборгованість по кредиту на загальну суму 10939,50 грн.
Оскаржуваним рішення у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржило Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».
Вважає рішення суду незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неналежним дослідженням доказів, неповним з'ясуванням обставин справи. Зазначає, що поза увагою суду залишилося те, що банк виконав вимоги ст. 1281 ЦК України та своєчасно пред'явив вимоги до спадкоємця через нотаріуса. Крім того, 18.08.2021 року до спадкоємця позичальника було направлено лист-претензію, але ніяких дій з погашення боргу ним не було вчинено. Оскільки відповідач прийняв спадщину, то вважає, що до складу такої увійшли і кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, так як відповідач подав заяву про прийняття спадщини, і від такої не відмовився, хоча свідоцтво про право на спадщину не отримав. Зазначає, що відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 року у справі №640/6274/16-ц доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора, оскільки його відповідальність за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. Суд не встановив, кому на праві власності належить нерухоме майно, в якому проживав спадкодавець на день його смерті, а також не перевірив відомості щодо наявності речових прав спадкодавця на рухоме та нерухоме майно.
Вважає, що відповідач не довів, що у позичальника немає спадкового майна або воно є меншим за вартістю, ніж заявлені кредитором спадкодавця вимоги.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Встановлено, що 09.09.2011 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 шляхом підписання анкети-заяви №б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та надано у користування кредитну картку. Розмір кредитного ліміту було збільшено до 12000 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Позичальник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24.10.2019 року Стрийським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
Згідно претензії кредитора від 30.06.2020, позивачем АТ КБ «Приватбанк» було направлено претензію кредитора до Стрийської державної нотаріальної контори, в якій банк просив включити кредиторські вимоги АТ КБ «Приватбанк» в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ; повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 10939,50 грн. Також позивач просив повідомити чи звертались спадкоємці з заявами про прийняття спадщини, а також надати відомості про осіб, які подали заяви про прийняття чи відмову від прийняття спадщини після смерті боржника, відомості про видані свідоцтва про право на спадщину та про осіб, які такі свідоцтва отримали.
З відповіді Стрийської державної нотаріальної контори від 29.07.2020 за №772/01-16 вбачається, що АТ КБ «Приватбанк» надано інформацію, що Стрийською державною нотаріальною конторою Львівської області заведено спадкову справу №83/2020 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про прийняття спадщини звернувся син ОСОБА_1 . Також, АТ КБ «Приватбанк» було повідомлено про те, що свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Вказану відповідь АТ КБ «Приватбанк» отримало 06.08.2020 року.
20.07.2021 року АТ КБ «Приватбанк» направило відповідачу ОСОБА_1 лист-претензію про необхідність сплати заборгованості ОСОБА_2 , яка залишилася без реагування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк», районний суд виходив з того, що за змістом положень ст. 1282 ЦК України, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Тому, у кредитора виникає обов'язок довести перед судом наявність спадкового майна, його вартість, склад, визначити коло спадкоємців, оскільки задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Згідно відповіді Стрийської державної нотаріальної контори від 29.07.2020 за №772/01-16, ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_2 , однак свідоцтва про право на спадщину йому не видавалися. Тобто відомостей, що померлому належить будь-яке нерухоме та рухоме майно суду не надано. Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_2 та такі докази судом не здобуто, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог АТ КБ «Приватбанк».
Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для ви рішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач прийняв спадщину після смерті позичальника ОСОБА_2 , подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, та за його заявою після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 було заведено спадкову справу №83/2020. В подальшому, в межах шестимісячного строку на прийняття спадщини від такої не відмовився, хоча свідоцтво про право на спадщину не отримав.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що позивач підставно пред'явив вимоги до ОСОБА_1 , як до спадкоємця, про стягнення боргу за кредитним договором б/н, укладеним09.09.2011 між АТ КБ «ПриватБанк» та його батьком ОСОБА_2 .
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 19 лютого 2020року у справі № 607/98/17, від 04 березня 2020 року у справі №2609/30529/12, від 24 листопада 2021 року у справі № 615/473/20, обсяг спадкового майна та його вартість повинен доводити спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
Враховуючи, щовідповідач не довів відсутності спадкового майна після смерті позичальника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а Банк своєчасно та в установленому законом порядку звернувся з вимогами про стягнення заборгованості, і розмір заявленої суми є обґрунтованим, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати та ухвалити у справі нову постанову, якою позов АТ КБ «Приватбанк» задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користьАТ КБ «Приватбанк» 10939,50 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 09.09.2011, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , за рахунок вартості спадкового майна.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 14 липня 2023 року.
Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задоволити.
Заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02 грудня 2022 року скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою позов АТ КБ «Приватбанк» задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користьАТ КБ «Приватбанк» 10939,50 грн заборгованості за кредитним договором б/н від 09.09.2011, укладеним між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 14 липня 2023 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді Я.А. Левик
М.М. Шандра