Дата документу 12.07.2023 Справа № 756/12325/21
Єдиний унікальний №756/12325/21 Головуючий у 1 інстанції Коломаренко К.А.
Провадження № 22-ц/807/1385/23 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
12 липня 2023 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Бєлки В.Ю.,
Трофимової Д.А.
за участю секретаря судового засідання Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Ніколаєвська Людмила Борисівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліїна, про визнання іпотеки припиненою,-
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Кредитні ініціативи», треті особи приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Ніколаєвська Л.Б., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. про визнання іпотеки припиненою.
В обґрунтування позову зазначено, що 10.11.2006 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит №8/ІК-06, з кінцевим терміном повернення кредиту 10.11.2016 року.
Предметом договору є кредит у сумі 43 000 дол. США, наданий на придбання земельної ділянки.
З метою забезпечення вимог іпотекодержателя за договором про іпотечний кредит №8/ІК-06 від 10.11.2006 між позичальником та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №15/І-06 від 10.11.2006 року, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_1 (буд.2). Відповідно до п.1.5. Іпотечного договору №15/1-06 сторони оцінили Предмет іпотеки у 227 520,00 (двісті двадцять сім тисяч п'ятсот двадцять грн.00 коп.)
На підставі договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» передав (відступив) на користь ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, укладеними для забезпечення виконання зобов'язань позичальників за окремими договорами, включно з правом вимагати належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями на заставлене майно, та іншими правами вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення (п.2.2. договору).
Відповідно до розділу 8 договору новому кредитору передано всю документацію цілісною кредитною справою. Відповідно до п.3.1 Договору про передачу прав вимоги за договорами забезпечення від 17.12.2012 року.
ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» передав ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» договори забезпечення. Відтак, з 17.12.2012 року ТОВ Кредитні ініціативи» стало правонаступником позичальника ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», та набуло права вимоги за кредитним та іпотечним договором.
Новий кредитор, ТОВ «Кредитні ініціативи», скористався своїм правом на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого, 13.08.2015 року Ленінським районним судом міста Запоріжжя ухвалено рішення по цивільній справі № 334/2097/15-ц за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №8/ІК-06, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за договором про іпотечний кредит №8/ІК-06 від 11.10.2006 року в сумі 350 061,08 грн., судові витрати в сумі 2134,80 гривень.
01.06.2016 року ухвалою Апеляційного суду Запорізької області заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя віл 13 серпня 2015 року у справі №334/2097/15-ц залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 01.06.2016 року залишено без змін. 19.02.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитром Юрійовичем відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 16.06.2016 Ленінським районним судом міста Запоріжжя у справі № 334/2097/15-ц про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» у розмірі 352 195,08 гривень.
28.04.2021 року ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 сплачено суму боргу на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», що підтверджується квитанцією від 28.04.2021 року, згідно якої перераховано на рахунок приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. в рахунок погашення заборгованості ВП АСВП НОМЕР_1 загальну суму 392 401,50 грн. , з яких 352 061,08 грн. - заборгованість за кредитним договором №8/ІК-06 від 11.10.2006 року, 2 134,80 грн. - судові витрати, решта - винагорода виконавця та витрати виконавчого провадження.
В результаті сплати суми боргу, 29.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитром Юрійовичем, на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення), прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №334/2097/15-ц, виданого 16.06.2016 Ленінським районним судом м. Запоріжжя.
Відтак, сума боргу за виконавчим провадженням стягнута та перерахована на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» у повному обсязі.
Оскільки сума боргу за виконавчим провадженням НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа ВП НОМЕР_1 стягнута та перерахована у повному обсязі, і боргові зобов'язання перед ТОВ Кредитні ініціативи» виконано в повному обсязі, 06.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Кредитні ініціативи» з відповідним листом, у якому на підставі ст.4, 17 Закону України «Про іпотеку», просив: припинити іпотеку за іпотечним договором №15/І-06, укладеним 11.10.2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком у зв'язку з припиненням кредитного зобов'язання та повного сплатою боргових зобов'язань за кредитним договором №8/ІК-06 від 11.10.2006 року; виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою земельної ділянки площею 0,1 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (буд. 2) , який було внесено у зв'язку з укладенням 11.10.2006 року іпотечного договору, шляхом припинення іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ; зняти заборону на відчуження зазначеної земельної ділянки, накладену 11.10.2006 року у зв'язку з укладенням іпотечного договору, шляхом припинення іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Повторно з тим самим листом ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Кредитні ініціативи» 06.07.2021 року.
ТОВ «Кредитні ініціативи» відповіді не надало, своїх зобов'язань, передбачених ст.4 та ст. 17 Закону України «Про іпотеку» в строк не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою. не виконало, не здійснило жодних дій, які безпосередньо пов'язані з припиненням зобов'язань за договором про іпотечний кредит №8/ІК-06 від 10.11.2006 року та іпотечним договором №15/І-06 від 10.11.2006 року, та передбачені умовами цих договорів, чим чинить позивачу перешкоди у здійсненні ним права власності, користування та розпорядження нерухомим майном.
Просив суд визнати припиненою іпотеку за договором від 10 листопада 2006 року, посвідченого приватний нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ніколаєвською Людмилою Борисівною 10 листопада 2006 року за реєстровим № 819; виключити з Державного реєстру іпотек запис про договір іпотеки №819, договір про передачу прав за договорами забезпечення №1423 від 17.12.2012 року, який зареєстровано 21.12.2012 року приватним нотаріусом Кирик О.А., реєстраційний номер обтяження 4034268; зняти з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер земельної ділянки: 010626101553, кадастровий номер 2333181600:04:043:0266, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, накладену 10.11.2006 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ніколаєвською Людмилою Борисівною; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 29.05.2023 року подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вирішити питання судових витрат.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище нормам процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності на час ухвалення рішення, підстав для припинення іпотеки. Також судом встановлено недоведеність, на час винесення цього рішення, твердження позивача про припинення основного зобов'язання - Кредитного договору №8/ІК-06 від 11.10.2006 року.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Встановлено, що 10.11.2006 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит №8/ІК-06, з кінцевим терміном повернення кредиту 10.11.2016 року. Предметом договору є кредит у сумі 43 000 дол. США, наданий на придбання земельної ділянки ( Том 1, а.с. 15-19).
З метою забезпечення вимог іпотекодержателя за договором про іпотечний кредит №8/ІК-06 від 10.11.2006 між позичальником та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір №15/І-06 від 10.11.2006 року, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_1 (буд.2) ( Том 1, а.с.20-23).
На підставі договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» передав (відступив) на користь ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, укладеними для забезпечення виконання зобов'язань позичальників за окремими договорами, включно з правом вимагати належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями на заставлене майно, та іншими правами вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення (п.2.2. договору). Відповідно до розділу 8 договору новому кредитору передано всю документацію цілісною кредитною справою (Том 1, а.с.181-191).
Згідно Витягу з реєстру позичальників (Додаток №1) до Договору про відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» передано на користь ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» право вимоги за кредитним договором 8/ІК-06 від 10.11.2006 року, позивальник - ОСОБА_1 ( Том 1, а.с.192).
На підставі договору про передачу прав за договорами забезпечення від 17.12.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А., за реєстровим №1423, ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» відступив на користь ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» права вимоги за окремими договорами забезпечення, укладеними для забезпечення виконання зобов'язань позичальників за окремими договорами. Відповідно до п.3.1 Договору про передачу прав вимоги за договорами забезпечення від 17.12.2012 року. ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-.ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» передав ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» договори забезпечення (Том 1, а.с.177-180).
ТОВ «Кредитні ініціативи», скористався своїм правом на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого, 13.08.2015 року Ленінським районним судом міста Запоріжжя ухвалено рішення по цивільній справі № 334/2097/15-ц за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №8/ІК-06, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за договором про іпотечний кредит №8/ІК-06 від 11.10.2006 року в сумі 350 061,08 грн., судові витрати в сумі 2134,80 гривень ( Том 1, а.с.40-41).
28 квітня 2021 року ОСОБА_1 сплачено суму боргу в розмірі 392 401,50 гривень, призначення платежу - « ОСОБА_1 ; погашення заборгованості ВП АСВП НОМЕР_1, про що свідчить копія квитанції №2 від 28.04.2021 року (Том 1, а.с.48).
29.04.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитром Юрійовичем, на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення), прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №334/2097/15-ц, виданого 16.06.2016 Ленінським районним судом м. Запоріжжя (а.с.49).
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2023 року у справі №334/791/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість, яка станом на 01.05.2021 року становить 110 620,33 гривень (сто десять тисяч шістсот двадцять гривень 33 коп.), та складається з: суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість - 23 391,75 гривень; суми заборгованості за інфляційними витратами - 87 228,58 гривень. Рішення набрало законної сили 17.03.2023 року.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин та нормами, що їх регулюють.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Положеннями статті 572 ЦК України визначено, що у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом ( ст. 1 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до ч.5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
В силу приписів ч.1 ст. 598 та ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Припинення зобов'язання можливе за умови його виконання, що проведене належним чином. Під припиненням зобов'язання розуміють припинення правового зв'язку між його сторонами, звільнення їх від прав та обов'язків, що становлять зміст зобов'язання.
Судом першої інстанції вірно визначено, що Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо врегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна.
Положеннями статті 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду та має похідний характер від основного зобов'язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом першої інстанції було неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ст.ст. 3,17 Закону України «Про іпотеку», що мало наслідком ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення у справі.
Колегією суддів вказані доводи апеляційної скарги відхиляються з огляду на наступне.
Так, підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 Закону, відповідно до частини першої якої іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що іпотека за договором припинена, оскільки ним виконано основне зобов'язання.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів виконання зобов'язання належним чином, що унеможливлює застосування таких юридичних наслідків, як припинення кредитного та іпотечного договорів.
Доводи апеляційної скарги про те, що зобов'язання позичальника за кредитним договором повністю виконане, є передчасним та недоведеним.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2023 року у справі №334/791/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість, яка станом на 01.05.2021 року становить 110 620,33 гривень (сто десять тисяч шістсот двадцять гривень 33 коп.), та складається з: суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість - 23 391,75 гривень; суми заборгованості за інфляційними витратами - 87 228,58 гривень. Рішення набрало законної сили 17.03.2023 року.
Відтак, позивачем не доведено, що основне зобов'язання припинилося, у зв'язку з чим відсутні й передбачені статтею 17 Закону України «Про іпотеку» підстави для припинення іпотеки.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 202/3772/19 (провадження № 61-9126св20), зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
У пункті 4143 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц (провадження № 14-88цс19) зазначено, що: «іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов'язання за кредитним договором припиняється як це зобов'язання, так і зобов'язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов'язання (аналогічний висновок сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16; див. також пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц)».
Згідно п. 7.1 іпотечного договору від 10.11.2006 року договір про іпотечний кредит діє до повного повернення Позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та до повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору (Том 1, а.с.19).
Якщо договір іпотеки не припинено з визначених законом підстав, то усі права і обов'язки, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися і є діючими до його повного виконання.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем не доведено наявність підстав для припинення Іпотечного договору, а саме виконання п. 7.1 Договору.
Позивачем не надано докази сплати заборгованості на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14.02.2023 року у справі №334/791/22, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість, яка станом на 01.05.2021 року становить 110 620,33 грн., та складається з: суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість - 23 391,75 грн. та суми заборгованості за інфляційними витратами - 87 228,58 грн.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що не підлягають задоволенню і вимоги щодо припинення зобов'язань, які виникають з іпотечного договору, оскільки вони є похідними зобов'язаннями.
Сам факт закінчення строку дії кредитного договору за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення дії договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником.
Аналогічний висновок міститься також у постанові ВС від 04.12.2013 №6-125цс13 та постанові ВС від 22.10.2014 року №6-153цс14.
З огляду на наведене колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України, дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки станом на час ухвалення рішення відсутні підстави для припинення іпотеки.
Позивачем ні в суді першої ні в суді апеляційної інстанції не доведено припинення основного зобов'язання - Кредитного договору №8/ІК-06 від 11.10.2006 року.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник.
Докази та обставини, ні які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
Таким чином колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 квітня 2023 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 17 липня 2023 року.
Головуючий
Судді: