Справа № 510/1504/22
Провадження № 2/510/518/23
12.06.2023 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді Бошков І.Д.,
за участю секретаря Березенко С.П.
розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Відповідач позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності, про що надала письмову заяву.
Позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу у його відсутності, про що надав заяву.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія заповіту ОСОБА_3 від 15.02.2013р. складеного на ім'я позивача; копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 20.02.2013р.; копія довідки Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 08.06.2022р.; копія державного акут на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 660854; копія інформації з Державного земельно кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 01.09.2021р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірним спорудами АДРЕСА_1 ; копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.10.2002р.; копія свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на будівництво від 06.09.2002р.; копія газети «Ренійський вісник»; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про одруження між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 4 копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості будинку; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.06.2022р.; лист - відповідь Ренійської районної державної нотаріальної контори від 24.05.2023р.; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 24.05.2023р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір сторін по справі - ОСОБА_3 . За життя їй належав житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.10.2002р. та свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на будівництво від 06.09.2002р. Крім того, їй належала земельна ділянка загально площею 3,93 га, на підставі державного акут на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 660854.
Після її смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядилась належним їй майном, 15.02.2013р. залишила заповіт на ім'я позивача, яким заповіла йому усе своє майно. Тому, спадкоємство здійснюється за заповітом. У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Відповідач - донька спадкодавця на спадщину не претендує та не заперечує щоб позивач спадщину оформив на своє ім'я. Інших спадкоємців які б мали обов'язкову долю у спадщині немає. Так, позивач як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину після смерті матері з наступних підстав:
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На момент відкриття спадщини, позивач проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , про що свідчить довідка Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 08.06.2022р. Таким чином, позивач прийняв спадщину та не заявив про відмову від неї.
Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті у ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач фактично прийняв спадщину, що залишилася після померлої матері і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_3 , позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Відповідач не заперечує проти того, щоб вказане майно оформив позивач на своє ім'я.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на :
житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ;
земельну ділянку загальною площею 3,93 га (площею 3,769 га та 0,16 га кадастрові номери 5124181700:01:002:0209, 5124181700:01:001:0426), розташована на території колишньої Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков