Справа № 171/1249/23
Провадження № 3/177/816/23
Іменем України
14 липня 2023 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.
за участі: секретаря судового засідання Ференц Я.З., прокурора Рудніченка О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника, адвоката Юхимук В.В., розглянувши матеріали Управління стратегічних розслідувань у Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, які надійшли до суду в порядку визначення підсудності, згідно з постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.06.2023, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кам'янка Апостолівського району Дніпропетровської області, працюючої спеціалістом 1-ої категорії виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 04.07.1995 Апостолівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області,
за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Криворізького районного суду Дніпропетровської області, у порядку визначення підсудності, згідно з постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.06.2023, надійшли матеріали справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, .
Відповідно до зазначених матеріалів, 26.05.2023 управління стратегічних розслідувань у Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України складені протоколи № 899 та № 900 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про об'єднання вказаних матеріалів в одне провадження, яке підтримано стороною захисту.
З огляду на те, що протоколи складено щодо однієї особи, стосуються однієї події, містять тотожні докази, суд вважав за можливе здійснити їх спільний розгляд, об'єднавши справи в одне провадження.
Згідно протоколів про адміністративні правопорушення, 06.01.2016 розпорядженням голови Нивотрудівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 5, ОСОБА_1 прийнято по переводу на посаду спеціаліста 1-ої категорії-землевпорядника виконкому Нивотрудівської сільської ради, якій 18.02.2003 присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 7 категорії посад.
Таким чином, спеціаліст 1-ої категорії-землевпорядник виконкому Нивотрудівської сільської ради Криворізького району ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності згідно з п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією.
До голови Нивотрудівської сільської ради Криворізького району 20.01.2022, із письмовою заявою, звернувся ОСОБА_2 , із проханням затвердити проект землеустрою на земельну ділянку площею 6,72 га зі зміною її цільового призначення, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва замість ведення фермерського господарства.
Розгляд цієї заяви 21.01.2022 сільським головою доручено безпосередньо спеціалісту 1-ої категорії-землевпоряднику виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради ОСОБА_1 .
Відповідно до посадової інструкції, ОСОБА_1 здійснює контроль за використанням та охороною земель, додержанням землевласниками та землекористувачами земельного законодавства, встановленого режиму використання земельних ділянок відповідно до цільового призначення та умов надання тощо.
Разом із тим, встановлено, що ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_1 та згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», вони є близькими особами.
Таким чином, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, спеціаліст 1-ої категорії виконавчого комітету Нивотрудівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області VIII скликання ОСОБА_1 у порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не пізніше наступного робочого дня, а саме 24.01.2022, з моменту отримання 21.01.2022 для розгляду заяви ОСОБА_2 про зміну цільового призначення, належній йому земельної ділянки площею 6,72 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який є її близькою особою, не повідомила сільського голову про наявність у неї реального конфлікту інтересів, чим вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Окрім того, вона ж, у порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме, під час 15-ої сесії Нивотрудівської сільської ради 8 скликання, внесла пропозицію «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 , зі зміною її цільового призначення», чим вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнала. Суду пояснила, що вона дійсно є землевпорядником Новотрудівської сільської ради. ОСОБА_2 є її рідним сином, який 20.01.2022 звернувся до сільської ради, чим реалізував своє право на землю. ОСОБА_2 подав до сільської ради відповідну заяву, яка після розгляду сільським головою, з резолюцією була передана їй, для підготовки проекту відповідного рішення, що є її безпосереднім посадовим обов'язком як спеціаліста з земельних питань. Її посада не передбачає можливості прийняття будь-яких самостійних рішень та дій, у тому числі з земельних питань. Зазначала, що в умовах реального конфлікту інтересів не перебувала, оскільки готувала лише проект рішення, за резолюцією сільського голови, який погоджувався комісією з земельних питань, розглядався з прийняттям відповідного рішення на сесії депутатів сільської ради, якими і приймалося відповідне рішення з вказаного питання. Вона не є ні членом земельної комісії, ні депутатом, на сесії за розпорядженням голови сільської ради лише зачитує погоджений комісією з земельних питань текст проекту рішення, після чого його розглядає сесія та приймається рішення депутатами, а тому від неї не залежав результат розгляду заяви ОСОБА_2 . Указувала, жодного приватного інтересу при підготовці проекту не мала, в умовах реального конфлікту інтересів не перебувала, оскільки вона лише виконувала свою роботу за посадою, як і по решті заяв інших громадян, а відповідно, не було і впливу такої суперечності на вчинювані нею дії (підготовка проекту рішення та його доповідь на сесії). Надала суду письмові пояснення, в яких серед іншого зазначила, що не відноситься до переліку посадових осіб місцевого самоврядування, зазначених у ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», які беруть участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою та відповідно зобов'язані повідомляти про наявний у них реальний конфлікт інтересів.
Захисник ОСОБА_1. у судовому засіданні підтримала позицію останньої та доповнюючи її зазначила, що при підготовці проекту рішення та доповіді його перед радою, ОСОБА_1 виконувала свої безпосередні посадові обов'язки, не виконати які не мала права, оскільки є єдиним спеціалістом з земельних питань зазначеної сільської ради. Відповідно до її посадових обов'язків, вона готувала виключно проект рішення з даного питання, який підлягав розгляду комісією з земельних питань, членом якої вона не є, та яка рекомендувала його сільському голові до винесення на розгляд сесії, а вже депутати приймали відповідне рішення за заявою ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , за резолюцією голови сільської ради, готувала текст проекту рішення та зачитувала його на сесії. Захисник вказувала на відсутність в діях ОСОБА_1 конфлікту інтересів, а тому підтримала клопотання про закриття провадження в справі за відсутністю в її діях складу правопорушення.
Прокурор у судовому засіданні підтримав позицію щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Зазначав, що реальний конфлікт інтересів наявний у діях останньої, який полягає в тому, що вона мала повідомити про перебування в близьких стосунках з ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП, суддя зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Як визначено ч. 1, ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
За ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому, на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладається обов'язок з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи (с. 280 КУпАП).
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, які отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як у цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 2016 року обіймає посаду спеціаліста 1-ої категорії-землевпорядника виконкому Нивотрудівської сільської ради, їй присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 7 категорії посад.
Як слідує з посадової інструкції спеціаліста І категорії - землевпорядника, затвердженої розпорядженням № 142 від 29.12.2016, спеціаліст І категорії - землевпорядник відноситься до категорії спеціалістів та є посадовою особою місцевого самоврядування. Спеціаліст землевпорядник підпорядковується безпосередньо сільському голові. Виконує рішення сільської ради та виконавчого комітету, службові доручення сільського голови та начальника районного відділу земельних відносин та комунальної власності-юриста Нивотрудівської сільської ради в межах їх повноважень, що регулюють питання земельних відносин.
Розділом 2 указаної посадової інструкції, а саме, п. 2.6 визначено, що спеціаліста І категорії-землевпорядник сільської ради - готує та вносить на розгляд ради пропозиції та проекти рішень щодо: встановлення ставок земельного податку та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, орендної плати; передачі земельних ділянок у власність громадянам ФОП та юридичним особам; надання та вилучення земельних ділянок у власність із земель комунальної власності відповідно до ЗК України; викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади села.
На ім'я голови Нивотрудівської сільської ради 20.01.2022 надійшла заява ОСОБА_2 , про затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку площею 6,72 га зі зміною її цільового призначення, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва замість ведення фермерського господарства.
Як слідує зі змісту вказаної заяви, вони були розглянуті сільським головою, який не наклав на нею резолюцію.
Відповідно до довідки від 26.06.2023 наданої виконкомом Нивотрудівської сільської ради про надання інформації - при прийняття та реєстрації заяви ОСОБА_2 , землевпорядник ОСОБА_1 , повідомила заступника сільського голови про те, що останній є її рідним сином.
Окрім того, відповідно до довідки від 05.06.2023 № 246, ОСОБА_1 не здійснювала прийняття та запис заяв від громадян по земельних питаннях у період з 04.10.2021 по 24.05.2022, про що свідчать записи в журналі реєстраційних вхідних заяв щодо земельних питань (номенклатурний номер 08-04) Нивотрудівської сільської ради. Заяви від громадян приймалися і реєструвалися ОСОБА_3 - заступником сільського голови Нивотрудівської сільської ради.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що в її посадові обов'язки, як землевпорядника, входила саме перевірка переданих їй документів та підготовка проекту рішень. Вказане також узгоджується з даними посадової інструкції ОСОБА_1 , які не містить даних щодо наявності в неї повноважень на прийняття певного рішення або ж вчинення юридично значимих дій, за результатами розгляду заяв громадян з земельних питань.
Згідно з протоколом 15 сесії 8 скликання від 10.02.2022, заслухавши землевпорядника ОСОБА_1 , депутати прогодували з вказаних питань, у зв'язку з чим, видано рішення № 588-15/VІІІ від 10.02.2022, за підписом сільського голови ОСОБА_4 про затвердження проектів землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, зі зміною їх цільового призначення.
Як видно з матеріалів справи, до членів комісії з розгляду зазначених питань входили депутати сільської ради та до їх складу ОСОБА_1 не входить, що свідчить про відсутність у неї реального конфлікту інтересів у даних питаннях, оскільки вона самостійних дій чи рішень не вчиняла, тому як повноважень на них не мала.
Відповідно до ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», посада ОСОБА_1 не віднесена до посадових осіб місцевого самоврядування, які приймають участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою, та які, відповідно, мають повідомляти про наявний у них конфлікт інтересів.
Разом з тим, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, за ознакою відповідно неповідомлення у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до примітки до вказаної статті, суб'єктом правопорушень є особи, зазначені у п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а під реальним конфліктом інтересів у цій статті, слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів містить ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», де розкривається зміст такого терміну як приватний інтерес, яким є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Як зазначено в листі-роз'ясненні ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» від 22.05.2017, потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов'язковому порядку має бути відображено як у протоколі про правопорушення, пов'язане з корупцією, так і у судовому рішенні.
Відповідно до п. «в» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, серед інших, є посадові особи місцевого самоврядування.
Як визначено у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у ч. 1 ст. 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. п. 1-2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
При цьому, адміністративна відповідальність передбачена ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП настає за умови неповідомлення саме про реальний конфлікт інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах саме реального конфлікту інтересів.
Дослідивши зміст посадової інструкції ОСОБА_1 , суд встановив наявність у неї посадових повноважень на підготовку та внесення на розгляд ради пропозицій та проектів рішень щодо: встановлення ставок земельного податку та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, орендної плати; передачі земельних ділянок у власність громадянам ФОП та юридичним особам; надання та вилучення земельних ділянок у власність із земель комунальної власності відповідно до ЗК України; викупу земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади села.
Однак, як слідує з цієї ж посадової інструкції, вчинення вказаних дій, а саме підготовка проектів рішень та внесення їх на розгляд ради, є прямими посадовими обов'язками ОСОБА_1 , як спеціаліста з земельних питань, не виконувати які вона не мала права. Більш того, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 є єдиним спеціалістом з даного профілю сільської ради і покладення її обов'язків на іншу особу є неможливим. З протоколу сесії слідує, що ОСОБА_1 була доповідачем по всіх земельних питаннях, а не лише з питання ОСОБА_2 . Доповідь вона здійснювала за розпорядженням голови сільської ради.
Також, протоколи не містять будь-яких даних, які б вказували на існування суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на вчинення чи не вчинення нею дій, які є її безпосередніми посадовими обов'язками та які, при цьому, не створювали жодних правових наслідків для вирішення питань розглянутих на сесії сільської ради 10.02.2022. Протокол не містить і даних, які б вказували на наявність факту реального впливу суперечності (за її наявності) між приватним та службовим інтересом, на об'єктивність або неупередженість при вчиненні нею вказаних дій. Вказані складові поняття реального конфлікту інтересу (наявність суперечності між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, вплив такої суперечності на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень) взагалі не знайшли свого відображення в протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, з огляду на викладене, виходячи з недоведеності перед судом наявності таких обов'язкових складових реального конфлікту інтересу, як суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями, та впливу такої суперечності на вчинення чи не вчинення нею дій, які являлися її безпосередніми посадовими обов'язками, без конкретизації її приватного інтересу майнового характеру, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, що є підставою для закриття провадження в справі про адміністративні правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 27, 33, 36, 40-1, ч. 1, ч. 2 ст. 172-7, 247, 283, 284, 289 КУпАП, суддя,-
Об'єднати в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 № 171/1249/23 (провадження №3/177/816/23) за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та № 171/1250/23 (провадження № 3/177/817/23) за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер - 171/1249/23.
Провадження в справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Повний текст постанови складено 17.07.2023
Суддя: