Справа № 177/1154/23
Провадження № 3/177/830/23
Іменем України
17 липня 2023 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.
розглянувши матеріали справи, що надійшли від полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_2 , 07.06.2023 о 07 год. 50 хв., на 103 км + 970 м траси Н-23, що на території Лозуватської ОТГ Криворізького району Дніпропетровської області, у порушення п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом марки Mercedes Benz 310D, р/н НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Медичний огляд проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу № 1426 від 07.06.2023. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі керма тверезому водієві. Правопорушення зафіксовано на бодікамери 475862, НОМЕР_2 .
Правом на участі у судовому засіданні ОСОБА_2 не скористався, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку. Заяв про відкладення судового розгляду справи з поважних причин, а також інших клопотань, заяв з процесуальних питань чи письмових пояснень по суті правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надав.
Суддя враховує, що неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про дату, час та місце судового розгляду справи, являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав. ОСОБА_2 , з огляду на його належне повідомлення про розгляд справи мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження щодо нього, а тому нехтування ним своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено, з огляду на що, суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, шляхом створення штучного затягування строків розгляду справи. Беручи до уваги викладене, зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, що не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судове засідання проведено без ОСОБА_2 .
Вивчивши матеріали справи, дослідивши відеозаписи на DVD-диску з відеофіксацією правопорушення, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №266428 від 07.06.2023 слідує, що 07.06.2023 о 07 год. 50 хв. ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки Mercedes Benz 310D, р/н НОМЕР_1 , на 103 км + 970 м а/д Н-23 у стані алкогольного сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_2 07.06.2023 транспортним засобом марки Mercedes Benz 310D, р/н НОМЕР_1 , до зупинки працівниками поліції, підтверджується оглянутими фрагментами відеозаписів на DVD-R диску.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Склад правопорушення за ст. 130 КУпАП, за п. 2.9а ПДР України має місце у таких випадках: 1) згода особи з результатами огляду, проведеним на місці зупинки транспортного засобу; 2) результати медичного огляду, проведеного у випадку незгоди особи з результатами огляду на місці зупинки або у випадку відмови від огляду на місці зупинки.
Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, складеного працівниками поліції щодо ОСОБА_2 , зазначено виявлені у останнього ознаки сп'яніння як: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці.
При огляді фрагментів відеозаписів, що містяться на DVD-диску, встановлено, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 на блок-посту автодороги Н-23 у Криворізькому районі Дніпропетровської області для перевірки документів, працівник поліції, повідомивши, що у водія вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння, запропонував пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що ОСОБА_2 свідомо, добровільно погодився. Результати тесту вказують, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з акта огляду водія ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Alkotest Drager 6820, прилад ARHJ-0267, результат огляду позитивний 0,43% проміле, що також підтверджується чеком тестування №964.
З результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу водій ОСОБА_2 не погодився, про що свідчить його підпис, а тому, відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, такий огляд проводився в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Також, на відеозаписі на диску DVD-R зафіксовано проходження водієм ОСОБА_2 огляду у КЗ «КБЛПД» ДОР у лікаря-нарколога, за результатами якого складено висновок № 1426 від 07.06.2023, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, ОСОБА_2 повідомляє, що пив напередодні пиво і здивований наявним результатом огляду на стан сп'яніння, оскільки запаху алкоголю від себе не відчуває і почувається нормально.
Таким чином, проаналізувавши відеозапис та наявні письмові докази, суд приходить до висновку, що огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння працівниками поліції проведено належним чином, з дотриманням вимог, передбачених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015.
Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення та не спростовують правомірності дій інспекторів ПП щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, які діяли у повній відповідності до вимог КУпАП та Інструкції.
Жодних грубих порушень норм КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, які б виправдовували дії ОСОБА_2 щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, у судовому засіданні не встановлено.
На переконання суду, наявний обсяг доказів та зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини свідчать про співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків про порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.9 а) ПДР України, дійсність факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а відтак, доводять його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за ознаками - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Обираючи вид і міру стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує особу ОСОБА_2 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, суспільну небезпечність адміністративного проступку, суд вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, які він отримував (АЕВ №049835), що відповідно до вимог ст. 23 КУпАП суд вважає справедливим, достатнім та виправданим метою застосування стягнення.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 24, 27, 33-35, 40-1, ч. 1 с. 130, 245, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: