Справа № 643/6402/23
Провадження № 2/643/2629/23
17.07.2023 м.Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Поліщук Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача в якому просить розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 18 липня 1998 року Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №390. Документ сформовано в системі «Електронний суд».
Перевіривши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.
Позивачем на підтвердження сплати судового збору надано квитанцію № 32528798800007234817, дата проведення 30.06.2023, призначення: судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Харківський районний суд Харківської області. Одержувач: ГУК Харківськ обл/ХарківР/22030101, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок одержувача UA 898999980313121206000020429 на суму 1073 грн. 60 коп.
Статтею 9 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року№ 2346-III«Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Таким чином, належним доказом сплати судового збору є оригінал квитанції (платіжного доручення) сплаченого за місцем розгляду справи.
Отже, позивачці необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп. на рахунок Московського районного суду м. Харкова та оригінал квитанції про сплату судового збору за подання позовної заяви надати до суду (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК Харків обл./м.Харків/Салтіввсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA568999980313171206000020657, код класифікації доходів бюджету 2030101).
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення зазначених вимог, до позовної заяви не додано копію паспорта та ідентифікаційного коду позивача та відповідача (за наявності).
У зв'язку з цим, позивачу необхідно надати до суду копію її паспорта та ідентифікаційного коду, а також за наявності копії паспорту та ідентифікаційного коду відповідача.
Крім того, за вимогами ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Пункт 29 згаданого положення вказує, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
У порушення наведених норм позивачем не додано доказів того, що у відповідача зареєстрований електронний кабінет у системі «Електронний суд» та направлення відповідачу копії позовної заяви та додатків до неї на адресу електронного кабінету відповідача, зареєстрованого в системі «Електронний суд», або доказів надсилання відповідачеві листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.
У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви про розірвання шлюбу на рахунок Московського районного суду м. Харкова; надати копії документів паспорту та ідентифікаційного номеру позивача та відповідача (за наявності); надати докази направлення копії позовної заяви з копіями доданих до неї документами відповідачу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. ст.185, 258-261, 353-355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Т.В. Поліщук