01.05.2023 Справа № 756/2599/23
Справа № 756/2599/23
1-кс/756/576/23
01.05.2023 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12020100050004189 від 03.07.2020 за ч. 1 ст. 140 КК України,
за участю учасників судового провадження:
захисник ОСОБА_5 ,
підозрювана ОСОБА_4 ,
прокурор ОСОБА_6 ,
Захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12020100050004189 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 140 КК України.
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначає про те, що орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 в тому, що вона, обіймаючи посаду лікаря-акушеpа-гінeколога, rінеколога дитячого та підліткового віку акушерського відділення ТОВ «СМАРТ МЕДІКАЛЦЕНТР», згідно наказу від 16.09.2019 №46, бyдучи медичним працівником зі спеціальною освітою, яка зобов'язана надавати своєчасну та кваліфіковану медичну й лікарську допомогу, неналежно виконала свої професійні обов'язки внаслідок недбалого ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У ході досудового розслідування стороною обвинувачення було призначено судово-медичну експертизу, за підсумками якої отримано висновок експерта №031-145-2020. Однак, сторона захисту вважає, що в цьому висновку експертами не вирішувалося питання наскільки належно було здійснено лікарем ОСОБА_4 діагностику та лікування хворої, а також чи належним чином було організовано медичну допомогу ОСОБА_7 в «Київському міському центрі репродуктивної перинатальної медицини» та ТОВ «Академічний медичний центр м. Києва», які в подальшому надавали медичну допомогу ОСОБА_7 . Зазначає, що первинну судово-медичну експертизу було проведено без рецензування випадку експертами акушером-гінекологом і лікарем УЗД, тобто без залучення профільних спеціалістів, які мають специфічні професійні знання, а тому сторона захисту ініціює питання про проведення додаткової експертизи із залученням вказаних фахівців.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та підозрювана ОСОБА_4 , кожен окремо, підтримали вимоги клопотання та просили задовольнити.
Прокурор, посилаючись на безпідставність доводів клопотання сторони захисту, заперечив проти задоволення клопотання та просив залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах законності, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Судовим розглядом встановлено, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020100050004189 від 03.07.2020 за підозрою ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 140 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що, звертаючись до слідчого судді з указаним клопотанням, захисник посилається на наявність обставин, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України, існування яких, на його думку, свідчить про необхідність призначення додаткової/повторної/комплексної/комісійної судової експертизи.
Згідно з положеннями п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені процедурою, визначеною кримінальним процесуальним законом, яка передбачає, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення слідчим суддею, як і судом, функцій органів державного обвинувачення та досудового розслідування.
Як зазначено у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.04.2019 (справа №370/2316/18, провадження №51-9929км18), за змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
У постанові Верховного Суду України від 30.11.2017 (справа № 5-272кс(15) зазначається, що «особливістю кримінальних процесуальних норм, на відміну від, наприклад, кримінально-правових, є те, що їхні структурні елементи (гіпотеза, диспозиція, санкція) у переважній більшості випадків не зосереджені в одній статті КПК, а окремо викладені законодавцем у різних статтях, іноді навіть розділах, КПК України, а отже, зміст окремої норми може бути виявлено лише шляхом системного тлумачення положень КПК».
Статтею 101 КПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Статтею 243 КПК України встановлений порядок залучення експерта. Так, експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:
1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
До клопотання також додаються: копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання; копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту (ч. 2 ст. 244 КПК України).
Відповідно до частин 6 та 7 ст. 244 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність підстав, визначених частиною першою цієї статті.
Отже, з огляду на вищевикладені положення закону, слідчий суддя має право постановити ухвалу про проведення експертизи в рамках кримінального провадження та доручення проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, за результатом розгляду клопотання сторони захисту про призначення експертизи лише в разі, якщо сторона захисту доведе, що існують передбачені ч. 1 ст. 244 КПК України підстави для постановлення відповідного судового рішення слідчим суддею в їх сукупності, тобто, в тому числі якщо доведе також і наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 244 КПК України, а саме, що сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин.
Водночас, захисником не доведено, що сторона захисту з метою проведення додаткової / повторної / комплексної / комісійної судової експертизи у кримінальному провадженні №12020100050004189 від 03.07.2020 не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об'єктивних причин, як це передбачено п. 2 ч. 1 ст. 244 КПК України.
Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
За загальним правилом, встановленим ч. 3 ст. 93 КПК України, сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Згідно положень ст. 220 КПК України ініціювання стороною захисту виконання будь-яких процесуальних дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідного клопотання, які розглядаються в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав, про що повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Однак, як при дослідженні клопотання та долучених на його обґрунтування документів, так і в ході судового розгляду слідчим суддею встановлено, що всупереч вищевказаним положенням процесуального закону стороною захисту не вживались дії, направлені на ініціювання проведення такої експертизи перед стороною обвинувачення, і саме за наявності відмови в задоволенні клопотання, поданого в порядку ст. 220 КПК України, сторона захисту позбавлена іншої процесуальної можливості провести таку експертизу.
Доводи захисника в клопотанні про те, що об'єктивною причиною неможливості залучення експерта стороною захисту самостійно є те, що оригінали документів, які є необхідними для проведення експертного дослідження, перебувають у матеріалах кримінального провадження, що знаходиться у володінні сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до положень ст. 221 КПК України сторона захисту може отримати доступ до необхідних речей/документів шляхом ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, натомість доказів того, що сторона обвинувачення перешкоджає стороні захисту в реалізації такого права під час судового розгляду слідчому судді не надано.
Крім того, виходячи з положень пунктів 1.13. та 2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, необхідність надання експерту певних матеріалів кримінального провадження виникне тільки у разі заявлення ним клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи.
Тобто, за відсутності відповідного клопотання експерта доводи захисника, що експерту будуть потрібні ті чи інші матеріали кримінального провадження і сторона захисту не зможе їх надати, наразі є припущеннями, та такі припущення носять суб'єктивний, а не об'єктивний характер.
Так само матеріали провадженні не містять і відомостей щодо доходів заявника, з яких можливо зробити висновок про неможливість сплатити вартість проведення експертизи з урахуванням отримуваного ним та його родичами за останні роки доходу та непомірність такої суми для них.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням недоведеності стороною захисту наявності всіх підстав, визначених ч. 1 ст. 244 КПК України, для доручення проведення додаткової/повторної/комплексної/комісійної судової експертизи слідчим суддею у кримінальному провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити
Керуючись статтями 22, 93, 242-244, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1