16.06.2023 Справа № 756/10061/22
Справа № 756/10061/22
3/756/174/23
16.06.2023 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 жителя АДРЕСА_1 ),
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
07.11.2022 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №147175, складений 04.10.2022 о 20:15 на вул. Автозаводській, 99 у м. Києві поліцейським роти №2 батальйону №1 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сержантом поліції Г.Жовновською стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні встановлено, що 04.10.2022 о 19:30 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN (д.н.з. НОМЕР_2 ) по вул. Полярній, 2/5 у м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП шляхом направлення SMS-повідомлення на номер телефону, повідомлений останнім під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього, а також шляхом направлення SMS-повідомлення на номер телефону, повідомлений суду, в судове засідання жодного разу не з'явився.
Захисник Багірова Г.І., в судове засідання також не з'явилась. При цьому, від останньої до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, а також письмові пояснення, у яких захисник, посилаючись на порушення, допущенні працівниками поліції в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , просить закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу.
З огляду на неявку в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази на підтвердження належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки явка такої особи не є обов'язковою відповідно до положень ст. 268 КУпАП.
Вивчивши та дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи захисника Багірової Г.І., викладені у клопотанні про закриття справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5. Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог цього пункту Правил передбачено адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП.
В рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок №1103).
Зокрема, пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пунктів 6, 8 Порядку №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Водночас, ст. 266 КУпАП в редакції Закону №1231-IX від 16.02.2021 передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (п. 2 розділу І Інструкції №1452/735).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції №1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І Інструкції №1452/735).
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу, серед яких, є право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 (далі - Інструкція №1376).
Інструкцією №1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції №1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності, а положення Інструкції №1452/735 та Порядку №1103 - підстави та порядок проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішеннях ЄСПЛ, зокрема по справах «Коробов проти України» від 21.07.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, зокрема:
- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №147175, в якому зазначено про факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а також про факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку, протокол сумніву у суду не викликає, оскільки складений відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП.
При цьому, протокол не містить будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом, як і не містить жодних заяв, зауважень, заперечень чи скарг під час його оформлення чи після цього, не надано таких суду й під час розгляду справи. Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції матеріали справи не містять.
У протоколі зазначено про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, положень ст. 268 КУпАП.
Своїм підписом водій ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав;
- відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського №473595, що є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення та одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, який був досліджений судом безпосередньо в ході судового розгляду, та з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Положення КУпАП, Інструкцій №1452/735 та №1376 та Порядку №1103 поліцейським дотримано.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння «запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; порушення координації рух», виявлені поліцейським 04.10.2022 у ОСОБА_1 в розумінні пункту 3 Розділу 1, пункту 1 Розділу 2 Інструкції Інструкції №1452/735, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, на місці зупинки, а у випадку відмови від проходження такого огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд критично оцінює доводи сторони захисту про те, що поліцейський всупереч Порядку №1103 та Інструкції №1452/735 не залучив двох свідків для участі під час фіксування відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, що, на думку сторони захисту, свідчить про порушення встановленого порядку фіксування відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що зафіксовано за допомогою спеціального технічного засобу - нагрудної камери співробітника поліції, а тому суд приходить до висновку, що присутність двох свідків під час фіксування відмови не була обов'язковою з огляду на таке.
Так, провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення (ст. 8 КУпАП), а тому при вирішенні питання щодо участі свідків слід керуватися не Порядком №1103 та Інструкцією №1452/735, а положеннями ст. 266 КУпАП, які мають вищу юридичну силу та прийняті пізніше за часом.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського у разі відмови особи від проходження такого огляду регулюються положеннями ст. 266 КУпАП, а також пунктами 6, 7 розділу І, розділами ІІ та ІІІ вищевказаної Інструкції №1452/735.
Водночас, відповідно до положень ч. 1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі, тобто, наявність свідків обумовлюється необхідністю забезпечити об'єктивну та правдиву фіксацію певного юридично-значимого факту, якщо в майбутньому виникне потреба його перевірити, зокрема, з пояснень незацікавлених осіб.
Статтею 251 цього Кодексу серед доказів, які можуть бути використані при розгляді справи, окрім пояснень свідків, визначено показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тобто, вказані докази є рівнозначними.
Разом із тим, Законом №1231-ІХ від 16.02.2021 внесено зміни до КУпАП щодо проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів, у тому числі й до ч. 2 ст. 266 КУпАП, відповідно до положень якої у вказаній редакції огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У той же час відповідні зміни до Порядку №1103 та Інструкції №1452/735, яким визначено процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення такого огляду, внесено не було.
Однак, результати відеофіксації забезпечують можливість наочно впевнитись в дійсності обставин справи, відеозапис є об'єктивним доказом, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, а тому такий доказ є належним та допустимим.
Дані відеофіксації, оглянуті судом, підтверджують вимогу (пропозицію) поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку (на місці зупинки транспортного засобу та/або у закладі охорони здоров'я) та висловлену відмову водія транспортного засобу ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, яку суд сприймає як однозначну, складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і обставини, зафіксовані на відеозаписі, повністю відповідають даним протоколу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, доводи захисника про порушення працівниками поліції положень адміністративного законодавства України під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставними, оскільки не приведення підзаконних нормативно-правових актів у відповідність до положень КУпАП в редакції Закону України №1231-IX від 16.02.2021, який набрав чинності 17.03.2021, не свідчить про невідповідність дій патрульних поліцейських чинному адміністративному законодавству України.
Що стосується доводів сторони захисту про фрагментарність та частковість здійснення запису перебігу події, то суд вважає, що сама по собі відсутність повного та безперервного запису події з бодікамери не свідчить про недопустимість чи неналежність відеозаписів як доказів, оскільки як долучений до матеріалів справи відеозапис, так і інші матеріали справи (в тому числі протокол про адміністративне правопорушень) не містить заперечень ОСОБА_1 щодо факту керування ним транспортним засобом.
Так само судом не приймаються до уваги і доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння, з огляду на те, що протокол стосовно останнього складено за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння (пункт 2.5. Правил дорожнього руху), а не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (підпункт «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху), що свідчить про безпідставність таких тверджень.
Що стосується доводів сторони захисту про неможливість прийняття до уваги пояснення свідка ОСОБА_2 , то суд вважає такі доводи неспроможними з огляду на те, що відповідно до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється на підставі дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, при цьому до таких доказів, відповідно до ст. 251 цього Кодексу належать, серед іншого, і пояснення свідків. У даному випадку, пояснення свідка не є самостійним доказом, а у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами свідчать не про факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, як стверджує у своїх письмових поясненнях сторона захисту, а є підтвердженням факту наявності обґрунтованої підозри у поліцейських для вимоги до ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки, як неодноразово зазначав у своїх постановах Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, показання свідків, при дослідженні і оцінці всієї сукупності доказів, є належними доказами для визначення ознак алкогольного сп'яніння особи (зокрема, постанови від 15.03.2018 у справі №372/2291/16-к, від 22.05.2018 у справі №459/3331/16-к; від 16.04.2019 у справі №739/1367/17; від 21.11.2019 у справі №564/590/17; від 03.12.2019 у справі №571/1436/15-к; від 11.02.2020 у справі №643/20474/15-к;від 10.11.2020 у справі №442/66/16-к;від 10.03.2021 у справі №676/6211/16-к).
Не ґрунтуються на вимогах закону і твердження сторони захисту про допущення патрульним поліцейським порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 внаслідок недолучення до матеріалів справи «акта про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння». Як КУпАП, так і Порядок №1103 та Інструкція №1452/735 не містять вимоги щодо необхідності складання такого акта в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння. Відповідно до п. 10 розділу ІІ та п. 6 розділу ІІІ Інструкції №1452/735, актом огляду є документ, у якому фіксуються: результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу проведеного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведеного лікарем закладу охорони здоров'я. У даній справі стосовно ОСОБА_1 складено протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відсутність в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не свідчить про невинуватість ОСОБА_1 в учиненні адміністративного правопорушення та про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він всупереч пункту 2.5. Правил дорожнього руху відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, при цьому перебіг подій, зафіксованих на долученому до матеріалів справи відеозаписі, не містить доказів протилежного, відтак відсутні підстави вважати, що патрульним допущено порушення положень ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить альтернативного адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1086 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 02.12.2021 №1257, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Керуючись статтями 401, 130, 221, 266, 276-280, 283-287 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Початок строку відбування ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з моменту набрання постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя А.В. Касьян