16.06.2023 Справа № 756/4070/23
Справа № 756/4070/23
3/756/2611/23
16.06.2023 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
30.03.2023 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №028106, складений 03.03.2023 о 00:25 на вул. Відпочинку, 18 у м. Києві поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону №4 полку №1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капралом поліції Мальованим А.Р. стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом встановлено, що 02.03.2023 о 23:28 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки ЗАЗ 110307-42 (д.н.з. НОМЕР_1 ) по просп. Степана Бандери біля буд. 12а, у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія було проведено в установленому порядку у лікаря-нарколога КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» на вул. Відпочинку, 18 у м. Києві.
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001538, станом на момент огляду 03.03.2023 о 00:01 ОСОБА_1 перебувала у стані наркотичного сп'яніння.
Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги підпункту «а» пункту 2.9. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП шляхом SMS-повідомленням на номер телефону, повідомлений останньою під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо неї, в судове засідання не з'явилася.
Відповідно до сформованої довідки згідно вимог Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлення, затвердженого наказом ДСА України від 01.06.2013 №73, SMS-повідомлення про призначення розгляду справи на 16.06.2023 направлене за номером телефону, повідомленим ОСОБА_1 під час складання адміністративного протоколу щодо неї доставлено 11.05.2023 о 14:54.
Надання особою, стосовно якої складено протокол під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо нього номеру мобільного телефону свідчить, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними. Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеній в ухвалі Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №560/5541/20 (провадження №К/9901/30825/21)
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Каракуця проти України» від 16.05.2017).
З огляду на неявку в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази на підтвердження належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, суд з огляду на положення ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки явка такої особи не є обов'язковою.
Вивчивши та дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 1.10. Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Згідно підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна
Стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах «Гурепка проти України (№2)» від 08.04.2010, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011 про необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок №1103).
Зокрема, пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 10 Порядку №1103 огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ України.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє, цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 7 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Аналіз вказаних нормативних актів свідчить, що у разі виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння поліцейськими огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводиться, для проведення огляду водій транспортного засобу відразу направляється до найближчого закладу охорони здоров'я. Огляд водіїв транспортних засобів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння проводять лікарі-наркологи відділень медичних оглядів на стан сп'яніння.
Згідно з наказом Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради від 27.05.2019 №563 «Про оптимізацію організації проведення медичних оглядів на стан сп'яніння в м. Києві» Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» визначена єдиним закладом охорони здоров'я, якому надається право в місті Києві на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 254 КУпАП встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу, серед яких, є право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 (далі - Інструкція №1376).
Тобто, Інструкцією №1376 встановлено порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначено порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції №1376 визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
Тобто, вищевказані положення КУпАП та Інструкції №1376 визначають правила допустимості і відповідності доказів, що є гарантом їх достовірності та істинності, а положення Інструкції №1452/735 та Порядку №1103 - підстави та правила проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішеннях ЄСПЛ, зокрема по справах «Коробов проти України» від 21.07.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, зокрема:
- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №028106 в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а також про факт добровільної згоди водія пройти огляд на стан сп'яніння в установленому порядку у лікаря-нарколога КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» на вул. Відпочинку, 18 у м. Києві, протокол сумніву у суду не викликає, оскільки складений відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП та Інструкції №1376.
При цьому, протокол не містить будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу незгоди з його змістом, як і не містить жодних заяв, зауважень, заперечень чи скарг під час його оформлення чи після цього, не надано таких суду й під час розгляду справи. Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржувала дії працівників поліції матеріали справи не містять.
У протоколі зазначено про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, положень ст. 268 КУпАП, та про вилучення у водія ОСОБА_1 водійського посвідчення НОМЕР_2 і видачу їй тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом DT 275298.
Своїм підписом водій ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлена, копію протоколу отримала;
- відеозаписами з нагрудної камери патрульного поліцейського №473577, 472841 та №470642;
- даними, що містяться у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.03.2023 №001538, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на виконання вимог пункту 5 розділу Х Інструкції №1395. Відповідно до цього висновку ОСОБА_1 на момент проведення огляду 03.03.2023 о 00:01 перебувала у стані наркотичного сп'яніння (стимулятор-амфетамін). Встановлення такого стану було проведено в установленому порядку лікарем-наркологом за адресою: вул. Відпочинку, 18 у м. Києві (КНП «КМНКЛ «Соціотерапія»), висновок є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву в суду не викликає.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Положення КУпАП, Інструкцій №1452/735 та №1376 та Порядку №1103 поліцейським дотримано.
З огляду на викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп'яніння, оскільки наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не містить альтернативного адміністративного стягнення, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Водночас, відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1086 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 02.12.2021 №1257, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Керуючись статтями 401, 130, 221, 266, 276-280, 283-287 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Початок строку відбування ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з моменту набрання постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
У разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя А.В. Касьян