08.06.2023 Справа № 756/6533/23
Справа № 756/6533/23
1-кп/756/1261/23
08.06.2023 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023105050000558 від 13.05.2023, на підставі обвинувального акта за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , такого, що має середню освіту, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно непрацевлаштованого, такого, що не відноситься до переліку осіб щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, інвалідності немає, такого, що в силу ст. 89 КК України судимості немає,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
12.05.2023 в неустановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_5 знаходився за місцем проживання у АДРЕСА_1 , де в нього виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту.
Надалі, реалізуючи свій вищевказаний умисел, в той же день та місці ОСОБА_5 через месенджер «TELEGRAM» на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » замовив психотропну речовину та, переказавши грошові кошти, через той же месенджер отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи фотознімок із місцезнаходженням замовленої психотропної речовини.
12.05.2023 приблизно о 14:55, скориставшись вказаним фотознімком, ОСОБА_5 прийшов за адресою: м. Київ, вул. Петра Панча 1, де на землі побачив згорток обмотаний ізоляційною стрічкою червоного кольору, всередині якої знаходився зіп-пакет з кристалоподібною речовиною блакитного кольору. Після цього, піднявши зазначений згорток, усвідомлюючи, що в ньому знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP, яку він попередньо замовив, у ОСОБА_5 відразу виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту. Після цього, ОСОБА_6 поклав вищевказаний згорток до сумки, яку мав при собі, направився у власних справах, тим самим незаконно придбав та почав зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP для власного вживання без мети збуту.
Того ж дня, тобто 12.05.2023, приблизно о 15:00 ОСОБА_5 за адресою: м. Київ, вул. Петра Панча 1, був зупинений працівниками поліції. На запитання останніх щодо наявності у нього заборонених предметів чи речовин, ОСОБА_5 повідомив, що при ньому, а саме в його сумці, знаходиться згорток обмотаний ізоляційною стрічкою червоного кольору, всередині якого знаходиться зіп-пакет з кристалоподібною речовиною блакитного кольору, - PVP, яку він незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.
На місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, після приїзду яких, 12.05.2023 за адресою: м. Київ, вул. Петра Панча 1, у присутності двох понятих ОСОБА_5 добровільно надав для огляду та вилучення згорток, обмотаний ізоляційною стрічкою червоного кольору, всередині якого знаходився зіп-пакет з кристалоподібною речовиною блакитного кольору, - PVP.
Відповідно до висновку експерта КНДЕКЦ від 17.05.2023 №СЕ-19/111-23/24932-НЗПРАП надана на дослідження речовина блакиного кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,307 г.
Згідно Списку №2 «Особливо небезпечні психотропних речовин, обіг яких заборонено» в Таблиці І «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1он) є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Обвинувальний акт містить клопотання прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні, де зазначено, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, тому прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
До обвинувального акта долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_5 , яка складена за участі захисника ОСОБА_7 , де обвинувачений зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку визнає повністю, згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному порядку, а також те, що йому роз'яснено, що за наслідками згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Обвинувачений надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні добровільно, що засвідчено підписами сторони захисту.
Відповідно до положень частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 цього Кодексу в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, що підлягають доказуванню та мають значення для кримінального провадження, які сумніву у своїй об'єктивності не викликають та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку є повністю доведеною за результатами спрощеного провадження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, як «незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту».
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 цього Кодексу є кримінальним проступком, який відноситься до кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров'я населення.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття відповідно до ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 цього Кодексу суд не встановив.
Зважив суд і на дані про особу винного, котрий має середню освіту, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем реєстрації характеризується формально посередньо, за даними наявної документації на спеціальних обліках у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність.
Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшує покарання, відсутність таких, що його обтяжує, відсутність підтверджених джерел доходу, а також те, що останній офіційно непрацевлаштований, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід обрати покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України, і не вбачає обґрунтованих підстав для призначення йому більш м'якого виду покарання, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки вживання психоактивних речовин тягне за собою значні негативні ризики для громадського здоров'я, суспільного добробуту, економіки та національної безпеки держави, а тому, на переконання суду, саме такий вид покарання є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень. Доказів на підтвердження існування обставин, які виключають можливість призначення обвинуваченому такого виду покарання відповідно до ч. 3 ст. 61 цього Кодексу до матеріалів кримінального провадження не долучено.
При цьому, відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 раніше судимий вироком Подільського районного суду міста Києва від 14.02.2022 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік на підставі ст. 75 КК України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 78 КК України в разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.
Водночас, згідно з ч. 1 ст. 88 цього Кодексу особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. При цьому, строки погашення судимості регламентовано ст. 89 КК України, а обчислення строків погашення судимості - ст. 90 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Згідно зі ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.
Так, з системного аналізу кримінального закону, судимість є правовим станом особи, який виникає у зв'язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину. Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов'язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загально-правові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Подільського районного суду міста Києва від 14.02.2022 ОСОБА_5 був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік зі звільненням від його відбування з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік на підставі ст. 75 КК України, тобто іспитовий строк у засудженого ОСОБА_5 за цим вироком сплив 13.02.2023 включно, що свідчить про те, що у ОСОБА_5 на момент вчинення кримінального проступку у цій справі закінчився іспитовий строк за попереднім вироком, отже на момент вчинення кримінального проступку останній був особою, що не має судимості відповідно до вимог ст. 89 КК України, тобто підстав для застосування та призначення покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України суд не вбачає.
Водночас, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення у сукупності зі ставленням обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України та звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки, на переконання суду, виправлення останнього можливо без ізоляції від суспільства.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.
Керуючись статтями 100, 124, 369-371, 373, 374, 376, 381-382, 395, 532 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP, загальною масою 0,307 г, яку передано на тимчасове зберігання до камери збереження речових доказів Оболонського УП ГУНП у м. Києві (постанова від 23.05.2023, квитанція № 001849), - знищити;
- мобільний телефон «ОРРО» IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , який було передано на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , - після набрання вироком законної сили залишити власнику/законному володільцю за належністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта 1 912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) грн 00 коп (Отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA098999980313040115000026006; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його отримання з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження, в порядку передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1