24.05.2023 Справа № 756/3200/23
Справа № 756/3200/23
3/756/2251/23
24.05.2023 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ),
за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
Зі змісту вказаного протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №028102 вбачається, що «25.02.2023 о 17:23 водій ОСОБА_1 на вул. Ярослава Івашкевича, 6/8а у м. Києві, будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами ВП НОМЕР_3 від 12.10.2022, керував транспортним засобом марки FORD FIESTA (д.н.з. НОМЕР_1 ), чим порушив вимоги пункту 2.1.а) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Каракуця проти України» від 16.05.2017).
З огляду викладене, враховуючи положення ст. 268 КУпАП, суд прийняв рішення про розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки її явка до судового засідання не є обов'язковою.
Вивчивши та дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 245 цього Кодексу завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Згідно із приписами пункту 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП, а саме «Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами» відноситься до адміністративних правопорушень та транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, тобто вказана норма є бланкетною та такою, що відсилає до положень іншого нормативно-правового акта.
Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. В той же час, конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
З огляду на викладене, формулюючи суть правопорушення, вказівка на положення нормативно-правового акта (його пункт, підпункт, статтю і тд.), вимоги якого порушені, є обов'язковою.
Разом із тим, уповноваженою особою вказаних вимог КУпАП та Інструкції №1376 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП не дотримано, суть вчиненого адміністративного правопорушення не відповідає зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення пункту/підпункту Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, який з огляду на бланкетність положень ч. 3 ст. ст. 126 КУпАП було порушено ОСОБА_1 , що призвело до неконкретності суті учиненого адміністративного правопорушення, оскільки пунктом 2.1.а) Правил дорожнього руху законодавцем встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та в разі необхідності пред'явити для перевірки на вимогу поліцейського.
Однак, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 мав при собі таке посвідчення, оскільки особу останнього встановлено на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_2 , та після складання протоколу воно було вилучене, та ОСОБА_1 видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом ДТ 275296.
Тобто суть інкримінованого адміністративного правопорушення та його обставини, викладені у протоколі, не відповідають зазначеному у цьому ж протоколі пункту Правил дорожнього руху, в разі порушення якого настає відповідальність передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей покладається на особу, яка його складає (ч. 1 ст. 254 КУпАП та ч. 2 ст. 251 КУпАП), та не може бути перекладено на суд.
Системний аналіз положень КУпАП свідчить про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при розгляді справ (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV).
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» від 30.05.2013 та «Карелін проти Росії» від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) для кримінального провадження поширюється Європейським судом з прав людини й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративного правопорушення (справа «Лучанінова проти України», рішення від 09.06.2011).
Виходячи з практики застосування ЄСПЛ ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до ст. 6 Конвенції.
За змістом ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З огляду на вказане, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 247, 251, 254, 283-286 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя А.В. Касьян