05 липня 2023 року
справа № 380/5251/23
провадження № П/380/5299/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання - Фінканін М.С.,
представника позивача - Соколовської А.В,,
представника відповідача - Риб'як В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 08.02.2023 №UA209000/2023/000059/2 про коригування митної вартості товарів;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови від 28.02.2023 №UA209150/2023/000019 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Ухвалою від 24.03.2023 відкрито спрощене провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 20.04.2023 подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначене на 16.05.2023 о 14:00 год.
Протокольною ухвалою від 16.05.2023 оголошена перерва у судовому засіданні до 13.06.2023 о 14:00 год у зв'язку із витребуванням додаткових доказів у справі.
Протокольною ухвалою від 13.06.2023 оголошена перерва у судовому засіданні до 04.07.2023 о 14:00 год.
У судовому засіданні 05.07.2023 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 07.12.2022 між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та TIANJIN BORUITE BICYCLE CO., LTD Китай (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № BRT213005, на виконання якого на митну територію України надійшов придбаний ФОП ОСОБА_1 товар - "велосипеди з шарикопідшипниками". З метою митного оформлення придбаного товару та його випуску у вільний обіг, 07.02.2023 позивач подав до митного органу електрону митну декларацію №23UA209150000648U6 разом із відповідними супровідними документами, згідно яких митна вартість товару була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). За результатами розгляду поданих документів відповідач відмовив у прийняті митної декларації, про що зазначив у картці відмови в прийнятті МД №UA209150/2023/000003, якою одночасно роз'яснив необхідність подання нової МД із внесенням вірних відомостей у графу 31. 07.02.2023 позивач подав нову електрону митну декларацію № 23UA209150000683U9 із внесенням вірних відомостей у графу 31 разом із відповідними супровідними документами. Відповідач у електронному повідомленні до документа № 23UA209150000683U9 від 07.02.2023 вимагав надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. У відповідь на вищезазначене повідомлення позивач додатково надав до митниці: рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг № РФ - 16314, РФ - 16347, № РФ - 26351, № РФ -16352 від 06.02.2023, договір транспортного експедування № 0401/22/001 від 04.01.2022 та сертифікат про походження товару №23С040000732/00002. Однак, за результатами розгляду поданих документів, митний орган відмовив позивачу в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, прийнявши 08.02.2023 рішення № UA209000/2023/000059/2 про коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Також, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 07.12.2022 №BRT213005, на митну територію України 27.02.2023 надійшла друга партія ідентичного товару - "велосипеди з шарикопідшипниками", з метою митного оформлення якого та з урахуванням рішення від 08.02.2023 № UA209000/2023/000059/2 про коригування митної вартості товарів, позивач 27.02.2023 подав ЕМД № 23UA209150001452U5 разом із відповідними супровідними документами. За результатами розгляду поданих документів митний орган відмовив у прийняті митної декларації, про що зазначив у картці відмови від 28.02.2023 № UA209150/2023/000019.
З метою митного оформлення придбаних товарів та випуску їх у вільний обіг до моменту оскарження рішення від 08.02.2023 № UA209000/2023/000059/2 про коригування митної вартості товарів, 28.02.2023 позивач подав нову ЕМД № 23UA209150001517U0 із внесенням змін у графи 45, 46, 47 та разом із відповідними супровідними документами.
Позивач вважає протиправними спірне рішення та картку відмови, покликаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оспорюване рішення не містить передбачених ст. 55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Тому, як стверджує позивач, спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації є протиправними та підлягають скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю та просила позов задовольнити із підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
13.04.2023 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову мотивуючи тим, що до митного оформлення надійшла митна декларація №23UA209150000648U6 від 07.02.2023 про ввезення позивачем на митну територію України товару - велосипедів. Львівською митницею на дану митну декларацію було видано картку відмови в прийнятті митної декларації № UA209150/2023/000003, підставою для видачі якої було неповний опис декларантом товару в графі № 31 ЕМД. 07.02.2023 ФОП ОСОБА_1 повторно подав митну декларацію № 23UA209150000683U9. За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів та додатково наданих на вимогу митного органу, Львівська митниця відмовила у митному оформленні задекларованого товару та прийняла рішення від 08.02.2023 № UA209000/2023/000059/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 07.02.2023 № 23UA209150000683U9).
У рамках реалізації положень статей 52-55, 58, 335 Митного кодексу України за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не могла бути визнана з наступних причин: Умови поставки згідно інвойсу FOB TIANGIN Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (... named port of shipment ) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
До митного оформлення для підтвердження таких витрат позивачем надано чотири рахунки від виконавця: № Ф-16351 від 06.02.2023; № РФ-16352 від 06.02.2023; № РФ-16347 від 06.02.2023; № РФ-16314 від 06.02.2023, які не містять жодних посилань на реквізити даної партії товару, до унеможливлює співставити та перевірити додаткові складові митної вартості оцінюваного товару.
Так, у гр. 16 CMR декларант повинен зазначити ім'я та адресу перевізника. У наданих позивачем CMR № 02/02-01, № 02/02-03 та № 02/02-04 не заповнена графа 16, CMR № 02/02-02 не вказаний номер контейнеру.
У гр. 23 наданих CMR-зазначається ім'я, адреса та штамп перевізника, наявні печатки та реквізити "ФОП ОСОБА_2 ", "Invest Pride", "ФОП ОСОБА_3 » ", а довідка про транспортні витрати та договір транспортного експедування видані ТОВ "Клевер Тім", документів, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні.
Висновок експерта від 03/02/2023 № 20-06/02-2023 не містить аналізу всіх моделей, які зазначені в електронному інвойсі.
Крім того, заявка на перевезення, що є невід'ємною частиною договору транспортного експедування згідно п. 1.2 відсутня. Переклад документів (експортних декларацій) не надано.
У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
27.02.2023 ФОП ОСОБА_1 повторно подав митну декларацію на другу партію товару - велосипеди, тобто МД від 27.02.2023 № 23UA209150000145U5, за якою відмовлено у митному оформленні. До вищезазначеної митної декларації декларант самостійно подав рішення про коригування митної вартості від 08.02.2023 № UA209000/2023/000059/2, яке винесене на першу партію товарів, які ввозилися позивачем. За результатами розгляду поданих документів митний орган 28.02.2023 прийняв картку відмови у прийнятті митної декларації №UA209150/2023/000019.
Відтак, подані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності, а також відсутні складові митної вартості, у зв'язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості. На вимогу митного органу належних додаткових документів, які б спростовували виявлені розбіжності декларантом не надано. Сумніву митного органу не спростовано.
Представник відповідача у судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
07.12.2022 між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та TIANJIN BORUITE BICYCLE CO., LTD, Китай (Продавець) укладений зовнішньоекономічний контракт № BRT213005 (далі - Контракт № BRT213005), п. 1.1 якого передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує товар-велосипеди відповідно до цього Договору. За п. 1.2 цього Контракту товар поставляється в кількості, асортименті та за цінами, відповідно до узгоджених та підписаних сторонами Інвойсів, які є невід'ємною частиною договору. Згідно із п. 2.1 Контракту №BRT213005 ціна на товар визначається у доларах США та вказується в інвойсі. За змістом п. 3.1 Покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця у доларах США. Вид оплати - відстрочка платежу - 100% оплата через 150 днів після прибуття вантажу до місця призначення. Умови поставки згідно із п. 3.3 визначаються FOB TIANJIN згідно із правилами Incoterms 2010. Відправлення товару до місця призначення здійснюється відправником, за його рахунок та входить до ціни товару.
Згідно інвойсу від 08.12.2022, складеного до Контракту № BRT213005, предметом поставки є велосипеди, загальна вартість яких складає 137349,85 доларів США.
07.02.2023 ФОП ОСОБА_1 через уповноваженого брокера подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209150000648U6, якою задекларував ввезений товар - "велосипеди з шарикопідшипниками" загальною вартістю 137349,85 доларів США, а саме: (Bicycle/ Велосипед BETTY-24"- 84 шт (сет)- Bicycle/ Велосипед BETTY-26"- 84шт (сет); Bicycle/ Велосипед RIDER-24"-300 шт (сет); Bicycle/ Велосипед RIDER-26"- 300 шт (сет); Bicycle/ Велосипед SMILE-24"- 152 шт (сет); Bicycle/ Велосипед SMILE-26"- 152 шт (сет); Bicycle/ Велосипед FAST-24"- 284 шт (сет); Bicycle/ Велосипед FAST-26"- 300 шт (сет); Bicycle/ Велосипед SPARK-24"- 120 шт (сет): Bicycle/ Велосипед SPARK-26"- 120 шт (сет); Bicycle/ Велосипед STORM-24"- 152 шт (сет); Bicycle/ Велосипед STORM-26"- 296 шт (сет); Bicycle/ Велосипед SPARK-24"- 123 шт (сет); Bicycle/ Велосипед SPARK-26"- 141шт (сет); Bicycle/ Велосипед EVEREST-24"- 137 шт (сет); Bicycle/ Велосипед EVEREST-26"- 286 шт (сет); Bicycle/ Велосипед APOLLO- 24"- 153 шт (сет); Bicycle/ Велосипед APOLLO-26"- 164шт(сет); Bicycle/ Велосипед BEST MATE-24"- 90 шт (сет); Bicycle/ Велосипед BEST MATE-26"- 153 шт (сет); Bicycle/ Велосипед CALYPSO-20"- 72 шт (сет); Bicycle/ Велосипед CALYPSO-24"- 120 шт (сет); Bicycle/ Велосипед CALYPSO-26"- 90 шт (сет); Bicycle/ Велосипед DRONE-20"-71 шт (сет); Bicycle/ Велосипед DRONE-24"- 167 шт (сет); Bicycle/ Велосипед DRONE-26"- 15 2шт(сет). Для зручності транспортування поставляються у розібраному стані. Торговельна марка-CROSS, CrossBike, TITAN. Виробник- IANJIN BORUITE BICYCLE CO.,LTD. Країна виробництва - CN, Китай, за ціною 2,22 Дол. США за кг.
На підтвердження заявлених відомостей щодо митної вартості ввезеного товару за МД № 23UA209150000648U6 ФОП ОСОБА_1 подав наступні документи:
пакувальний лист (packing list) № BRT213005-3 від 08.12.2022;
пакувальний лист (packing list) № BRT213005-4 від 08.12.2022;
пакувальний лист (packing list) № BRT213005-5 від 08.12.2022;
пакувальний лист (packing list) № BRT213005-6 від 08.12.2022;
рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) № BRT213005 від 08.12.2022 ;
коносамент (bill of lading) № HS122120428 від 12.12.2022;
автотранспортну накладну (Road consignment note) № 02/02-01 від 02.02.2023;
автотранспортну накладну (Road consignment note) № 02/02-02 від 02.02.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 02/02-03 від 02.02.2023; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 02/02-04 від 02.02.2023;
декларацію про походження товару (Declaration of origin) № BRT213005 від 08.12.2022;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 060223/1 від 06.02.2023;
прайс-лист (prise list) від 07.12.2022;
висновок експерта про вартісні характеристики товару № 20-06/02-2023 від 03.02.2023;
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № BRT213005 від 07.12.2022;
договір про надання послуг митного брокера № 0401-22 від 04.01.2022;
інші некласифіковані документи (лист) від 06.02.2023;
копію експортної МД країни відправлення № 021720220000325564 від 10.12.2022;
копію експортної МД країни відправлення № 021720220000325565 від 10.12.2022;
копію експортної МД країни відправлення № 021720220000325567 від 10.12.2022;
копію експортної МД країни відправлення № 021720220000325568 від 10.12.2022.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця 07.02.2023 сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2023/000003, в якій зазначила про неможливість завершення митного оформлення у зв'язку із неповним описом графи № 31 тов. 1 ЕМД, порушення вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, порушено умови декларування, передбачені п. 1, п. 8 ст. 257 Митного кодексу України.
07.02.2023 ФОП ОСОБА_1 через уповноваженого брокера подав до митного органу нову електрону митну декларацію № 23UA209150000683U9 із внесенням відомостей у графу 31, додавши до цієї декларації всі документи, які були додані до МД №23UA209150000648U6, а також МД № 23UA209150000648U6, акт про проведення огляду товарів, картку відмови №UA209150/2023/000003.
За результатами розгляду поданих документів Львівська митниця 08.02.2023 сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації № UA209150/2023/000010
На забезпечення митного оформлення ввезеного товару позивач додатково подав до митниці: рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг № РФ - 16314, РФ - 16347, №РФ - 26351, № рф -16352 від 06.02.2023, договір транспортного експедування №0401/22/001 від 04.01.2022 та сертифікат про походження товару № 23С040000732/00002.
08.02.2023 Львівська митниця прийняла рішення № UA209000/2023/000059/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митна вартість товарів відкоригована у бік збільшення до загальної суми 340140,08 доларів США.
У рішенні від 08.02.2023 № UA209000/2023/000059/2 про коригування митної вартості товарів, зокрема, у пункті п. 33, митний орган зазначив:
"… Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI( далі - МКУ), за результатами опрацювання документів , наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: -подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей" щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне: -Умови поставки згідно інвойсу FOB TIANGIN Відповідно до положень Інкотермс-2010, термін FOB (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. До митного оформлення для підтвердження таких витрат надано чотири рахунки від виконавця які не містять жодних посилань на реквізити даної партії товару, що унеможливлює співставити та перевірити додаткові складові митної вартості оцінюваного товару. Відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 № 57-V та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 16 CMR-зазначається ім'я, адреса перевізника В CMR № 02/02-01, № 02/02-03, № 02/02-04 не заповнена графа 16, CMR № 02/02-02 не вказаний номер контейнеру. У гр.23- наданих CMR-зазначається ім'я, адреса та штамп перевізника, наявні печатки та реквізити "ФОП ОСОБА_2 ", "Invest Pride", "ФОП ОСОБА_3 ", а довідка про транспортні витрати та договір транспортного експедування видані ТОВ "Клевер Тім", документів, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні. Висновок експерта від 03/02/2023р №20-06/02-2023 не містить аналізу всіх моделей, які зазначені в електронному інвойсі. Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат.- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України необхідно надати переклад документів поданих до митного оформлення. На вимогу декларантом надано: - договір транспортного експедування; - рахунки про надання транспортних послуг. Заявка на перевезення, що є невід'ємною частиною договору транспортного експедування згідно п. 1.2 - відсутня. Переклад документів (експортних декларацій) не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а та 26 (ст. 59, 60 МКУ). Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: № UA500500/2023/3226 від 01.02.2023…".
27.02.2023 на митну територію України надійшла друга партія такого ж Товару, придбаного ФОП ОСОБА_1 згідно зовнішньоекономічного контракту № BRT213005 від 07.12.2022 -" велосипеди з шарикопідшипниками": Bicycle/ велосипед EVEREST-24" - 105 шт.; Bісусlе/велосипед EVEREST-26"*13",15" - 111 шт.; Bісусlе/велосипед APOLLO-24" - 105 шт.; Bісусlе/велосипед APOLLO-26" - 105 шт.; Bісусlе/велосипед BEST MATE-24" - 63 шт.; Bісусlе/велосипед BEST MATE-26" - 105 шт; Bісусlе/велосипед CALYPSO-24" - 63 шт.; Bісусlе/велосипед CALYPSO-26" - 63 шт.; Bісусlе/велосипед DRONE-24" - 12 шт.; Bісусlе/велосипед DRONE-26" - 105 шт.
З метою митного оформлення другої партії товару та з урахуванням прийнятого рішення від 08.02.2023 № UA209000/2023/000059/2 про коригування митної вартості товарів 27.02.2023 ФОП ОСОБА_1 через уповноваженого брокера подав до митного органу електронну митну декларацію № 23UA209150001452U5 разом із такими документами:
пакувальний лист (packing list) № BRT213005-1 від 13.12.2022;
пакувальний лист (packing list) № BRT213005-2 від 13.12.2022;
рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) № BRT213005-1 від 07.12.2022;
автотранспортна накладна (Road consignment note) № 23/02-02 від 23.02.2023;
автотранспортна накладна (Road consignment note) № 22/02-03 від 23.02.2023;
сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 23С040000732/00001 від 03.02.2023;
рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.02.2023 №UA209000/2023/000059/2;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 230223/1 sin- 23.02.2023;
прайс-лист (prise list) від 07.12.2022;
висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-34/02-2023 від 24.02.2023;
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № BRT213005 від 07.12.2022;
договір про надання послуг митного брокера № 0401-22 від 04.01.2022;
копія експортної МД країни відправлення № 020220220000949690 від 08.12.2022.
27.02.2023 позивач додатково подав до митного органу: договір транспортного експедування № 0401/22/001 від 04.01.2022, рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг № РФ - 16423 від 23.02.2023 та ВМД № 23UA209150000738U9.
За результатами розгляду поданих документів митний орган 28.02.2023 сформував картку відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209150/2023/000019.
Вважаючи протиправними рішення від 08.02.2023 № UA209000/2023/000059/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови від 28.02.2023 №UA209150/2023/000019 в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.
Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.
Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Частиною третьою ст. 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі № 809/857/17.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Також суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі № 821/1050/17).
Частиною другою ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17, згідно з яким декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків, відповідачем витребувані у ФОП ОСОБА_1 додаткові документи, зокрема, всі документи, перелік яких наведений у ч. 3 ст. 53 МК України, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу наданий пакет документів, які містили числові показники ціни товару.
Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи: пакувальні листи (packing list) від 08.12.2022 № BRT213005-3, № BRT213005-4, №BRT213005-5, № BRT213005-6; рахунок-фактуру (інвойс) № BRT213005 від 08.12.2022; коносамент № HS122120428 від 12.12.2022; автотранспортні накладні № 02/02-01 від 02.02.2023, № 02/02-02 від 02.02.2023, № 02/02-03 від 02.02.2023, № 02/02-04 від 02.02.2023; декларацію про походження товару № BRT213005 від 08.12.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 060223/1 від 06.02.2023; прайс-лист від 07.12.2022; висновок експерта про вартісні характеристики товару № 20-06/02-2023 від 03.02.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № BRT213005 від 07.12.2022; договір про надання послуг митного брокера № 0401-22 від 04.01.2022; інші некласифіковані документи (лист) від 06.02.2023; копії експортних МД країни відправлення №021720220000325564 від 10.12.2022, № 021720220000325565 від 10.12.2022, №021720220000325567 від 10.12.2022, № 021720220000325568 від 10.12.2022.
На вимогу митного органу позивач додав такі документи: рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг № РФ - 16314, РФ - 16347, №РФ - 26351, № рф -16352 від 06.02.2023, договір транспортного експедування № 0401/22/001 від 04.01.2022 та сертифікат про походження товару № 23С040000732/00002.
Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.
За результатами проведеної консультації митний орган прийняв рішення про визначення митної вартості товарів, що імпортуються, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.
Приймаючи оскаржуване рішення відповідач вказав на наступні підстави:
"… - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;
- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;
- умови поставки згідно інвойсу FOB TIANGIN Відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FOB (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження…До митного оформлення для підтвердження таких витрат надано чотири рахунки від виконавця які не містять жодних посилань на реквізити даної партії товару, що унеможливлює співставити та перевірити додаткові складові митної вартості оцінюваного товару… У гр. 16 CMR-зазначається ім'я, адреса перевізника В CMR № 02/02-01, № 02/02-03, № 02/02-04 не заповнена графа 16, CMR № 02/02-02 не вказаний номер контейнеру. У гр. 23 - наданих CMR-зазначається ім'я, адреса та штамп перевізника, наявні печатки та реквізити "ФОП ОСОБА_2 ", "Invest Pride", "ФОП ОСОБА_3 ", а довідка про транспортні витрати та договір транспортного експедування видані ТОВ "Клевер Тім", документів, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні;
- висновок експерта від 03/02/2023 № 20-06/02-2023 не містить аналізу всіх моделей, які зазначені в електронному інвойсі;
- заявка на перевезення, що є невід'ємною частиною договору транспортного експедування згідно п. 1.2 Контракту - відсутня;
- переклад документів (експортних декларацій) не надано …
… Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість…".
Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи не підтверджують заявлену митну вартість товару, зважаючи на таке.
Щодо покликання відповідача на те, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, суд зазначає таке.
У судовому засіданні суд дослідив подану до митного оформлення митну декларацію №23UA209150000683U9 у графі 22 якої зазначена загальна сума за рахунком 137349,85 доларів США.
Також згідно із рахунком-фактурою (комерційний інвойс) № BRT213005 від 08.12.2022 до контракту № BRT213005, із перекладом українською мовою, загальна вартість товару складає 137349,85 доларів США.
Із досліджених судом коносамента № HS122120428 від 12.12.2022 із перекладом українською мовою, встановлено, що порт розвантаження товару "велосипеди" Гданськ, Польща, експедитор ТОВ "Клевер Тім", 1228 коробок.
Експортні митні декларації країни відправлення - КНР № 021720220000325564 від 10.12.2022, № 021720220000325565 від 10.12.2022, № 021720220000325567 від 10.12.2022, №021720220000325568 від 10.12.2022 надані митному органу із перекладом українською мовою.
Як зазначено судом вище, згідно із п. 2.1 Контракту № BRT213005 ціна на товар визначається у доларах США та вказується в інвойсі. За змістом п. 3.1 Покупець здійснює оплату продукції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця у доларах США. Вид оплати - відстрочка платежу - 100% оплата через 150 днів після прибуття вантажу до місця призначення. Умови поставки згідно із п. 3.3 визначаються FOB TIANJIN згідно із правилами Incoterms 2010.
Відтак, оскільки сторони угоди визначилися здійснити оплату за поставлений товар через 150 днів після прибуття вантажу до місця призначення, декларант не зобов'язаний подавати митному органу платіжні документи.
Суд відмічає, що сторони господарських відносин вільні у обранні способів обміну документами ( паперові, електронні), а також у обранні способів досягнення згоди щодо умов договору.
Отже, із наведених вище документів встановлено, що ціна товару згідно із №23UA209150000683U9 та поданих до неї документів складає 137349,85 доларів США.
Щодо тверджень відповідача "… У гр. 16 CMR-зазначається ім'я, адреса перевізника в CMR № 02/02-01, № 02/02-03, № 02/02-04 не заповнена графа 16, CMR № 02/02-02 не вказаний номер контейнеру. У гр. 23 - наданих CMR-зазначається ім'я, адреса та штамп перевізника, наявні печатки та реквізити "ФОП ОСОБА_2 ", "Invest Pride", "ФОП ОСОБА_3 ", а довідка про транспортні витрати та договір транспортного експедування видані ТОВ "Клевер Тім", документів, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні.
Умови поставки за Контрактом - FOB передбачають, що перевізника обирає покупець та відповідно витрати по оплаті послуг перевезення товару несе також покупець. При цьому автомобільна товаро-транспортна накладна (CMR) заповнюється продавцем після завантаження товару у наданий покупцем транспортний засіб.
Судом встановлено, що 04.01.20222 між ФОП ОСОБА_1 (Клієнт) та ТОВ "Клевер Тім" (Експедитор) укладений Договір № 0401/22/001 транспортного експедування за п. 1.1 якого Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта морським і наземним транспортом та надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів Клієнта. Конкретний перелік послуг, що надаються Експедитором, вказується, зокрема, у заявці або листуванні, наданому Клієнтом під кожне конкретне замовлення.
Під час митного оформлення товару позивач надав митному органу Договір від 04.01.2022 № 0401/22/001 транспортного експедування та рахунки експедитора - ТОВ "Клевер Тім" на оплату транспортно-експедиційних послуг від 06.02.2023 № РФ - 16314, РФ - 16347, № РФ - 26351, № РФ-16352, в яких вказана вартість послуг: з перевезення вантажу та вантажно-розвантажувальні роботи за межами державного кордону України, ТЕО по організації міжнародних автоперевезень вантажів Гданськ (Польща)-Рава-Руська; ТЕО по організації міжнародних автоперевезень вантажів Рава-Руська-Луцьк; ТЕО на території України. Вартість перевезення по кожному із цих рахунків складає 150480, 34 грн.
Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що транспортно-експедиторська діяльність-підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу ч. 1 ст. 929 ЦК України.
Відтак, ТОВ "Клевер Тім", будучи Експедитором, та організовуючи на виконання умов договору 04.01.2022 № 0401/22/001 перевезення вантажу, може залучати до виконання таких послуг інших перевізників.
Відповідно до пункту 2 статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів інформація про інших перевізників не є обов'язковим реквізитом вантажної накладної, а вноситься лише за потреби, що визначається учасниками перевезення (відправник, перевізник, отримувач інші) відповідно до умов поставки.
Отже, відсутність у графі не заповнення графи 16, та наявність у CMR- відомостей про інших перевізників жодним чином не впливає на ціну товару чи інші складові митної вартості.
Щодо тверджень відповідача "…заявка на перевезення, що є невід'ємною частиною договору транспортного експедування згідно п. 1.2 Контракту - відсутня…", суд зазначає таке.
Статтею 53 МК України визначений перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відтак, суд погоджується із позивачем, що заявка до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Така заявка не має вплив на числові визначення митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору.
Також суд зауважує, що відсутність у висновку експерта від 03/02/2023 № 20-06/02-2023 аналізу всіх моделей, які зазначені в електронному інвойсі жодним чином не впливає на числові визначення митної вартості.
У свою чергу у судовому засіданні суд встановив, що позивач надав митному органу переклад експортних декларацій українською мовою.
З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Частиною 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.
Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу неповних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що рішення від 08.02.2023 №UA209000/2023/000059/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови від 28.02.2023 №UA209150/2023/000019 у прийнятті митної декларації митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.
Відтак, суд визнає протиправними та скасовує рішення від 08.02.2023 №UA209000/2023/000059/2 та картку відмови прийнятті митної декларації від 28.02.2023 №UA209150/2023/000019.
За таких обставин, суд задовольняє вимоги ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі.
Щодо доводів позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32 000,00 грн, суд зазначає наступне.
У судовому засіданні представник позивача просив стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 32000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 32000,00 грн, вважаючи таку суму неспівмірною.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зважає на таке.
За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави..
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд встановив, що 14.02.2023 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 укладений договір № 14/02/23 про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 1.1. договору від 14.02.2023 № 14/02/23 предметом договору є надання клієнту юридичної допомоги на умовах, передбачених цим Договором.
Як вбачається із п. 4.1, п. Договору від 14.02.2023, сторони погодили, що отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару Сума гонорару встановлюється у додатку до Договору та у відповідному акті приймання-передачі наданих послух з правової допомоги.
Відповідно до акту приймання передачі наданих послуг від 28.02.2023, що складений на виконання вимог договору від 14.02.2023 № 14/02/23 про надання правової допомоги, адвокат Соколовська А.В. надала ФОП ОСОБА_1 наступні види юридичних послуг: ознайомлення з наданими матеріалами Клієнта, аналіз оскаржуваних рішень, документів, витребування у Клієнта додаткових документів, вивчення нормативно-правових актів, судової практики, робота з ЄДРСР, збір доказів, підготовка, складання та написання адміністративного позову, узгодження проекту позову з Клієнтом, підготовка додатку до позову, подача позову до суду. Загальна вартість наданих послуг оцінена адвокатом у 32000,00 грн.
До позову позивач додав квитанцію до прибуткового касового ордера про оплату 32000,00 грн за правничу допомогу відповідно до договору від 14.02.2023 № 14/02/23
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст.134 КАС України).
У відзиві на позов Львівська митниця зазначає про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, мотивуючи його тим, що у позовній заяві адвокатом наведено норми права, що застосовуються до даних правовідносин, а висновки щодо застосування зазначених норм взяті із висновків судів у справах з аналогічним предметом спору, що в свою чергу вказує на відсутність необхідності значного часу для підготовки позовної заяви. На думку відповідача справа є справою незначної складності. Обсяг матеріалів опрацьованих адвокатом, а саме документів, що подавалися декларантом позивача до митного оформлення є незначним.
Суд зауважує, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 520/9115/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відтак, з урахуванням наведеного, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 9 статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлена правова позиція, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При вирішенні питання щодо розміру витрат на правову допомогу суд ураховує, що справа даної категорії є справою незначно складності; порушення є очевидними; наявна судова практика із аналогічних правовідносин, розгляд справи здійснений за правилами спрощеного позовного провадження.
Відтак, суд вважає, що обґрунтованим, пропорційним до предмета спору та співмірним ціні позову розміром витрат на правничу допомогу є сума 5000,00 грн.
Частиною першою ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не с суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на повне задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 , відшкодуванню на його користь підлягають витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн та зі сплати судового збору у сумі 2147,00 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 252, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 08.02.2023 №UA209000/2023/000059/2 про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови від 28.02.2023 №UA209150/2023/000019 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1; ЄДРПОУ 43971343) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1; ЄДРПОУ 43971343) на користь на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10 липня 2023 року.
Суддя Кисильова О.Й.