справа№380/6391/23
10 липня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Морська Г.М., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХ АВТО" до Львівської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХ АВТО" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про визначення митної вартості товарів №UA209000/2022/900112/2 від 03.10.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 03.10.2022 №UA209170/2022/001279.
Ухвалою від 05.04.2023 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 20.04.2023 відмовлено відповідачу у розгляду справи за правилами загального позовного провадження через необґрунтованість клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.02.2020р. між Компанією "STORM-GROUP Sp.z.o.o." (Продавець) та ТзОВ «Екотех Авто» Покупець) укладений контракт поставки N ЕА 2020/02/4, за умовами якого продавець зобов'язується продати, і покупець купити Товар відповідно до інвойсів. Згідно п.5.3 контракту поставки N ЕА 2020/02/4 Покупець здійснює оплату вартості Товару відповідно до умов вказаних у інвойсі на кожну поставку. 29 вересня 2022 року Продавець відвантажив на адресу Покупця товар - частини склоочисника транспортного засобу в асортименті в кількості 58850 шт на загальну суму 53929,60 дол. США відповідно до інвойсу N ЕА 2022/09-099 від 29/09/2022 року до Контракту № ЕА 2020/02/4 від 04.02.2020 р. 01.10.2022 року декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №UA209170/2022/077155, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (частини склоочисника транспортного засобу).
На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України, проте під час митного оформлення товару посадовою особою відповідача витребувані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, за наслідками чого прийняте спірне рішення про коригування митної вартості за резервним методом №UA209000/2022/900112/2 від 03.10.2022 та визначено іншу митну вартість товарів. Позивач вважає протиправними спірне рішення відповідача, посилаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оскаржуване рішення відповідача не містить передбачених ст.55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Позивач вважає спірні рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову мотивуючи тим, що до митного оформлення надійшла митна декларація про ввезення позивачем на митну територію України товару «частини склоочисника транспортного засобу в асортименті». За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів та додатково наданих на вимогу митного органу, Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900112/2 від 03.10.2022.
Під час розгляду документів було виявлено наступне: - відповідно до п. 5.2 контракту від 04.02.2020 № EA2020/02/4 вартість товару, що постачається за цим контрактом, складає 400 000 доларів США. Однак, станом на 06.01.2023 загальна сума товарів, ввезених за контрактом, перевищила цю суму. З цього митниця робить висновок, що існують інші контракти чи додатки до даного контракту, які до митного оформлення не подавалися; Згідно бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що за контрактом №ЕА2020/02/4 від 04.02.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотех Авто» за період 24.02.2020 по 28.09.2022 здійснено митне оформлення по 218 рахунках-фактурах за якими ввезено товарів на загальну суму 2 683 768,66 дол. США. - відомості у наданій до митного оформлення Заявці на перевезення №2930 від 28.09.22 не відповідають фактичним обставинам перевезення. У графі "тип кузова" зазначено рефрижератор. Маса вантажу зазначено 22000 кг, проте в CMR А №0020464 від 29.09.2022 фактично 14024,61 кг. - транспортні послуги відповідно до наданих транспортних (перевізних) документів, а саме: рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.09.2022 № 2930, надавалися ПП Авант-Т, проте в CMR від 29.09.2022 №А №0020464 в графі 16 зазначений перевізник DAZ Group Sp.z.o.o., однак жодних договорів між зазначеними суб'єктами до митного оформлення не надавались. - у рахунку на перевезення №2930 від 28.09.2022 зазначено, що було надано наступні послуги: міжнародне перевезення вантажу за маршрутом м.Жешув- м.Львів; транспортно-експедиційне обслуговування на території України. Оскільки транспортне перевезення здійснювалося територіями інших держав, послуги експедитором надавалися як на території України так і за її межами. Проте, в поданих документах відсутні відомості щодо винагороди експедитора за послуги, надані за межами території України. Також, відповідна, такі витрати не були включені до митної вартості товару, що є порушенням вимог ч. 10 ст. 58 МКУ.
Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість зазначених товарів не визнано та скориговано за резервним методом.
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
04.02.2020р. між Компанією "STORM-GROUP Sp.z.o.o." (Продавець) та ТзОВ «Екотех Авто» Покупець) укладений контракт поставки N ЕА 2020/02/4, за умовами якого продавець зобов'язується продати, і покупець купити Товар відповідно до інвойсів.
Згідно п.5.3 контракту поставки N ЕА 2020/02/4 Покупець здійснює оплату вартості Товару відповідно до умов вказаних у інвойсі на кожну поставку.
29 вересня 2022 року Продавець відвантажив на адресу Покупця товар - частини склоочисника транспортного засобу в асортименті в кількості 58850 шт на загальну суму 53929,60 дол. США відповідно до інвойсу N ЕА 2022/09-099 від 29/09/2022 року до Контракту № ЕА 2020/02/4 від 04.02.2020 р.
01.10.2022 року декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №UA209170/2022/077155, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (частини склоочисника транспортного засобу).
Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № UA209170/2022/077155, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: контракт поставки N ЕА 2020/02/4 від 04.02.2020; інвойс N ЕА 2022/09-099 від 29/09/2022; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 30.09.2022; CMR № 0020464 від 30.09.2022; копію сертифікату про походження товару PL/MF/AN 0390626; рахунок - фактуру №2930 від 28.09.2022; заявку на транспортно-експедиційні послуги №2930 від 28.09.2022; довідку транспортних витрат №2930 від 29.09.2022р.
За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МК України, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який замінює його, та додатки до нього у разі їх наявності;- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».
Декларант позивача просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: копію митної декларації країни відправлення 22PL402010E1679760; прайс-лист; каталоги; договір №040520/1 про надання експедиційно-транспортних послуг від 04.05.2020 р., платіжне доручення №109 від 22.06.2022р. та проформу Proforma invoice № PREA2022/06-003 від 21,06.2022р.
За результатами розгляду ЕМД UA№209170/2022/077155 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03.10.2022 N UA209000/2022/900112/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.10.2022р. №UA 209170/2022/001279.
У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900112/2 від 03.10.2022р., в графі 33 зазначено наступне:
«… митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне:
Відповідно до п.5.2 контракту від 04.02.2020р. №ЕА2020/02/04 вартість товару, що постачається за цим контрактом, складає 400000 доларів США. Однак, станом на 06.01.2022р. загальна сума товарів, ввезених за контрактом, перевищила цю суму. З цього митниця робить висновок, що існують інші контракти чи додатком до даного контракту, які до митного оформлення не подавалися.
Транспортні послуги відповідно до наданих транспортних (перевізних) документів, а саме: рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.09.2022р. № 2930 та заявка на транспортно- експедиційні послуги №2930 від 28.09.2022, надавалися ПП Авант-Т, проте b CMR від 29.09.2022 № 0020464 в графі 16 зазначений перевізник DAZ Group Sp.z.o.o., однак жодних договорів між зазначеними суб'єктами до митного оформлення не надавались. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Відповідно до частини 2 -3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості ….
… На вимогу декларантом надіслано: платіжний документ, який не стосується даної поставки тому що в ньому інша сума платежу, проформу, яка видана на іншу суму ніж інвойс, каталог, прайс-лист. Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості . визначеної за основним методом.
Проведено консультації з декларантом згідно зет 57 МКУ Неможливо застосувати метод визначення митної вартості 2а (ст 59 МКУ) Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала № МД №UА500420/2022/3720 від 03.08.2022.
Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості карткою відмови, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.
Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.
Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.
Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб'єктом господарювання метод визначення такої вартості.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Положеннями частини четвертої вказаної статті визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02.03.2021 у справі №809/857/17.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Окрім цього, суд зауважує, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.
Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Щодо зазначених відповідачем в оскаржуваних рішеннях порушень, суд зазначає таке.
Із приводу твердження митного органу: «… Відповідно до п.5.2 контракту від 04.02.2020р. №ЕА2020/02/04 вартість товару, що постачається за цим контрактом, складає 400000 доларів США. Однак, станом на 06.01.2022р. загальна сума товарів, ввезених за контрактом, перевищила цю суму. З цього митниця робить висновок, що існують інші контракти чи додатком до даного контракту, які до митного оформлення не подавалися…», суд зазначає наступне.
Пунктом 5.2 Контракту N ЕА 2020/02/4 від 04.02.2020 передбачено: «Загальна вартість Контракту складає 400000,0 (чотириста тисяч) доларів США».
Відповідно до додатку №2 від 01.11.2021 до контракту N ЕА 2020/02/4 від 04.02.2020 передбачено, що сума контракту складається із суми всіх інвойсів.
Позивач стверджує, що про вказаний додаток було відомо митниці, оскільки імпорт товарів за згаданим контрактом здійснювався протягом 2022 року.
Суд відмічає, що за правилами ст. 49 та ч. 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тобто - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Пунктом 5.1 Контракту передбачено, що Продавець продає Покупцю Товар в асортименті і за цінами, вказаними в Інвойсі (проформі).
Відтак ціна товару, ввезеного позивачем на митну територію України, вказана в Інвойсі та підтверджується платіжними документами про його оплату.
Крім цього пункт 12.2 Контракту містить посилання на те, що, у випадку, якщо сторони після закінчення терміну дії Контракту не заключили новий Контракт і при цьому продовжили відносини, дія Контракту автоматично продовжується на наступний період.
Також суд звертає увагу на ту обставину, що митний орган, прийшовши до висновку, що існують інші контракти чи додатки до наданого контракту, які до митного оформлення не подавалися, не скористалась правом витребування таких документів, обмежившись лише загальними фразами про подання усіх документів, не уточнивши документів на підтвердження яких саме обставин бракує.
Із приводу твердження митного органу: «… Транспортні послуги відповідно до наданих транспортних (перевізних) документів, а саме: рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 28.09.2022р. № 2930 та заявка на транспортно- експедиційні послуги №2930 від 28.09.2022, надавалися ПП Авант-Т, проте b CMR від 29.09.2022 № 0020464 в графі 16 зазначений перевізник DAZ Group Sp.z.o.o., однак жодних договорів між зазначеними суб'єктами до митного оформлення не надавались…», суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачем укладений з ПП «Авант-Т» Договір на організацію транспортно- експедиторського обслуговування №040520/1 від 04.05.2020.
Вказаний договір був поданий до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно - експедиторських послуг. Відповідно ПП «Авант-Т» є експедитором, а не перевізником. І не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов'язань перед позивачем. Це і передбачено Договором на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №040520/1 від 04.05.2020. Таким чином всі транспортні витрати, які поніс позивач по Договору на організацію транспортно- експедиторського обслуговування №040520/1 від 04.05.2020 з ПП «Авант-Т» включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.
Суд відмічає, що з метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FСА МД №UA209170/2022/077155 від 01.10.2022, до митного контролю позивачем було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме:
договір на організацію транспортно-експедиторського обслуговування №040520/1 від 04.05.2020;
заявку на транспортно-експедиційні послуги №2930 від 28.09.2022, де містяться реквізити сторін (постачальника та покупця), зазначена сума перевезення вантажу - 15000 гривень, а також Договір (контракт) про №040520/1 від 04.05.2020;
рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2930 від 28.09.2022, де містяться реквізити сторін (постачальника та покупця), зазначена сума перевезення вантажу - 15000 гривень, а також Договір (контракт) про №040520/1 від 04.05.2020;
довідку транспортних витрат від 29.09.2022 № 2930, де зазначена вартість перевезення вантажу - 15000 гривень, Договір (контракт) поставки №040520/1 від 04.05.2020, заявка на транспортно-експедиційні послуги №2930 від 28.09.2022 та зазначений номер автомобіля, що здійснюватиме перевезення RZ788CC/RZ215AP;
автотранспортну накладну № 0020464 від 30.09.2022, де зазначений номер автомобіля, що здійснював перевезення RZ788CC/RZ215AP.
З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.
Суд встановив, що у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач посилається на митну декларацію №UA500420/2022/003720 від 03.08.2022.
Суд відмічає, що відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки CPT Одеса. Натомість позивач товар імпортував на умовах поставки FСА. Також у наведеній відповідачем декларації відмінність у вазі. Таким чином наявна відмінність у вазі та умовах поставки.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.
Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.
Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржувані рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.
За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про визначення митної вартості товарів №UA209000/2022/900112/2 від 03.10.2022.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 03.10.2022 №UA209170/2022/001279.
Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екотех Авто" (код ЄДРПОУ 43394108, 79066, м. Львів, вул. Зелена, буд 301) сплачений судовий збір у сумі 5528 (п'ять тисяч п'ятсот двадцять вісім тисяч двісті сорок) грн. 97 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Морська Г.М.