12 липня 2023 року Справа № 160/6552/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області, Покровського відділ у м. Кривому Розі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області, Покровського відділ у м. Кривому Розі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області, в якій позивачка з урахуванням уточненої позовної зави просить:
визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (відповідь-відмова: лист № К-113/6/1201-23/1201.4.1/1029-23 від 24.02.2023) у скасуванні і знищенні номера УНЗР неповнолітньої позивачки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 також виведенні його з Державного реєстру ЄДДР України та зобов'язати Головне Управління Державної Міграційної Служби України у Дніпропетровській області скасувати та знищити номер УНЗР неповнолітньої позивачки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 і вивести його з реєстру ЄДДР України; у подальшому зобов'язати Управління Державної Міграційної Служби України у Дніпропетровській області вести облік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за: прізвищем, іменем, по батькові та роком народження, без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ(ред.2020 року ); визнати протиправною відмову Покровського відділу у м. Кривий Ріг Головного Управління Державної Міграційної Служби України у Дніпропетровській області ( відмова-відповідь: лист № 1227-231/000233-23 від 07.02.2023 року) у видачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку та заміною е-паспорта на паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
зобов'язати Покровський відділ у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку та заміною е-паспорта на паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до вимог Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року позовна заява була залишена без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, установлений ухвалою від 06 квітня 2023 року.
В обґрунтування уточненої позовної заяви, зазначено, що неповнолітньою ОСОБА_2 було отримано паспорт громадянина України у вигляді е-картки № НОМЕР_1 оформлений 18.10.2019 року. Під час отримання вище названого документа їй було присвоєно особистий номер УНЗР у Єдиному державному демографічному реєстрі України. З наслідками присвоєння реєстраційного номера ОСОБА_2 ніхто не ознайомив. Вище указаний паспорт було пошкоджено. У подальшому він не міг бути придатний до використання. У зв'язку з вище указаними обставинами та з питання знищення та скасування номера УНЗР; прийняття е-паспорта та його знищення у зв'язку з неможливістю його подальшого використання, а також з питанням про отримання паспорта громадянина України зразка 1994 року, були подані заяви, де зазначено, що у зв'язку зі своїми внутрішніми переконаннями законний представник неповнолітньої - ОСОБА_1 та її неповнолітня донька - ОСОБА_2 відмовляються від: номера УНЗР, вимагають його скасування та знищення, а також замість пошкодженого ID-паспорта, просили оформити та видати паспорт у вигляді паспорту книжечки зразка 1994 року неповнолітній позивачці. Проте, відповідачами було відмовлено, у наданні відповідного паспорта книжечки. Крім того, позивач вважає, що управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області безпідставно відмовило у скасуванні, знищенні номера УНЗР гр. ОСОБА_2 і виведення його з Державного реєстру ЄДДР України, тому зобов'язане скасувати та знищити номер УНЗР та вивести його з реєстру ЄДДР України.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 12 травня 2023 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні,
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
25 травня 2023 року до суду надійшов відзив Головного управління ДМС у Дніпропетровській області на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви. На обґрунтування своєї позиції зазначили, що згідно обліків ГУ ДМС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 18.10.2019 року документований паспортом громадянина України № НОМЕР_1 . Вищезазначений паспорт виданий ОСОБА_2 на підставі її особистого звернення, з наданням згоди на обробку її персональних і конфіденційних даних. А також, зазначили, що наслідком подання заяви-анкети № 3980912 від 10.10.2019 року є присвоєння ОСОБА_2 унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР) 20050512-09284, який є незмінним. Оскільки інформація про позивачку була отримана з дозволу останньої і без порушень вимог Закону №2297-VI, як і Закону №5492-УІ та є достовірною, підстави для видалення УНЗР, а також даних щодо позивача - відсутні. Водночас, вказали, що підстави для обміну паспорта громадянина України визначені пунктом 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України. Обмін паспорта у формі ID картки на паспорт у формі книжечки Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 302 взагалі не передбачений. Водночас, зазначили, що 04.02.2023 року Позивач в інтересах своєї неповнолітньої дитини звернулася із заявою (вхідний реєстраційний № К-3/6/1227-23), складеною у довільній формі, до Покровського відділу у м. Кривому Розі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області в якій просила: «вчинити певні дії згідно Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт у вигляді паспорту книжечки зразка 1994 року.» 07.02.2023 року Покровським відділом у м. Кривому Розі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області за вих. № 1227-231/000233-23 на вищезазначену заяву Позивача, яка була подана в інтересах її доньки, було надано відповідь з роз'ясненням законодавчо визначеного алгоритму дій стосовно порядку оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року.
02 червня 2023 року до суду надійшла відповідь позивачки на відзив Головного управління ДМС у Дніпропетровській області, у якому просила відмовити у задоволенні вимог відзиву у зв'язку з тим, що аргументація, яка приведена у пояснювальній частині не стосується питань викладених у позовній заяві. Також зазначила, що відповіді Відповідачів надали з порушенням положень Інструкції «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державних та територіальних органах України». Указана інструкція своїм змістом співпадає зі змістом інструкції ДМС України. У інструкціях говориться, що рішення про відмову у задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина у письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення; звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі порушені питання, прийнято обґрунтоване рішення по суті, вжито необхідних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду. Таким чином, якщо відповідачі вважали, що у поданих документах відсутні належні данні і заяви не відповідали діючим нормам законодавства, вони повинні були повернути їх заявникам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з відповідними роз'ясненнями і у термін не більше п'яти днів. Але заяви та додаток 1 не були повернуті позивачу і не були належно розглянуті; з цього можливо зробити висновок - міграційні органи не вчинили належним чином дії, які регламентовані інструкціями. Крім того, зазначила, що відповідач вказує, що Порядок не передбачає виключення з Державного реєстру присвоєного людині номера УНЗР та усієї інформації стосовно неї. Але таке бачення суперечить ст.15 Закону України «Про захист персональних даних», за яким любий громадянин має право пред'явити вимогу на знищення любої інформації про себе. Сумуючи вище викладене, можливо сказати, що діючими нормами законодавства передбачено використання свого імені у всіх сферах діяльності, без заміни на цифровий кодифікатор: ст.. 32, 34, 35 Конституції України; ст.. 28 , 294, 296 Цивільного Кодексу України; ст. 5, 8, 11, 15 ЗУ « Про захист персональних даних». Тому посилання на норми порядку передбаченого Законом є неправомірним.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що 10.10.2019 року ОСОБА_2 подала до Покровського РВ у м. Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області заяву-анкету № 3980912 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, у якій просила внести до Єдиного державного демографічного реєстру інформацію про неї в зв'язку з оформленням паспорта вперше.
Згідно обліків ГУ ДМС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 18.10.2019 року документована паспортом громадянина України № НОМЕР_1 року.
За наслідком подання заяви-анкети № 3980912 від 10.10.2019 року ОСОБА_2 присвоєно унікальний номеру запису в Реєстрі (УНЗР) 20050512-09284.
04.02.2023 року ОСОБА_1 в інтересах свєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася із заявою (вхідний реєстраційний №К-3/6/1227-23), складеною у довільній формі, до Покровського відділу у м. Кривому Розі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області в якій просила: «вчинити певні дії згідно Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХП та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року.» (а.с. 34-36).
Покровський відділ у м. Кривому Розі Головного управління ДМС у Дніпропетровській листом від 07.02.2023 року № 1227-231/000233-23 на вищезазначену заяву Позивача, було повідомлено, що з метою документування дитини паспортом громадянина України зразка 1994 року необхідно звернутися до Покровського відділу у місті Кривому Розі ГУДМС у Дніпропетровській області та надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку та документи перелік яких визначено розділом VI Тимчасового порядку (а.с.37-38).
07 лютого 023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась із заявою, у якій просила вчинити певні дії та видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ зразка 1994 року. На обґрунтування заяви також вказала, що у зв'язку з досягненням 16-річного віку та необхідністю отримання паспорта громадянина України звертається Головного управління ДМС України у Дніпропетровській області. А також зазначила, що станом на лютий 2023 року органами ДМС видаються паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, згідно з судового рішення у зразковій справі та рішень окружних адміністративних судів (а.с. 187-188).
Головне управління ДМС у Дніпропетровській області листом від 24.02.2023 року К-113/6/1201-23/1201.4.1/1029-23, повідомило, що відповідно до пункту 6 порядку обмін паспорта здійснюється у разі: 1)зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 4) закінчення строку дії паспорта; 5) непридатності паспорта для подальшого використання; 6)якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше, як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Відтак, обмін паспорта громадянина України зразка 2015 року може бути здійснений за наявності підстав визначених у пункті 6 Порядку.
Одночасно повідомлено, що 07.06.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 р. № 398 « Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 № 302 ».
Зокрема, згідно внесених змін Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
На виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 (із змінами) затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за № 620/33591 (далі - Тимчасовий порядок), набрав чинності з дня його офіційного опублікування - 21.06.2019. Зазначеним Тимчасовим порядком визначено процедуру подання документів, їх розгляд і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому порядку.
Позивачка не погодившись із вказаними відмовами відповідачів звернулася до суду із вказаним позовом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи визначено Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI).
Підпунктом «а» пункту 1 частини 1 статті 13 Закону № 5492-VI визначено, що документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України є, зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно із частинами 1-2 статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
У той ж час, положеннями частин 4-5 статті 14 Закону №5492-VI регламентовано, що документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Відповідно до частини 1, 2 статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення №2503-XII).
Згідно з пунктом 1 вищевказаного Положення паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Пунктом 3 Положення №2503-XII передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
В силу пункту 5 Положення №2503-XII, паспортна книжечка являє собою шиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.
Відповідно до пунктів 9-11 Положення №2503-XII, паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80х60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України. Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.
Між тим, положеннями пунктів 1, 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок №302), передбачено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Згідно пункту 2 Постанови № 302, із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру запроваджено:
з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. №2503-XII;
з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
В силу абзацу 6 пункту 3 Постанови №302, Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Відповідно до вимог підпункту 6 пункту 6 Порядку №302, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок №456).
Пунктом 2 вищевказаного Порядку №456 передбачено, що для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім'я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3, 5 x 4, 5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток за формою згідно з додатком 4 до цього Тимчасового порядку.
У разі подання заяви та документів через центр надання адміністративних послуг адміністратор центру надання адміністративних послуг передає прийняті заяву та документи до відповідного територіального підрозділу ДМС.
Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3, 5 x 4, 5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток.
У разі подання паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи.
Приписами статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-ІV (далі - Закон №2297-ІV) визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Як вбачається з матеріалів справи, суть спірних правовідносин, серед іншого, полягає у тому, що, на переконання позивача, відповідачем було протиправно відмовлено у видачі ОСОБА_2 (у зв'язку із пошкодженням документа) паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.
Суд враховує, що пунктом 13 Положення №2503-XII визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: (1) заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; (2) свідоцтво про народження; (3) дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; (4) у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Форма такої заяви, зазначеної у підпункті 1 пункту 13 Положення №2503-XII була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №320 від 13.04.2012 «Про затвердження порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України», а саме, Додаток 1. Однак, наказ Міністерства внутрішніх справ України № 320 від 13.04.2018 втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України №161 від 01.03.2018.
Відтак, іншого зразка форми про видачу паспорта громадянина України, встановленого Міністерством внутрішніх справ України для реалізації пункту 13 Положення №2503-XII на сьогодні немає.
У свою чергу, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019 «Про затвердження Тимчасового порядку оформленні і видачі паспорта громадянина України» затверджено зміст і форму заяви про видачу паспорта громадянина України (додаток 1), проте, Наказ № 456, виходячи із його суті і змісту, не може бути застосовано у даних правовідносинах, оскільки, на дату подання позивачем документів відсутнє на користь заявника рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі № 240/575/20 зазначено, що реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об'єктивно необхідними для цього документами, зокрема, для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 такі вимоги були дотримані, зокрема до заяви від 25 лютого 2023 року про видачу паспорта книжечка були наданні 2 фотокартками і свідоцтвом про народження.
Суд зауважує, що у відповідях на заяви позивача про видачу паспорта у формі книжечки відповідач не зазначив про невідповідність заяви визначеній законодавством формі.
Разом з цим, як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17, норми Закону № 5492-VI, на відміну від норм Положення № 2503-XII, не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.
На переконання Великої Палати Верховного Суду, це є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Також такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто, таке втручання не встановлене законом), не є необхідним у демократичному суспільстві. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.
Також, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не є необхідним у демократичному суспільстві, і таке втручання є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Оскільки, спірні правовідносини між сторонами виникли саме з приводу фактичної відмови відповідача у видачі паспорту у формі книжечки, з огляду на позицію відповідача про те, що видача паспорту можлива лише у формі ID-картки, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов до висновку щодо наявності у позивача права на отримання паспорту у формі книжечки.
Окрім того, суд вважає, що той факт, що позивачка вже документована паспортом у формі ІD-картки жодним чином не може позбавити її гарантованого та підтвердженого зазначеним рішенням Великої Палати Верховного Суду права отримати паспорт у формі книжечки за умови вилучення вже наявного паспорта у формі картки.
Беручи до уваги наведене у свій сукупності, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними відмови Покровського відділу у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, яка оформлена листом № 1227-231/000233-23 від 07.02.2023 року у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII та наявність підстав для зобов'язання останнього вчинити такі дії.
Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (відповідь-відмова: лист № К-113/6/1201-23/1201.4.1/1029-23 від 24.02.2023) у скасуванні і знищенні номера УНЗР неповнолітньої позивачки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 також виведенні його з Державного реєстру ЄДДР України та зобов'язати Головне Управління Державної Міграційної Служби України у Дніпропетровській області скасувати та знищити номер УНЗР неповнолітньої позивачки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 і вивести його з реєстру ЄДДР України; у подальшому зобов'язати Управління Державної Міграційної Служби України у Дніпропетровській області увести облік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за: прізвищем, іменем, по батькові та роком народження, без використання засобів ЄДДР, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, суд зазначає про таке.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 8 Закону № 2297-ІV суб'єкт персональних даних має право, зокрема, пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2297-ІV персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
Статтею 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI) регламентовано, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб'єктів для функціонування Реєстру об'єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до статті 10 Закон №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закон України "Про захист персональних даних". У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Для внесення інформації до Реєстру та для оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну документів за зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що здійснює формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, в установленому порядку.
Згідно зі статтею 13 Закон №5492-VI, до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, належить, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 21 Закон №5492-VI, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.
Таким чином, паспорт громадянина України оформлюється виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, до якого вноситься інформація щодо ідентифікації осіб, які звернулися для оформлення такого паспорта (автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі).
Як свідчать матеріали справи, що ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою-анкетою № 3980912 від 10.10.2019 року для оформлення паспорта громадянки України у формі ID-картки, у якій було надано згоду на обробку персональних даних.
Разом з тим, в подальшому позивачка зверталася до відповідача з проханням вилучити дані з Єдиного державного демографічного реєстру та знищити унікальний номер посилаючись на положення статті 16 Закону №5492-VI та відмову від паспорту.
Як вже було вказано судом вище, пунктом 2 частини статті 15 Закону №2297-ІV регламентовано, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню лише у разі: припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом.
Однак, в даному випадку питання щодо припинення правовідносин не стосується спірних правовідносин, оскільки останні врегульовано спеціальним законом, а саме Законом №5492-VI, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, положеннями якого не передбачено підстав для вилучення інформації стосовно особи із Реєстру.
Ні положеннями Закону №5492-VI, ні Порядком ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб'єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 784, підстав та механізму скасування, видалення та знищення УНЗР не передбачено.
З аналізу вказаних нормативно-правових актів суд приходить до висновку, що фізична особа, зокрема, позивач, фактично має право на поновлення або виправлення інформації, але не скасування (вилучення) її, в зв'язку з релігійними переконаннями, відмовою від паспорту та подальшого знищення документу.
Враховуючи те, що персональні дані позивача під час оформлення паспорту громадянина України у формі ID-картки отримано з дозволу останньої, що підтверджується безпосередньо заявою-анкетою № 3980912 від 10.10.2019, що свідчить про отримання останніх без порушення вимогу Законів № 5492-VI, № 2297-ІV, за відсутності належних та достатніх доказів на підтвердження недостовірності відповідних даних, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Також при вирішенні спору по суті в цій частині суд відхиляє посилання позивача на те, що її не ознайомлено з наслідками присвоєння реєстраційного номеру, оскільки по-перше, матеріали справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження наведеного, а навпаки містять згоду позивача на обробку персональних даних, а по-друге, частиною 2 статті 68 Конституції України регламентовано, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Отже, наведені твердження позивачки не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимоги в цій частині.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача становить 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області, Покровського відділу у м. Кривому Розі Головного управління ДМС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Покровського відділу у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (відмова-відповідь: лист № 1227-231/000233-23 від 07.02.2023 року) у видачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII.
Зобов'язати Покровський відділ у м. Кривому Розі Головного управління Державної міграційної Служби України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку, відповідно до вимог Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної міграційної Служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ-37806243) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого нею судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев