13 липня 2023року м. Київ
Унікальний номер справи № 754/4053/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/10561/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Панченко О.М., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, на обґрунтування якої зазначила, що з грудня 2015 року проживала без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , разом з його матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла матір ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та у зв'язку з чим відкрилася спадщина на майно, що залишилась після її смерті. ОСОБА_2 не займався питанням подання заяви про вступ у спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ОСОБА_2 , про що 03.04.2022 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 .
Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, як чоловік і дружина, продовж останніх 5-ти років, то відповідно до ст. 1258, ст. 1264 ЦК України заявниця є спадкоємицею 4 черги, інших спадкоємців за заповітом чи за законом у померлого немає. У відповідності до законодавства України, заявницею продовж шести місяців з моменту смерті спадкодавця подано заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забавської Н.В. Однак, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні документи, які підтверджують родинні стосунки заявниці зі спадкодавцем. Тому, для подальшого оформлення спадщини за померлим ОСОБА_2 , заявниця просила встановити факт проживання однією сім'єю із ОСОБА_2 не менше п'яти років до часу відкриття спадщини (а.с. 2-6).
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задоволено. Встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з грудня 2015 року по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 60-63).
Не погодившись з рішенням районного суду, 24 травня 2023 року представник Київської міської ради - Ляхова Я.Ю. подала до суду з апеляційну скаргу, просила скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову (а.с. 72-84).
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, оскаржуване рішення є незаконним, оскільки суд першої інстанції не звернув увагу, що встановлення такого юридичного факту необхідне заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину на квартиру, що належала матері померлого на праві власності, заявниця ОСОБА_1 не довела факт проживання без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 за вищевказаною адресою. Надані заявником докази, товарний чек про закупівлю сантехніки, квитанції, акт виконаних робіт рахунок фактура і видаткова накладна про замовлення матеріалів, не підтверджують факт проживання заявниці із ОСОБА_2 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу. Об'єктивних доказів факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат протягом грудень 2015 року - березень 2022 року заявником не надано. Пояснення заявника та показання свідків, які підтвердили лише факт знайомства вважала недостатніми для задоволення заяви. Вважала наявним спір про право цивільне, тому пославшись на положення ч. 6 ст. 235 ЦПК України, вважала заяву такою, що підлягає залишенню без розгляду.
23 червня 2023 року ОСОБА_1 подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зазначала, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, ухваленим без порушення прав та законних інтересів сторін, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним дослідженням матеріалів та доказів по справі (а.с. 104-110).
У судовому засіданні представник заінтересованої особи Київської міської ради - Харитонов М.С. підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити. Заявник ОСОБА_1 заперечувала проти скарги і просила її відхилити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
З огляду на положення ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на житло від 24 листопада 1999 року трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в рівних долях (а.с. 10-11).
За витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва у вищевказаній квартирі були зареєстровані і проживали ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (а.с. 50).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .(а.с. 35-43).
Заявник ОСОБА_1 зареєстрована з 29 вересня 2010 року за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 7-8).
За наданими до районного суду завіреними копіями матеріалів спадкової справи, 06 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Київського МНО Забавської Н.В. з заявою про прийняття спадщини, як особа, яка доглядала за померлими та проживала з ними (а.с. 32).
06 червня 2022 року вих.. № 02-14/112 приватний нотаріус Київського МНО повідомила ОСОБА_1 про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 (а.с. 16, 48).
На підтвердження обґрунтованості заяви ОСОБА_1 посилалась на товарний чек від 18 липня 2018 року про придбання сантехніки, замовлення від 11 червня 2018 року, замовлення від 03 липня 2019 року, видаткову накладну від 02 вересня 2019 року, рахунок-фактуру від 03 вересня 2019 року, рахунок фактуру від 09 жовтня 2019 року, рахунок-фактуру і акт виконаних робіт від 08 листопада 2022 року, (а.с. 18-25).
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність спору про право повинне встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб'єктивного права особи, щодо якого виникає спір, у цій справі - майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 .
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження №14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частини перша, третя статті 1277 ЦК України).
Отже, за умови відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття спадщина може перейти до територіальної громади на підставі рішення суду.
Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу у період з грудня 2015 року до 29 березня 2022 року є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , зокрема з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно (квартиру АДРЕСА_1 ), яке залишилось після смерті останнього.
У апеляційній скарзі Київська міська рада, особа яка була залучена заінтересованою особою до розгляду справи в суді першої інстанції, висловлювала свої заперечення щодо задоволення заяви ОСОБА_1 .
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення районного суду і залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України, оскільки встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу пов'язується із наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.
Подібні висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 18 липня 2022 року у справі № 755/9100/18 (провадження № 61-17332св20).
Висновок суду апеляційної інстанції про наявність спору обґрунтовується тим, що заява про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу може розглядатися за правилами окремого провадження у разі відсутності спору, водночас у справі, яка переглядається, Київська міська рада заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 .
Встановивши, що Київська міська рада зазначала про те, що встановлення юридичного факту, про який просить ОСОБА_1 , впливає на права вказаного органу місцевого самоврядування щодо визначення спадщини відумерлою в контексті вимог статті 1277 ЦК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у цій справі наявний спір про право, внаслідок чого заява ОСОБА_1 не може розглядатися в порядку окремого провадження з огляду на імперативну вказівку закону.
Відповідна правова позиція міститься і в постановах Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 760/13773/20 (провадження № 61-797св22) та від 31 травня 2023 року у справі № 591/134/22 (провадження № 61-1663св23).
Інші доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
При подачі апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу - Київська міська рада, сплатила судовий збір, який підлягає до стягнення із заявника на її користь в розмірі 805,20 грн.(536,80 грн. ставка за подачу заяви в районному суді х 150%) (а. с. 84).
Керуючись ч. 6 ст. 294, ст. 367, ст. 374, ст. 377, ст.ст. 381-382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Київської міської ради -задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24 квітня 2023 року - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявникові ОСОБА_1 , що вона має право подати до суду позов на загальних підставах.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Київської міської ради (код ЄДРПОУ - 22883141) судові витрати в сумі 805,20 грн.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 13 липня 2023 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
О.В. Борисова
В.М. Ратнікова