Справа № 308/9543/15-ц
Провадження № 22-ц/4806/465/23
про відмову у відкритті апеляційного провадження
14 липня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого: судді Джуги С.Д.,
суддів: Куштана Б.П., Мацунича М.В.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 липня 2022 року у складі судді Лемак О.В., у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про видачу дубліката виконавчого листа,-
13 квітня 2023 року засобами поштового зв'язку товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» подало до Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 липня 2022 року та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
На обгрунтування пропуску строку Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» зазначає, що про існування оскаржуваної ухвали апелянту стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень - 10 квітня 2023 року.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 04 травня 2023 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 липня 2022 року залишено без руху, а вказані апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними.
Апелянту було надано строк на протязі десяти днів з дня отримання ухвали для подачі до Закарпатського апеляційного суду заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
На виконання даної ухвали, до Закарпатського апеляційного суду надійшла заява від товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У поданій заяві товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» зазначає, що оскаржувана ухвала не була направлена учаснику справи ні засобами поштового зв'язку, ні засобами електронного зв'язку. Також звертає увагу на те, що заява про видачу дубліката виконавчого листа у справі була подана 18.08.2022 року. Указом Президента України від 24.02.2022 року «Про ведення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України. В подальшому продовжено дію воєнного стану і надалі. Про існування оскаржуваної ухвали стало відомо лише 10.04.2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, адже пропуск строку на апеляційне оскарження не є об'єктивно непереборними та такими, що не залежали від волевиявлення заявника чи пов'язаними з перешкодами, труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, зважаючи на тривалість пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
В клопотанні про поновлення строку товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» зазначає, що ним пропущено строк на апеляційне оскарження з поважних причин, оскільки копію ухвали судом першої інстанції не було надіслано апелянту, про існування оскаржуваної ухвали йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 10 квітня 2023 року. При цьому посилається на введення воєнного стану на території України.
Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, у тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 лютого 2022 року (згідно штемпелю на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа у справі №308/9543/15-ц.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 липня 2022 року у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.
Згідно даних офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, який працює цілодобово, оскаржувану ухвалу було оприлюднено 01 серпня 2022 року.
Нормами ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Відповідно до інформації, яка міститься на сайті Державної судової адміністрації, «Єдиний державний реєстр судових рішень» було закрито для загального доступу 24 лютого 2022 року, у день, коли почалась збройна агресія РФ проти України. Державна судова адміністрація України з 20 червня 2022 року відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та роботу сервісу «Стан розгляду справ».
Тож, із 01 серпня 2022 року (дата оприлюднення повного тексту ухвали від 01 липня 2022 року) товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» мало можливість ознайомитися із оскаржуваним судовим рішенням суду першої інстанції.
Натомість апелянт зазначає, що з оскаржуваною ухвалою ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 10 квітня 2023 року, тобто через 8 місяців з дня його оприлюднення.
В апеляційній скарзі не наведено жодного обгрунтування, що перешкоджало апелянту (заявнику) ознайомитися із оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень чи звернутись до суду першої інстанції із відповідною заявою про стан розглядати справи і отримання копії судового рішення та подати належно оформлену апеляційну скаргу у визначений законом строк. Доказів підтвердження конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк, апелянтом не надано.
Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення процесуального строку не можуть бути визнані поважними.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
У рішенні від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.
Згідно ч. 4 ст. 357, п.4 ч.1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на те, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, відтак, слід застосувати положення п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України, відповідно до якого суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст.357, 358 ЦПК України, апеляційний суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 липня 2022 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про видачу дубліката виконавчого листа.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуючий
Судді