19.06.2023 Справа №607/3533/16-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження №42015210220000091, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про обвинувачення за ч.1,3 ст.358, ч.2 ст.190 КК України, -
встановив:
ОСОБА_4 у листопаді 2006 року, у неустановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, вніс завідомо неправдиві відомості у документ, який видається військовою частиною, яка має право видавати такі документи, та надає права, - довідку про обставини поранення, контузії, травми, каліцтва від 17 лютого 1994 року за № 52, про те, що 31 січня 1994 року ОСОБА_4 нібито отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, закритий перелом кісток носа, забійну рану лобнової ділянки, ретроградну амнезію йдучи з роботи додому, тобто при виконані обов'язків пов'язаних із військовою службою, з метою її використання, чим вчинив підроблення іншого документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його, а саме, злочин, передбачений ч.1 ст. 358 КК України (в редакції Закону № 2341-ИІ від 05.04.2001). Він 22 листопада 2006 року, перебуваючи у приміщеннях поліклініки та військового шпиталю військової частини НОМЕР_1 , що розташовані у АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (станом на 2006 рік АДРЕСА_4 ) відповідно, задля проходження медичного обстеження, діючи умисно, подав медичні документи, у тому числі підроблену ним довідку про обставини поранення, контузії, травми, каліцтва від 17 лютого 1994 року за №52, чим вчинив використання завідомо підробленого документу, а саме злочин, передбачений ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001). 03 вересня 2007 року, достовірно знаючи про те, що він не має права на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, оскільки не отримував травму пов'язану з виконанням обов'язків військової служби, шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що розташоване у м. Тернопіль на майдані Волі, 3, неправдиві відомості про те, що нібито отримав травму пов'язану з виконанням обов'язків військової служби, а відтак має право на пенсію по інвалідності, як ветеран війни - інвалід війни, та з 01 жовтня 2007 року по 31 березня 2016 року незаконно заволодів чужим майном - грошовими коштами з Державного бюджету України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на загальну суму 58737 гривень 49 копійок та надалі, 01 вересня 2008 року, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований по АДРЕСА_5 , достовірно знаючи про те, що не має права на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, шляхом обману, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 неправдиві відомості про те, що нібито отримав травму пов'язану з виконанням обов'язків військової служби, а відтак має право на виплату одноразової грошової допомоги, внаслідок чого останньому 25 грудня 2008 року перераховано на вклад № НОМЕР_2 у ВАТ «Ощадбанк» № 6362 грошові кошти у сумі 33072 гривні одноразової грошової допомоги, якими він розпорядився на власний розсуд, тим самим заподіяв матеріальну шкоду Державному бюджету України в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 на вище вказану суму, чим повторно вчинив шахрайство - заволодіння чужим майном, шляхом обману, а саме злочин передбачений ч. 2 ст. 190 КК України (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 270-УІ (270-17) від 15.04.2008).
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив: суть обвинувачення зрозуміла, вину не визнає, бажає надавати показання.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надала показання: у 2008 році для отримання грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності особі необхідно було подати заяву, надати довідку МСЕК про встановлення групи інвалідності, військово-лікарський документ про причини та обставини травми, витяг з наказу про виключення з особового складу, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду. На підставі вказаних документів військовий комісаріат видавав довідку про розмір грошового забезпечення. Від ОСОБА_4 поступила заява від 01 вересня 2008 року зареєстрована за №3816, до якої було долучено довідку МСЕК про встановлення групи інвалідності, свідоцтво про хворобу, копію паспорта та ідентифікаційного коду. На підставі вказаних документів було визначено розмір грошового забезпечення на день звільнення з якої обчислювався розмір грошової допомоги. Допомога була надана у зв'язку з отриманням 3 групи інвалідності від травми пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. Висновок про отримання травми при виконанні військового обов'язку було зроблено на підставі свідоцтва про хворобу ВЛК. Подавалися оригінали документів особисто ОСОБА_4 . У зв'язку з наведеним ОСОБА_4 було виплачено грошові кошти в сумі 33072 грн. одноразової грошової допомоги.
Свідок ОСОБА_7 надав показання: станом на 2007 рік він перебував на посаді члена обласної МСЕК №1, лікаря невропатолога. ОСОБА_4 звертався до комісії МСЕК для отримання групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби. У зв'язку з наведеним проводився огляд в складі комісії на базі обласної МСЕК №1. Яке рішення було прийнято за результатами огляду не пригадує. Рішення приймається на підставі рішення військово-лікарської комісії, в якому зазначаються обставини отримання травми. При цьому, дослідження обставин травми не входить до компетенції комісії МСЕК.
Свідок ОСОБА_8 надав показання: станом на листопад-грудень 2006 року він перебував на посаді старшого лікаря-спеціаліста 14 ВЛК. В його обов'язки входив розгляд військово-експертних документів, свідоцтв про хворобу, актів обстеження стану здоров'я військовослужбовців тощо. Відповідно до наказу Міністра оборони України №2 від 04 січня 1994 року, для визначення травми пов'язаної з виконанням обов'язків необхідно було подати довідку командира про факт, обставини і причини отримання травми військовослужбовця, форма якої визначена вищевказаним наказом. В історії хвороби ОСОБА_4 була довідка командира військової частини НОМЕР_1 про отримання ОСОБА_4 травми під час виконання обов'язків військової служби у 1994 та 1996 році, а також свідоцтво про хворобу №114 військово-лікарської комісії при в/ч.
Свідок ОСОБА_9 надала показання: у січні 1994 року вона працювала на посаді лікаря невропалога. На лікування до неї поступав ОСОБА_4 , із яким саме діагнозом та коли саме не пригадує.
Свідок ОСОБА_10 надала показання: працює в Львівському територіальному архівному відділі Галузевого державного архіву МОУ. Архів займається, зокрема виданням архівних довідок та архівної інформації яка там зберігається. В архіві зберігаються накази в/ч НОМЕР_3 за грудень 1993 та січень 1994 років стосовно ОСОБА_4 про надання відпустки. Наказу командира про відкликання ОСОБА_4 з відпустки в архіві відсутні.
Свідок ОСОБА_11 надав показання: у грудні 2006 року він був провідним хірургом Чернівецького обласного госпіталя. Про те чи перебував у нього на лікуванні ОСОБА_4 не пригадує.
Стороною захисту заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190, ч.1, 3 ст.358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження. У клопотанні зазначено, що строк на який зупинявся розгляд кримінального провадження становить 1 рік 9 місяців та 24 дні. До 19 червня 2023 року, з урахуванням строку на котрий зупинявся строк в кримінальному провадженні через оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_4 , у загальному минуло 5 років 4 місяці та 25 днів.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив: йому зрозуміло, що підстава звільнення від кримінальної відповідальності нереабілітуюча; просить звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190, ч.1, 3 ст.358 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження стосовно нього.
Прокурор ОСОБА_3 заперечень не заявив.
Відповідно до статей 44, 49 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом; Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули відповідні строки, зокрема п'ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1, 3 ст.358 КК України, які згідно ст.12 КК України є нетяжкими злочинами. З моменту їх вчинення минуло більше п'яти років. Отже, строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності закінчились. Тому, ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190, ч.1, 3 ст.358 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закриттю.
За таких обставин цивільні позови ГУ Пенсійного фонду України в Тернопільській області та ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків завданих державним інтересам необхідно залишити без розгляду.
Керуючись статтями 284, 285, 286, 392, 395 КПК України, статтями 12, 44, 49 КК України, суд, -
постановив:
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1,3 ст.358, ч.2 ст.190 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження стосовно нього закрити.
Цивільний позов ГУ Пенсійного фонду України в Тернопільській області в інтересах держави в особі Пенсійного фонду України до ОСОБА_4 про відшкодування збитків завданих державним інтересам кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Цивільний позов ІНФОРМАЦІЯ_2 в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України до ОСОБА_4 про відшкодування збитків завданих державним інтересам кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяОСОБА_12