Справа № 2-4482/10
08 вересня 2010 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючого - судді Логвіної Т.В.,
при секретарі - Колос А.В.,
з участю позивача, представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить зобов'язати останнього виплатити йому грошову компенсацію за невикористану санаторно - курортну путівку, мотивуючи вимоги тим, що він, будучи інвалідом І групи та маючи право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, протягом 2008-2009 років не одержував безоплатних санаторно - курортних путівок, але в порушення вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому відповідачем не було виплачено компенсацію за невикористане санаторне лікування.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що своєчасно не звернувся до відповідача із заявою про виплату грошової компенсації через свою необізнаність.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність.
Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом І групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. З 13.07.2009 року перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради для забезпечення санаторно - курортною путівкою та 04.02.2010 року звернувся до управління із заявою про виплату компенсації за невикористане санаторне лікування.
П. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що за бажанням інвалідів замість відповідної путівки вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію.
Механізм виплати грошової компенсації замість санаторно - курортної путівки, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визначається Порядком виплати грошової компенсації санаторно - курортного лікування деяким категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 року № 785, пунктом 6 якого передбачено, що грошова компенсація виплачується інвалідам війни через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо ці особи протягом двох років не одержували безоплатних санаторно - курортних путівок.
В судовому засіданні встановлено, що у 2008 році позивач не звертався до відповідача із заявою про надання санаторно - курортної путівки чи грошової компенсації замість невикористаного санаторно - курортного лікування у 2008 - 2009 роках.
Твердження позивача про його необізнаність щодо необхідності такого звернення спростовується наявністю його заяви до відповідача про виплату компенсації за невикористане санаторне лікування від 22.10.2007 року.
Таким чином, враховуючи відсутність відповідного звернення позивача до відповідача про надання санаторно - курортної путівки чи грошової компенсації замість неї, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись статтями 10, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України.
Суддя :