справа № 1-112/2010
17 вересня 2010 року Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючого - судді Березовського О.Д.,
за участі секретаря - Швачко О.В.,
з участю прокурора - Червонюк Ю.М.,
потерпілої - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня кримінальну справу по обвинуваченню :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Альошинське Городнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України , -
ОСОБА_2 згідно рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 08 серпня 2005 року був зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання своєї доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, щомісячно, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 27.07.2005 року і до повноліття дитини. Однак ОСОБА_2 рішення Городнянського районного суду Чернігівської області про стягнення з нього аліментів не виконував та аліментів не сплачував, пояснюючи це відсутністю роботи та грошей. На обліку в Городнянському районному центрі зайнятості не перебуває. Про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, передбачену ст. 164 КК України, він неодноразово попереджався як в усній, так і в письмовій формі, але після попереджень продовжував злісно ухилятися від сплати аліментів. У зв'язку з чим, станом на 01.07.2010 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 4175, 20 грн., яка до теперішнього часу ним не відшкодована.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні по ч. 1 ст. 164 КК України визнав повністю. У скоєному щиро кається. Відмовився від дачі показів в судовому засіданні, пояснивши, що повністю підтримує покази дані ним в якості обвинуваченого в ході досудового слідства та просив суд їх оголосити в судовому засіданні. Будучи допитаним, як обвинувачений, на досудовому слідстві ОСОБА_2 показав, що на даний час він проживає разом з хворою матір'ю. У 1998 року він познайомився з ОСОБА_1 і вони почали спільно проживати у цивільному шлюбі. У ІНФОРМАЦІЯ_6 році у них народилась донька ОСОБА_3, яку він визнав своєю дитиною і записав на своє прізвище. У 2005 року вони з ОСОБА_1 перестали проживати у цивільному шлюбі і кожен почав проживати окремо один від одного. ОСОБА_4 проживала і на даний час проживає разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_1 у м. Городня. У 2005 році ОСОБА_1 подала на нього до суду з приводу стягнення аліментів і Городнянський районний суд Чернігівської області зобов'язав його сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму громадян. Спочатку він сплачував аліменти постійно, а починаючи з квітня 2009 року він перестав платити аліменти. Протягом останніх років він ніде не працює. У 2009 році він намагався влаштуватись на роботу, а тому був знятий з обліку в Городнянському районному центрі зайнятості. Однак на роботу він так і не влаштувався. Після цього у районний центр зайнятості він не звертався, на обліку там не перебуває, ніяких грошей не отримує. На даний час перебивається випадковими заробітками, мету влаштуватись на роботу він має, але чому не став до цих пір на облік до центру зайнятості пояснити не може. Сума заборгованості по аліментах складає 4175, 20 грн., ніякої матеріальної допомоги своїй донці він не надавав і на даний час не надає. Не задекларованих доходів він також не має. Про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів він неодноразово попереджався державним виконавцем як в усній, так і в письмовій формі, а також отримував розрахунки заборгованості по аліментах, але після попереджень він продовжував ухилятися від сплати аліментів на утримання доньки. Свою вину визнає і обіцяє більше такого не робити.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, що у 1998 році вона познайомилась з ОСОБА_2. Через деякий час вони почали спільно проживати у цивільному шлюбі. Перебуваючи у цивільному шлюбі, в ІНФОРМАЦІЯ_6 році у них народилась донька ОСОБА_4, яку її співмешканець ОСОБА_2 визнав своєю донькою та дав їй своє прізвище. У 2005 році вони перестали проживати разом і донька залишилась разом з нею. У 2005 році за її зверненням Городнянський районний суду Чернігівської області прийняв рішення про стягнення на її користь з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4. Спочатку ОСОБА_2 сплачував аліменти постійно, потім почав сплачувати періодично, а починаючи з 2009 року і до теперішнього часу він не зробив жодного платежу на утримання доньки. На даний час загальна сума боргу по аліментах складає 4175, 20 грн.. Зазначила, що хоча ОСОБА_2 неодноразово попереджали про можливість бути притягнутим до відповідальності, останнім часом вона не отримувала від нього абсолютно ніякої допомоги.
З'ясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками процесу не оспорюється доведеність вини підсудного та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_2, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки, що настали від злочину, розмір заборгованості по сплаті аліментів, відсутність цивільного позову по справі, думку потерпілої по справі, яка щодо призначення покарання підсудному просить суд суворо його не карати, особу винного - його вік, сімейний стан, освіту, стан здоров'я, формально позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність даних щодо притягнення підсудного до адміністративної відповідальності, той факт, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_2, суд вважає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у вигляді громадських робіт в межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинений підсудним злочин, яке є достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати по справі відсутні.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін - підписку про невиїзд.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя : О.Д.Березовський