Справа № 640/7122/18 Номер провадження 22-ц/814/1283/23Головуючий у 1-й інстанції Бородіна Н.М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
11 липня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Дорош А.І., Пилипчук Л.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Котик Ольга Олексіївна, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2021 року по цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» (попередня назва - акціонерне товариство «Альфа-Банк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що між банком та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 852АІ10110912001 на купівлю автотранспортних засобів від 12 вересня 2011 року. Банк свої зобов'язання виконав, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 77355,00 грн, однак останній умови договору порушує та в повному обсязі не сплачує кошти, які передбачені графіком.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № 852АІ10110912001 між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до якого остання зобов'язалась відповідати перед банком за зобов'язаннями по сплаті кредиту, відсотків, комісії та неустойки позичальника ОСОБА_1 . Умови договору надають банку право на стягнення виниклої заборгованості до кредитному договору в солідарному порядку.
У зв'язку з вищевказаним, позивач прохав суд стягнути солідарно з відповідачів, якими є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заборгованість, яка станом на 02 березня 2018 року, становить 105498,55 грн, а саме: за кредитом - 51049,45 грн, за відсотками - 48311,78 грн, розмір інфляційних втрат за кредитом - 2801,71 грн, розмір інфляційних втрат за відсотками - 3335,61 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2021 року позовні вимоги АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованість за договором кредиту №852АІ10110912001 від 12 вересня 2011 року з урахуванням інфляційних втрат в загальній сумі 105498,55 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» судовий збір в сумі 881,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа-Банк» судовий збір в сумі 881,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Із рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2021 року не погодився ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу.
Відповідач прохав суд рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Позиція учасників справи
Узагальнені доводи, наведені в апеляційній скарзі
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним, необґрунтованим та несправедливим.
Вказано, що місцевим судом було розглянуто дану справу без участі відповідачів та представника, попри подане клопотання про відкладення розгляду справи адвоката Котик О.О. Крім того, відповідач ОСОБА_2 , яка жодного разу не була присутня під час розгляду справи, не була належним чином проінформована про час та дату судового засідання.
Також в оскаржуваному рішенні вказано про часткове задоволення позовних вимог банку, однак залишається незрозумілим, у якій частині позовних вимог позивачу було відмовлено у їх задоволенні.
Зазначено про надання копій документів як на підтвердження позовних вимог, деякі з них, на думку відповідача, є нечитабельними (дуже дрібний шрифт, який неможливо прочитати), а саме додатки до кредитного договору «Детальний розпис сукупної вартості кредиту», «Розрахунок кредитної заборгованості».
Наголошено, що ОСОБА_1 оформлював кредит на суму близько 50000,00 грн, натомість вартість спірного кредитного договору є значно більшою, що викликає сумніви у його дійсності та потребує проведення експертного дослідження. Вказано, що експертиза не була проведена під час розгляду справи місцевим судом у зв'язку з браком коштів.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Натомість 08 травня 2023 року на електронну адресу Полтавського апеляційного суду надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2021 року від представника АТ «Альфа-Банк» (після зміни назви - АТ «Сенс Банк»).
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову становить 105498,55 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12 вересня 2011 року між ПАТ «Укрсоцбанк» (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений договір кредиту № 852АІ10110912001 на купівлю автотранспортних засобів.
Згідно умовами договору кредитор надає позивальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 77355,00 грн (кредит) та зі сплатою процентів, в розмірі, в порядку та на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1.). Кінцевий термін повернення заборгованості по кредиту - до 10 вересня 2016 року (підпункт 1.1.1.).
За пунктом 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом списання банком кредитних коштів в гривні з позичкового рахунку позичальника на поточний рахунок позичальника та подальшим перерахування банком грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Лада-Україна» із позначенням від ОСОБА_1 (т.1, а.с. 06-11).
Договір підписаний сторонами, його оригінал оглянутий судом та знаходиться у матеріалах справи (т.1, а.с. 209-214).
ОСОБА_1 12 вересня 2011 року здійснив доплату (банк платника - ПАТ «Укрсоцбанк») за автомобіль ТОВ «Лада-Україна» у розмірі 77355,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №150 від 12 вересня 2011 року (т.1, а.с. 22).
30 листопада 2015 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладений договір про внесення змін №1 до договору кредиту № 852АІ10110912001 від 12 вересня 2011 року, відповідно до якого сторони домовились, зокрема, про погашення частини заборгованості за кредитом в сумі 14320,96 грн до 30 листопада 2015 року (т.1, а.с. 14).
30 листопада 2015 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладений договір про внесення змін №2 до договору кредиту № 852АІ10110912001 від 12 вересня 2011 року, відповідно до якого, зокрема станом на дату підписання договору заборгованість за договором кредиту складає: 57275,00 грн - заборгованість за кредитом; 38405,85 грн - заборгованість по процентам.
Також у договорі про внесення змін № 2 передбачено кінцевий термін погашення заборгованості за договором кредиту до 10 вересня 2019 року, встановлений новий графік погашення заборгованості, згідно додатку до договору (т.1, а.с. 15).
Зазначені договори про внесення змін №1, №2 підписані також ОСОБА_2 , де зазначено, що з умовами договорів вона ознайомлена та надає свою згоду на зміни до договору кредиту.
Згідно довідки та розрахунків ПАТ «Укрсоцбанк» станом на 02 березня 2018 року в ОСОБА_1 за договором кредиту № 852АІ10110912001 від 12 вересня 2011 року виникла заборгованість у розмірі 105498,55 грн: сума заборгованості за кредитом - 51 049,45 грн; сума заборгованості за відсотками - 48 311,78 грн, розмір інфляційних втрат за кредитом - 2801,71 грн, розмір інфляційних втрат за відсотками - 3335, 61 грн (т.1, а.с. 26-28).
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 852АІ10110912001 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 (позичальник), ОСОБА_2 (поручитель) був укладений договір поруки № 852АІ10110912001-ПОР (т.1, а.с. 18-19).
Згідно пункту 1.1. цього договору поручитель зобов'язується відповідати перед банком за виконання боржником зобов'язань солідарно, в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісії, штрафів, пені, у розмірі, строки та порядку передбаченому кредитним договором № 852АІ10110912001.
30 листопада 2015 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 (позичальник), ОСОБА_2 (поручитель) укладений договір про внесення змін №1 до договору поруки № 852АІ10110912001-ПОР від 12 вересня 2011 року (т.1, а.с. 20-21).
Договором до внесення змін №1 до договору поруки передбачено повернення заборгованості за кредитом до 10 вересня 2019 року.
Оригінали зазначених договорів оглянуті судом та містяться в матеріалах справи (т.1, а.с. 223-226).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27 травня 2020 року залучено до участі у справі в якості позивача правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк» - АТ «Альфа-Банк» (т.1, а.с. 156).
Згідно витягу з державного реєстру банків АТ «Альфа-Банк» змінило найменування на АТ «Сенс Банк» (т.2, а.с. 82).
Позиція апеляційного суду
Щодо повідомлення відповідачів про час, дату та місце розгляду справи
Суд першої інстанції, розглядаючи дану справу, в оскаржуваному рішенні зазначив, що відповідачі у судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими належним чином.
Порядок здійснення судом судових викликів і повідомлень урегульовано Главою 7 «Судові виклики і повідомлення» Розділу І «Загальні положення» ЦПК України.
Частиною третьою статті 128 ЦПК України передбачено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (частина четверта статті 128 ЦПК України).
Що ж стосується процедури вручення, то судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку (частина шоста статті 128 ЦПК України).
У той же час, частиною п'ятою статті 130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Згідно ордера на надання правової допомоги серії ХВ №000042 адвокат Котик О.О. здійснює представництво ОСОБА_1 у судових та правоохоронних органах (т.1, а.с. 89).
Так, з матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 - адвокат Котик О.О. була проінформована про розгляд справи о 14:00 год. 26 жовтня 2021 року, що підтверджується підписом останньої у явочному листі, датованим 27 вересня 2021 року (т.2, а.с. 22).
Враховуючи належне повідомлення адвоката про час, дату та місце судового засідання, а також положення цивільного процесуального законодавства, то колегія суддів вважає, що розгляд справи місцевим судом за відсутності ОСОБА_1 та його представника не є порушенням процесуальних прав останнього, що стало б підставою для обов'язкового скасування оскаржуваного судового рішення.
Також в апеляційній скарзі представником відповідача наголошено, що нею на електронну адресу місцевого суду направлялося клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, що пов'язано із хворобою її сина. На підтвердження зазначеного, адвокатом Котик О.О. долучено до апеляційної скарги копію електронного листа із проханням відкласти розгляд справи №640/7122/18 та виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5326.
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять в собі будь-яких клопотань представника відповідача про відкладення розгляду справи, яке призначено на 14:00 год. 26 жовтня 2021 року.
Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу (частина перша статті 240 ЦПК України).
Пунктом 2 частини другої статті 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Аналізуючи матеріали справи вбачається, що розгляд справи тривав місцевим судом понад 3 роки (позовна заява надійшла до суду першої інстанції у квітні 2018 року), а представник відповідача зверталася до суду першої інстанції із заявою про відкладення розгляду справи, яка була задоволена судом (т.1, а.с. 246).
Водночас, зі змісту долученого до апеляційної скарги листа вбачається, що заявник, вказуючи на підстави для відкладення розгляду справи, не приєднала докази на підтвердження їх дійсності, що в свою чергу позбавило б суд встановити фактичні обставини неможливості прибуття до місцевого суду представника відповідача та визнати вищевказані підстави поважними за для відкладення розгляду справи.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року по справі № 361/8331/18 зазначено, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Відтак, колегія суддів, враховуючи належне повідомлення про час, дату та місце судового засідання особи, яка подала апеляційну скаргу, не вважає вказані вище доводи доречними та такими, що впливають на законність оскаржуваного рішення.
Що ж стосується доводів скаржника щодо неповідомлення про розгляд справи ОСОБА_2 , то колегія суддів зазначає, що у разі незгоди останньої із рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2021 року вона не позбавлена можливості скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі й на апеляційне оскарження судового рішення. У той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Також слід наголосити, що згідно пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Щодо поданих доказів
У поданій апеляційній скарзі вказано про надання позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог ксерокопій письмових документів, частина з яких є нечитабельними, зокрема додатки до кредитного договору «Детальний розпис сукупної вартості кредиту», «Розрахунок кредитної заборгованості».
Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 95 ЦПК України законодавчо урегульовано визначення «письмових доказів» та регламентовано особливості їх подання.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша).
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина друга).
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта).
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина п'ята).
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина шоста).
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до поданої позовної заяви було долучено копії письмових документів, які підтверджують факт укладення спірного кредитного договору та неналежне виконання відповідачами його умов, що призвело до утворення кредитної заборгованості.
Крім того, в поданій позовній заяві зазначено банком про місцезнаходження оригіналів доданих документів - Головний офіс ПАТ «Укрсоцбанк» та його територіальні підрозділи.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2020 року, з метою проведення експертизи, було зобов'язано правонаступника позивача - АТ «Альфа-Банк» надати до суду оригінали наступних документів: договір кредиту від 12 вересня 2011 року № 852АІ10110912001, додатки №1, №2, №3 до кредитного договору від 12 вересня 2011 року; детальний розпис сукупної вартості кредиту; договір про внесення змін №1 від 30 листопада 2015 року до договору кредиту від 12 вересня 2011 року; договір про внесення змін №2 від 30 листопада 2015 року до договору кредиту від 12 вересня 2011 року з додатком №1; детальний розпис сукупної вартості кредиту; додаток № 2 до договору №2 від 30 листопада 2015 року; договір поруки від 12 вересня 2011 року № 852АІ10110912001-ПОР; договір про внесення змін № 1 від 30 листопада 2015 року до договору поруки № 852АІ10110912001-ПОР.
У листопаді 2020 року АТ «Альфа-Банк» на виконання вимоги вищевказаної ухвали направило до місцевого суду заяву про долучення доказів до матеріалів справи, до якої було додано оригінали вказаних документів, які, зокрема й зараз знаходяться у матеріалах даної справи (т.1, а.с. 209-226).
Крім того, представник ОСОБА_1 14 травня 2021 року у повному обсязі ознайомлювалася із матеріалами справи, в тому числі й з поданими оригіналами документів (т.1, а.с. 246), будь-яких заяв чи клопотань до суду першої інстанції щодо вказаних доказів нею не було подано.
Також з аналізу додатків до кредитного договору «Детальний розпис сукупної вартості кредиту» (т.1, а.с. 216-217, 222), «Розрахунок кредитної заборгованості» (т.1, 27-28) вбачається, що викладена у них інформація є доступною для сприйняття та опрацювання.
Слід зазначити, що «Детальний розпис сукупної вартості кредиту» містить підписи позичальника - ОСОБА_1 , що свідчить про його ознайомлення з викладеною інформацією та її погодження з позичальником.
Щодо проведення експертизи
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2020 року було постановлено, зокрема за клопотанням представника ОСОБА_1 призначити у даній справі почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено ХНДІСЕ ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача ОСОБА_1 (т.1, а.с. 195-197).
Згідно листа Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» №17340 від 10 березня 2021 року експертизу за ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2020 року залишено без виконання та знято з провадження у зв'язку з відсутністю оплати за її виконання (т.1, а.с. 242).
У постанові Верховного Суду від 29 березня 2023 року по справі № 712/15541/18 зазначено, що «ті обставини, що позивач не зміг здійснити оплату повторної судової експертизи, без проведення якої розгляд справи є неможливим, не може свідчити про добросовісність та правомірність дій позивача, оскільки, звертаючись до суду з позовом, враховуючи предмет спору, позивач мав розуміти, що йому у майбутньому потрібно буде понести додаткові витрати під час розгляду справи по суті, зокрема у зв'язку з призначенням у справі експертизи, без висновку якої, на переконання позивача, розгляд справи є неможливим».
У зв'язку з вищевказаним, призначення почеркознавчої експертизи без подальшого її проведення немає ніякого доказового значення при розгляді справи, оскільки самі лише активні дії сторони по справі (подання відповідного клопотання) за для її призначення не можуть свідчити про дійсність тверджень відповідного учасника справи без підтвердження їх належними доказами.
Крім того, у поданій апеляційній скарзі зазначено, що відповідач ОСОБА_1 буде повторно клопотати про проведення почеркознавчої експертизи.
Слід відзначити, що за понад півторарічний термін розгляду справи судом апеляційної інстанції, будь-які клопотання від сторін справи не надходили, у тому числі й про призначення експертизи.
У зв'язку із вище вказаним, колегія суддів наголошує, що у силу принципів диспозитивності та змагальності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності.
Щодо інших доводів апеляційної скарги
У поданій апеляційній скарзі відповідач визнає факт укладення ним кредитного договору на купівлю транспортного засобу, однак вказує, що оформлюваний ним кредит здійснювався на суму близько 50000,00 грн.
Вказаний довід колегія суддів не бере до уваги, адже згідно частини першої, шостої статті 81 ЦПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях) на підтвердження вказаного стороною справи не було надано будь-яких доказів.
Що ж стосується помилкового зазначення в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення про частковість задоволення позовних вимог банку, то дана описка не впливає на законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, оскільки резолютивна частина рішення (на підставі якої здійснюється виконання судового рішення) такої описки не містить, що в свою чергу не перешкоджає його виконанню.
Крім того, у квітні 2023 року представник відповідача звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про відкладення розгляду справи з метою мирного урегулювання даного спору з банком. Враховуючи письмові пояснення АТ «Сенс Банк», в яких останній прохав, зокрема рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2021 року залишити без змін, вбачається, що мирне урегулювання спору між учасниками даної справи не відбулося.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Котик О.О., а рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Котик Ольга Олексіївна - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 липня 2023 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді А.І. Дорош
Л.І. Пилипчук