Справа №760/14143/23
2/760/8419/23
05 липня 2023 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суддя
Позивач звернулася до суду з позовом і просить розірвати укладений з відповідачем шлюб.
Разом із позовною заявою до суду надійшло клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
У клопотанні посилається на те, що на даний час здійснює догляд за особами з інвалідністю, що підтверджується посвідченнями осіб з інвалідністю.
У зв'язку з цим, отримує державну соціальну допомогу дітям з інвалідністю, яка є єдиним джерелом її доходу.
Зазначає, що на її утриманні перебуває 3 дітей, двоє з яких є дітьми з інвалідністю, при цьому батько дітей аліменти на їх утримання не сплачує.
Враховуючи відсутність інших джерел доходів (аліментів тощо), просить задовольнити клопотання.
Клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
В пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
ЦПК України та Закон України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.
Верховний Суд у справі № 761/12145/17 / провадження № 61-11495ск19 /40 зазначив, що чинне законодавство України надає судам дискреційні повноваження вирішувати питання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру або надання відстрочки (розстрочки) його сплати.
Однак, такі повноваження не є необмеженими.
Від судів вимагається вказувати вагомі підстави відмови у задоволенні відповідних заяв (клопотань), оскільки відсутність обґрунтування, так само як і безпідставна відмова, може стати перешкодою в реалізації права на доступ до суду, гарантованого у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається, на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на позивача.
Звертаючись до суду з зазначеним клопотанням, заявник посилається на те, що є матір'ю трьох дітей, двоє з яких - діти з інвалідністю.
З огляду на це, вона є законним представником двох дітей з інвалідністю.
На підтвердження цього надає: посвідчення НОМЕР_3 серії НОМЕР_1 та посвідчення серії НОМЕР_2 .
Також надає копію довідки з Пенсійного фонду за формою ОК-5 від 17 квітня 2023 року.
Відповідно до п.п. в, г, п. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що позивачами є:
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На думку суду, надані заявником докази є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору з огляду на п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення клопотання та звільнення позивача від сплати судового збору.
Керуючись ст. 136 ЦПК України, суддя
Клопотання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.А. Шереметьєва