ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6954/23
провадження № 2/753/4482/23
10 липня 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Шаповалової К.В.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко А.П.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №4 (каб. 126) за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
28 квітня 2023 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
В обгрунтування позовної заяви позивач вказала, що від шлюбу з відповідачем вони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Наразі шлюб між сторонами розірваний. З 2022 року відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання та забезпечення потреб дитини, а тому позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання спільної дитини у розмірі 1/4 частки від усіх видів доходу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 травня 2023 року цивільну справу № 753/6954/23 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 03 травня 2023 року.
10 травня 2023 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання позивача та відповідача.
Ухвалою суду від 12 травня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено слухати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 16 червня 2023 року.
Судове засідання призначене на 16 червня 2023 року було відкладено на 10 липня 2023 року на 09:30 год. з метою надання відповідачу часу на ознайомлення із позовною заявою (відповідно до розписки, яка наявна у матеріалах справи, копія позовної заяви з додатками та копія ухвали про відкриття провадження у справі були отримані відповідачем 16 червня 2023 року).
03 липня 2023 року до суду від відповідача надійшли заява про долучення до матеріалів справи копії виписок по його картковим рахункам, в тому числі на яку він отримує заробітню плату.
У судове засідання призначене на 10 липня 2023 року з'явився відповідач, позивач не з'явилася, причини неявки суду не повідомляла, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Відповідач зазначив, що позовні вимоги про стягнення з нього аліментів на утримання доньки у розмірі від усіх видів доходу - визнає, однак хоче, щоб кошти перераховувалися саме на рахунок доньки, а не на рахунок її матері, оскільки доньці у грудні цього роу виповниться 18 років та вона має змогу на власний розсуд розпоряджатися отриманими коштами.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, до суду повернулись конверти з відміткою "адресат відсутній за адресою".
При зверненні до суду у позовній заяві просила суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву.
Проаналізувавши обставини справи у сукупності, враховуючи письмову заяву відповідача про визнання позову, суд доходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду № 753/7915/22 від 14 жовтня 2023 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 26жовтня 2002 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів міста Києва з Державним центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1718 (а.с.11-12).
За час перебування у шлюбі у сторін народилася спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві актовий запис № 3223. Матір'ю дитини зазначено ОСОБА_2 (позивач), батьком- ОСОБА_1 (відповідач).
Відповідно із статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із частинами другою, третьою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №759/10277/18).
Відповідно до частин першої, другої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.
При цьому, згідно зі статтею 81 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Щодо розміру аліментів слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи.
Приймаючи до уваги викладене, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів неповнолітньої ОСОБА_3 , враховуючи вік дитини, працездатний вік відповідача, відсутність у відповідача на утриманні інших осіб (доказів протилежного суду не надано), враховуючи, що відповідач не заперечував щодо задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача та необхідність визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягненню нею повноліття.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів - їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (частина перша стаття 192 Сімейного кодексу України).
Згідно зі статтею 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тому аліменти слід призначити з 28 квітня 2023 року, тобто з дня пред'явлення позивачем вказаного позову.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи приписи статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись статтями 180, 181, 182, 183, 185, 191, 192 СК України, статтями 76 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354, 430 ЦПК України суд,
позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів- задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви, а саме з 28 квітня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 1073,60 грн.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 14 липня 2023 року.
Суддя: Шаповалова К.В.