Справа № 175/3588/22
Провадження № 1-кп/175/186/22
Ухвала
Іменем України
13 липня 2023 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретареві ОСОБА_4 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (дистанційно),
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12022041440000244 відносно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
встановив:
При оголошенні перерви у зв'язку із відпусткою захисника, прокурор заявила письмове клопотання про продовження ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Клопотання, з посиланням на Європейську Конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), зокрема на рішення у справах «Летельє проти Франції, «Марченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Волосюк проти України» та «Феррарі Браво проти Італії», обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які, на її переконання, продовжують існувати та перешкоджають застосуванню альтернативних видів запобіжних заходів. На переконання прокурора, інші більш м'які запобіжні заходи (особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, застава), не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 , оскільки він підлягає постійному візуальному контролю та через схильність до насильства просила не визначати розмір застави.
Захисник заперечував проти клопотання та зазначив, прокурор не довела наявність ризиків, на які посилається у клопотанні. Вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити виконання його підзахисним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Обсудивши клопотання у нарадчій кімнаті, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За приписом частини 3 цієї статті за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців….
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів дізнання та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого… обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується.
Частина 2 статті 177 КПК України передбачає, що підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, діючий КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже, перш за все, суду слід перевірити чи підтверджується існування ризиків, на які посилається прокурор.
Судом установлено, що у ході судового провадження до ОСОБА_7 застосовано та неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, останній раз строком до 14.07.2023 року. У своїх попередніх ухвалах суд посилався на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
На переконання колегії суддів, ці ризики, про які також зазначено у клопотанні прокурора, до цього часу продовжують існувати та є реальними.
Оцінюючи зазначені ризики, судом враховуються сукупність обставин, характеру і наслідків інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, віднесеного ч.6 ст.12 КК України до категорії особливо тяжких злочинів, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретних осіб, а й для суспільства в цілому, та є достатніми для продовження дії найсуворішого запобіжного заходу ще на 60 днів.
Тому, з урахуванням об'єктивних причин, які не дозволяють призначити наступне судове засідання до спливу строку тримання ОСОБА_7 під вартою (відпустка захисника та прокурора), беручи до уваги наявність вказаних ризиків і продовження на території України строку дії правового режиму воєнного стану, клопотання прокурора є обґрунтованим.
З викладених підстав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню, а наведені доводи на його обґрунтування, суд залишає поза увагою та зазначає, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені інкримінованого злочину в період іспитового строку, а тому альтернативні (інші) види запобіжних заходів, у тому числі запропонований захисником, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку і не будуть сприяти укріпленню довіри суспільства до суду.
З урахуванням положень п.2 ч.4 ст.183 КПК України та обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, наслідком вчинення якого стала смерть людини, колегія суддів не визначає заставу.
Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
У судовому провадженні оголосити перерву до 15.00 години 10.08.2023 року. Резервними днями судових засідань визначити 17.08.2023 року о 15.00 годині та 21.08.2023 року о 14.00 годині.
Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою строком до 14.07.2023 року, продовжити на 60 днів, тобто до 11.09.2023 року.
Клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити прокурору і обвинуваченому, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)» і засобами електронного зв'язку - захиснику.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3