13 липня 2023 року
м. Київ
справа №560/949/23
адміністративне провадження № К/990/23107/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №560/949/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.07.2022 №968160135725 про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 за заявою від 23.06.2021;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 16.09.2022 № 968160135725 про відмову у поновленні виплати пенсії ОСОБА_2 за заявою її представника ОСОБА_3 , від 09.09.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відновити з 01.05.2020 виплату пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника, з врахуванням проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснювати виплату пенсії по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, призначених ОСОБА_1 по довіреності від 19.11.2020, даній у м. Севілья, Королівство Іспанія, нотаріально посвідченій нотаріусом Франсіском Хав'єром Лопесом Кано (апостильованій в українського нотаріуса) її представнику, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 15.07.1997 Деражнянським РВ УМВС України у Хмельницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.03.2022 позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Сьомий апеляційний адміністративний суд відповідно до ухвали від 31.05.2023 залишив апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до 5 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги.
Апелянт подав 07.06.2023 клопотання про продовження строків усунення недоліків апеляційної скарги, мотивоване відсутністю бюджетних видатків на сплату судового збору.
Втім, Сьомий апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою від 08.06.2023 відмовив у задоволенні вказаного клопотання, а апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» 29.06.2023 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми процесуального права. Вважає, що 08.06.2023 головним управлінням Пенсійного фонду України доплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у розмірі 1 610,40 грн, що підтверджується оригіналом платіжної інструкції № 2173 від 08.06.2023, що свідчить про відсутність з боку головного управління зловживань та добросовісне використання свого права на апеляційне оскарження.
За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що суд апеляційної інстанції оскаржуваною ухвалою повернув відповідачу його апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що станом на 08.06.2023, недоліки апеляційної скарги апелянтом не усунуті.
Приписами пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно із частиною 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Положенням пункту 1 частини 4 цієї ж статті визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Приписами статті 44 КАС України встановлено, зокрема, обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відтак, процесуальним законом чітко закріплено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Відповідач, отримавши копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не усунув її недоліки, а тому суд апеляційної інстанції правомірно повернув своєю ухвалою від 08.06.2023 цю скаргу апелянту.
Твердження ж скаржника про те, що факт сплати ним 08.06.2023 судового збору свідчить про відсутність з боку головного управління зловживань та добросовісне використання свого права на апеляційне оскарження - не слід брати до уваги, позаяк враховуючи імперативні приписи пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, апелянт зобов'язаний надати суду докази сплати судового збору, а не лише сплатити такий збір.
Ба більше слід наголосити, що суд апеляційної інстанції своєю ухвалою від 31.05.2023 запропонував особі, яка подала апеляційну скаргу, у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги шляхом саме надання оригіналу документу про сплату судового збору, чого апелянт не зробив.
Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження, оскільки у встановлений судом строк апелянтом не були усунуті недоліки апеляційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 2 статті 298 та пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №560/949/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа
Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін