13 липня 2023 року
м. Київ
справа №560/4781/20
адміністративне провадження № К/990/23004/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №560/4781/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 05.08.2020 №968210122944 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити, перевести ОСОБА_1 з 05.08.2020 на пенсію за віком згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ та здійснити нарахування та виплату такої пенсії з врахуванням довідок, виданих Кам'янець-Подільською районною радою від 03.08.2020 №205/01-27 та №206/01-27.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області від 05.08.2020 №968210122944 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області перевести позивача з 05.08.2020 на пенсію за віком згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, враховуючи до розрахунку пенсії виплати, зазначені у довідках, виданих Кам'янець-Подільською районною радою від 03.08.2020 №205/01-27 та №206/01-27.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2020, за період з 05.08.2020 по 30.04.2021 нараховано заборгованість в сумі 36 524,89 грн. З 01.05.2021 пенсія ОСОБА_1 виплачувалась у розмірі встановленому згідно даного рішення.
Згодом до суду звернулась ОСОБА_2 із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні - стягувача ОСОБА_1 у виконавчому листі за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.03.2020 у справі №560/4781/20 на правонаступника ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що після смерті її чоловіка - ОСОБА_1 , вона має право на отримання недоотриманої суми пенсії, як правонаступник.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.12.2022 відмовлено у задоволенні заяви.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 скасовано вказану вище ухвалу та прийнято нову постанову, якою задоволено заяву про заміну сторони виконавчого провадження .
На адресу Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» 29.06.2023 надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (сформована в підсистемі 28.06.2023), в якій скаржник просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми права. Вважає, що заявниця не надала до суду відповідних доказів, з яких би вбачалось, що вона набула право на все майно позивача у справі, в зв'язку з чим відсутні підстави для заміни в цій справі сторони її правонаступником.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини 2 статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, судами попередніх інстанцій встановлено:
- рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.09.2020, яке набрало законної сили 17.03.2021, у справі №560/4781/20, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 05.08.2020 на пенсію за віком згідно статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, враховуючи до розрахунку пенсії виплати, зазначені у довідках, виданих Кам'янець-Подільською районною радою від 03.08.2020 №205/01-27 та №206/01-27;
- згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.10.2021 ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- сума коштів згідно проведеного перерахунку на виконання судового рішення не була виплачена ОСОБА_1 за життя через відсутність відповідного фінансування;
- ОСОБА_2 , є вдовою ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
- згідно Свідоцтва про право на спадщину, зареєстрованого в реєстрі за №1609 від 04.11.2022, посвідченим приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу М.М.Саварчук, ОСОБА_2 є спадкоємцем спадкового майна (грошових сум), що належали померлому ОСОБА_1 .
Задовольняючи заяву та замінюючи стягувача правонаступником, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
В контексті викладеного вище, слід враховувати наступне.
Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статей 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно із положенням статті 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, відповідно до статті 61 Закону №2262-ХІІ, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Такий підхід до врегулювання спірних правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певних осіб.
Таким чином, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат, у даному випадку пенсії, передаються членам сім'ї спадкодавця.
При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.
У підсумку, суд апеляційної інстанцій зауважив, що дружина позивача має право на одержання сум пенсії, не отриманих пенсіонером, а відтак суд дійшов правомірного висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про наявність підстав для заміни стягувача у цій справі.
Верховний Суд у своїх постановах вже формулював висновки щодо застосування норм права у питанні процесуального правонаступництва, який зводиться до того, що: "… заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання…" (постанова Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №2-а-1864/10)
Відповідно до статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Як наслідок, зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 1 статті 52 КАС України, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 у справі №560/4781/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Шарапа
Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін