ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.07.2023Справа № 910/15012/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу
за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Подол Істейт»
про витребування майна
за участю представників:
від позивача: Ковтун Т.О.
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (далі - КП «Київський метрополітен», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Подол Істейт» (далі - ТОВ «Ріал Подол Істейт», відповідач) про витребування нежитлових приміщень.
Позов обґрунтований тим, що ТОВ «Ріал Подол Істейт» є недобросовісним набувачем майна, оскільки на момент укладення 28.07.2016 з ТОВ «Торговий дім Пелікан» договору купівлі продажу № 1296, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Єгоровою М.Є., та договору купівлі продажу № 1297, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Єгоровою М.Є., Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал Подол Істейт» знало та могло знати про судові рішення, якими визнано недійсними правочини щодо відчуження спірного майна, а також про неможливість реалізації проекту по створенню нової гілки метрополітену.
У позові КП «Київський метрополітен» просить витребувати у ТОВ «Ріал Подол Істейт» групи приміщень № 1-1а в літ. С та групи приміщень № 2-5 в літ. С, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву та витребуваних документів суду не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
У судове засідання, призначене на 05.06.2023 для розгляду справи по суті
У судовому засіданні, призначеному для розгляду справи по суті, представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не подав.
Суд, розглянувши позовні вимоги по суті спору, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Установлено, що 29.04.1993 Київською міською радою народних депутатів було прийняте рішення № 32 «Про погодження Київській дирекції будівництва метрополітену та дирекції будівництва спеціальних інженерних споруд місця розташування Подільсько-Воскресенської лінії Київського метрополітену і Подільського мостового переходу через річку Дніпро».
Дане рішення було прийняте з метою забезпечення транспортним зв'язком північної частини лівобережжя Києва - районів Троєщини, Вигурівщини, Воскресенки та Райдужного з правобережною частиною міста на підставі генерального плану розвитку м. Києва, рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 17.02.1992 № 160 «Про техніко-економічні обґрунтування Подільсько-Воскресенської лінії метрополітену та Подільського мостового переходу через р. Дніпро», спільних висновків науково-технічної ради Держбуду України і української архітектурно-містобудівної ради при Держбуді України (протокол від 15.04.1992 № 6), містобудівної ради при Головкиївархітектурі (протокол від 17.03.1993 № 118с), а також висновку державної екологічної експертизи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (лист від 04.02.1993 № 001-78).
Вищевказані роботи згідно з пунктом 1 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 20.07.2004 № 1312 «Про відновлення робіт із проектування та спорудження Подільско-Вигурівської лінії Київського метрополітену від станції «Вокзальна» до житлового масиву Вигурівщина-Троєщина з електродепо» було відновлено у 2004 році.
Пунктом 1 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.12.2008 № 1759 «Про визначення збитків ВАТ «Київоздоббут», ЗAT «Супутник» та ВАТ «ДОК-3» у зв'язку з будівництвом Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену був затверджений акт комісії № 11 від 03.12.2008 про визначення розмірів компенсацій, збитків та відшкодування витрат, пов'язаних з винесенням будівель та споруд з території будівництва Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену в м. Києві. Зокрема, вартість відшкодування ВАТ «ДОК-3», з урахуванням ПДВ, була визначена в сумі 50 832 257 грн.
Також встановлено, що 29.12.2008 між КП «Київський метрополітен» та ВАТ «ДОК-3» був укладений договір № 158-ДБМ щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ «ДОК-3», пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через річку Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві.
Відповідно до п. 2.1 цього договору ВАТ «ДОК-3» зобов'язувалось відмовитись від права власності на комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою: м. Кив, вул. Межигірська, 78, а КП «Київський метрополітен» зобов'язувалось сплатити компенсацію за нього, визначену в цьому договорі.
Згідно з п. 2.7 договору розмір грошової компенсації за об'єкт становив з урахуванням ПДВ 50 832 257 грн.
Згідно з п. 8.6 вказаного договору відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього з іншою стороною.
Відповідно до п. 3.2 договору виплата компенсацій за даним договором здійснюється за рахунок коштів міського бюджету.
Додатковою угодою до договору від 29.12.2008 № 158-ДБМ були внесені зміни в п. 7.1 договору та викладено його в наступній редакції: «Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань».
Із матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 793 від 29.12.2008 КП «Київський метрополітен» перерахувало на поточний рахунок ВАТ «ДОК-3» 10 810 000,00 грн.
Також 18.12.2009 КП «Київський метрополітен» та ВАТ «ДОК-3» підписали акт приймання-передачі під розбирання будівель та споруд ВАТ «ДОК-3», що попали в зону будівництва Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену в м. Києві, а саме: ВАТ «ДОК-3» передає, а КП «Київський метрополітен» приймає під розбирання частину в розмірі 62,77 % площею 1240,32 кв. м. будівлі лісоцеху (літера Ь) вартістю 10 809 343,05 грн.
У подальшому між ВАТ «ДОК-3» та ТОВ «Промислово-інвестиційний союз» був укладений договір про відступлення права вимоги від 27.11.2009.
Відповідно до п. 1.1, 2.1 вказаного договору ВАТ «ДОК-3» на умовах цього договору передає (відступає), а ТОВ «Промислово-інвестиційний союз» набуває право вимоги до КП «Київський метрополітен», що належали ВАТ «ДОК-3», на грошове зобов'язання КП «Київський метрополітен» перед ВАТ «ДОК-3», що виникло на підставі договору від 29.12.2008 № 158-ДБМ щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ «ДОК-3», пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через річку Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві.
Згідно з п. 2.3 договору про відступлення права вимоги розмір зобов'язання КП «Київський метрополітен» перед ВАТ «ДОК-3» на момент підписання договору складає 40 022 913,95 грн.
Відповідно до п. 4.1 договору про відступлення права вимоги ТОВ «Промислово-інвестиційний союз» перейшло право вимоги до КП «Київський метрополітен» за зобов'язанням останнього з моменту підписання цього договору.
На підставі вказаного договору відступлення рішенням Господарського суду м. Києва від 08.07.2010 у справі № 31/271, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2010, були задоволені позовні вимоги ТОВ «Промислово-інвестиційний союз» до КП «Київський метрополітен» про стягнення 40 022 913,95 грн. основного боргу.
У подальшому рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2010 у справі № 31/271 було виконане КП «Київський метрополітен» в повному обсязі.
Разом з тим встановлено, що всупереч прийнятих зобов'язань за договором від 29.12.2008 № 158-ДБМ, укладеним між КП «Київський метрополітен» та ПАТ «ДОК-3» (зі змінами), ПАТ «ДОК-3» 21.01.2010 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Деснянськпарксервіс» договір про співробітництво, предметом якого є модернізація, ремонт, експлуатація і обслуговування нежитлових будівель, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, а саме: заводоуправління, прибудова до будівлі літера (А), загальною площею 1 745,10 кв. м. 4 будівля механічного цеху (літера С), загальною площею 392,4 кв. м.; будівля лісоцеху (літера Ь), загальною площею 1 975,9 кв. м.
Отже, як вбачається з поданих позивачем доказів, об'єктом правовідносин за договором про співробітництво від 21.01.2010 є частина комплексу будівель по вул. Межигірській, 78 у м. Києві, які одночасно є предметом договірних зобов'язань ПАТ «ДОК-3» за договором від 29.12.2008 № 158-ДБМ у частині відмови від права власності на об'єкт нерухомості та відмови від права користування земельною ділянкою (компенсація за які в подальшому стали предметом уступки права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційний союз» за договором від 27.11.2009).
Проте, рішенням Господарського суду м. Києва від 26.09.2012 у справі № 5011-62/8193-2012, що набрало законної сили, вищевказаний договір співробітництва було визнано недійсним за позовом заступника прокурора м. Києва, поданим в інтересах держави в особі Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства «Київський метрополітен» до ПАТ «ДОК-3», ТОВ «Деснянськпарксервіс».
При ухваленні зазначеного рішення судом було встановлено, що ВАТ "ДОК-3" при підписанні договору від 21.01.2010 з ТОВ "Деснянськпарксервіс" знало та усвідомлювало суспільно небезпечні наслідки, які виражалися у зупиненні робіт по будівництву Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві, неможливості реалізації проекту по створенню нової гілки метрополітену та порушенні, як результат, інтересів суспільства щодо забезпечення транспортним сполученням у визначеному напрямку.
Крім того вироком Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2013 у справі № 758/15968/13-к голова правління ВАТ «ДОК-3» ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365-1 КК України, якому призначено покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 7 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік. Вказаним вироком встановлено, що гр. ОСОБА_1 своїми умисними діями, які явно виходили за межі наданих йому прав та повноважень та виразились у незаконному відчуженні майна ВАТ "ДОК-3" вартістю 45 240 223 грн., за яке КП "Київський метрополітен" було сплачено 10 810 000,00грн., що спричинили тяжкі наслідки інтересам держави та акціонерам підприємства, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 365-1 КК України.
Водночас судом встановлено, що 15.12.2011 між ТОВ «Деснянськпарксервіс» та ТОВ «Бетоніндустріяпроект» був укладений договір купівлі-продажу № 1, за яким продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором продав передав у власність), а покупець купив (прийняв у власність) нерухоме майно, яким є частина, що складає ідеальну частину від нежитлових будівель: заводоуправління, прибудова до будівлі (літ. А) загальною площею 1745,10 кв.м., будівля механічного цеху (літ С) загальною площею 392,40 кв.м., будівля лісопеху (літ Ь) загальною площею 1975 кв.м., що розташовані за адресою: Київ, вул. Межигірська, 78.
Також 15.12.2011 між ТОВ «Деснянськпарксервіс» та ТОВ «Бетоніндустріяпроект» був укладений договір купівлі-продажу № 2, за яким продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором продав (передав у власність), а покупець купив (прийняв у власність) нерухоме майно, яким є частина, що складає ідеальну частину від нежитлових будівель: заводоуправління, прибудова до будівлі (літ. А) загальною площею 1745,10 'З м., будівля механічного цеху (літ С) загальною площею 392,40 кв.м., будівля лісоцеху (літ Ь) загальною площею 1975 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78.
Однак, за позовом КП «Київський метрополітен» рішенням Господарського суду м. Києва від 07.06.2016 у справі № 910/48/16, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2017, договір купівлі-продажу № 1, укладений між ТОВ «Бетоніндустріяпроект» та ТОВ «Десняськпарксервіс», визнано недійсним.
Також ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.02.2016 по справі № 910/12281/13 визнано недійсним односторонній правочин щодо відмови від права власності на нерухоме майно відкритого акціонерного товариства «ДОК-3», а саме: заводоуправління, прибудова до будівлі (літера А) загальною площею 1745,10 кв.м.; будівля механічного цеху (літера С) загальною площею 392,40 кв.м.; будівля лісоцеху літера Ь) загальною площею 1975,90 грн. кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, оформленого у вигляді листа від 15.03.2010 № 01-10/15, надісланого на адресу КП «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна». Дана ухвала суду не оскаржувалась та набрала законної сили.
Крім того в ухвалі Господарського суду м. Києва від 24.12.2019 у справі № 910/12281/13, яка набрала законної сили, суд виходив з того, що факт належного виконання КП «Київський метрополітен» умов договору від 29.12.2008 № 158-ДБМ в частині оплати компенсації у розмірі 50,832.257,00 грн. підтверджується матеріалами судових справ № 31/271, № 910/28356/14 та № 910/12281/13.
У цій же ухвалі Господарського суду м. Києва суд прийшов до висновку, що договір відступлення права вимоги від 27.11.2009, за яким КП «Київський метрополітен» сплачено кошти у розмірі 40.022.913,95 грн. визнано недійсним судами у справах № 910/28356/14 та № 910/12281/13 вже після його реального виконання.
З приводу встановлених обставин у даній справі суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, за якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не передбачено законом, а тому обставини, що були встановлені зазначеними вище судовими рішеннями, приймаються до уваги у даній справі як такі, що не підлягають доказуванню.
Також встановлено, що 28.07.2016 між ТОВ «Торговий дім Пелікан» та ТОВ «Ріал Подол Істейт» був укладений договір купівлі-продажу № 1296, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Єгоровою М.Є., відповідно до якого ТОВ «Ріал Подол Істейт» придбало у власність нежитлові приміщення: групи приміщень № 1-1а в літ С, загальна плоша 317,2 кв.м. в м. Києві по вул. Межигірській, 78.
28.07.2016 між ТОВ «Торговий дім Пелікан» та ТОВ «Ріал Подол Істейт» був укладений договір купівлі-продажу № 1297, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Єгоровою М.Є., відповідно до якого ТОВ «Ріал Подол Істейт» придбало у класність нежитлові приміщення: групи приміщень № 2-5 в літ С, загальна площа 75,2 кв.м. в м. Києві по вул. Межигірській, 78.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2021 у справі № 910/12281/13 ліквідовано банкрута - Публічне акціонерне товариство «ДОК-3».
Звертаючись до суду з даним позовом та посилаючись на вищевказані обставини, КП «Київський метрополітен» вказує, що у нього виникло право на звернення до суду за захистом свого порушеного права власності шляхом витребування майна.
Перевіряючи такі доводи позивача та вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Виходячи з системного аналізу ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Тобто відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.
Абзацом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. (абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у ст. 16 ЦК України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від лі інших осіб.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
На підставі ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, впоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Правовий аналіз положень статті 387 цього Кодексу дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до не власника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця), з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.
Тобто витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Таким чином у спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно, а суду для правильного вирішення спору слід з'ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23.05.2018 року у справі № 910/73/17).
З огляду на викладене, звертаючись до суду з віндикаційним позовом, позивач повинен підтвердити його право власності на витребуване майно, факт вибуття вказаного майна з його володіння, наявність вказаного майна у незаконному володінні відповідача. При цьому об'єктом віндикаційного позову можуть бути лише індивідуально-визначені речі.
Також під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача мають бути враховані всі умови, передбачені ст. 387 ЦК України, а саме: 1) власник чи титульний володілець не повинен мати можливості здійснювати фактичне володіння над річчю; 2) майно, яке хоче повернути колишній власник чи титульний володілець, збереглося в натурі та перебувало у фактичному володінні іншої особи; 3) майно, яке підлягає віндикації, має бути індивідуально визначеним; 4) віндикаційний позов має недоговірний характер та спрямований на захист речових прав; 5) між позивачем і відповідачем мають бути відсутні договірні відносини, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів.
У контексті викладеного суд зазначає, що доказів переходу права власності від ТОВ «ДОК-3» до КП «Київський метрополітен» матеріали справи не містять. Однак, суд звертає увагу на те, що факт виконання КП «Київський метрополітен» своїх зобов'язань перед ТОВ «ДОК-3» відповідно до договору № 158-ДБМ від 29.12.08 було встановлено судовими рішеннями, зазначеними вище, які мають преюдиціальне значення при розгляді даної справи.
Отже, враховуючи, що відповідно до договору № 158-ДБМ від 29.12.08 спірне майно мало бути передане позивачу після повної сплати суми його вартості, докази чого наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що КП «Київський метрополітен» набуло права власності на вказане нерухоме майно.
У той же час позивач позбавлений можливості користуватись своїм речовим правом через наявність угод купівлі-продажу № 1296 та № 1297 від 28.07.2016, укладених ТОВ «Ріал Подол Істейт» з ТОВ «Торговий дім Пелікан», за якими набувачем спірного майна є відповідач.
А як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо спірного нерухомого майна, нежитлові приміщення - групи приміщень № 1-1а в літ С, загальна площа 317,2 кв.м. та групи приміщень № 2-5 в літ С, загальна площа 75,2 кв. м., що знаходиться в м. Києві по вул. Межигірській, 78, зареєстровані за ТОВ «Ріал Подол Істейт».
При цьому зміст статті 388 ЦК України дозволяє дійти висновку, що незаконним володільцем може бути добросовісний і недобросовісний набувач. Так, відповідно до статті 388 ЦК України набувач визнається добросовісним, якщо він не знав і не повинен був знати про незаконність свого володіння. Недобросовісний набувач, навпаки, на момент вчинення правочину про відчуження спірного майна знав або за всіма обставинами не міг не знати, що майно відчужується особою, якій воно не належить і яка не має права на його відчуження.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Ріал Подол Істейт» є недобросовісним набувачем майна, оскільки на момент укладення з ТОВ «Торговий дім Пелікан» договору купівлі-продажу № 1296 від 28.07.2016 та договору купівлі продажу № 1297 від 28.07.2016, відповідач знав та мав можливість дізнатися про судові рішення, якими підтверджено незаконність вибуття спірного нерухомого майна з володіння позивача, а саме: рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2012 у справі № 5011-62/8193-2012, рішення Господарського суду м. Києва від 07.06.2016 у справі № 910/48/16, вирок Подільського районного суду м. Києва від 12.12.2013 у справі № 758/15968/13-к, ухвалу Господарського суду м. Києва від 11.02.2016 по справі № 910/12281/13 та, у зв'язку з цим, усвідомлював суспільно-небезпечні насідки, які виразилися у зупиненні робіт по будівництву Подільського мостового переходу через річку Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії у м. Києві, а також неможливість реалізації проекту по створенню нової гілки метрополітену.
Як зазначено в п. 22 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК), при цьому визнавати договори про відчуження цього майна недійсними не потрібно.
Також у постанові від 29.05.2019 по справі № 367/2022/15-ц Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (також позицію зазначено в пункті 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Подол Інстейт» спірного майна є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з абз. 5 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.
Європейський суд з прав людини, оцінюючи можливість захисту прав особи за ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв'язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбано незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах "Раймондо проти Італії" від 22.02.94, "Філліпс проти Сполученого Королівства" від 05.07.2001, "Аркурі та інші проти Італії" від 05.07.2001, "Ріела та інші проти Італії" від 04.09.2001, "Ісмаїлов проти Російської Федерації" від 06.11.2008).
Таким чином ст. 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність.
У даному випадку втручання у право власності ТОВ "Ріал Подол Істейт" відбулося у зв'язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття ним такого права, що не може вважатись порушенням статті 1 Першого Протоколу, оскільки ТОВ «Ріал Подол Істейт» набуло право власності на підставі договору купівлі-продажу з суб'єктом, який не мав права його відчужувати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Подол Істейт» про витребування майна задовольнити.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Подол Істейт» (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, ідентифікаційний код 40680941) на користь Комунального підприємства Київський метрополітен» (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913) нежитлові приміщення - групи приміщень № 1-1а в літ. С, загальна площа 317,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 979061080000, що розташований за адресою: Київ, вул. Межигірська, 78.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Подол Істейт» (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, ідентифікаційний код 40680941) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913) нежитлові приміщення - групи приміщень № 2-5 в літ С, загальна площа 75,2 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 979090680000, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал Подол Істейт» (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, ідентифікаційний код 40680941) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03056, м. Київ, проспект Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913) витрати по сплаті судового збору в сумі 4 962 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 00 копійок.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 4 липня 2023 року.
Повне судове рішення складене 13 липня 2023 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.