вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.07.2023м. ДніпроСправа № 904/2559/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В.
та представників:
від позивача: Жорніченко Д.В.;
від відповідача: Патика А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "Євроклімат Дніпро" (м. Дніпро)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" (м.Дніпро)
про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
Приватне підприємство "Євроклімат Дніпро" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконною бездіяльність та зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" (далі - відповідач) надати представнику Приватного підприємства "Євроклімат Дніпро" для ознайомлення:
- діючі у 2023 році договори з додатками, укладені ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" з виконавцями наступних послуг:
- прибирання прибудинкових територій;
- вивезення та утилізація твердих побутових відходів і негабаритних відходів;
- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, несучих і захисних конструкцій;
- дератизація;
- обслуговування димоходів та/або вогнегастиків;
- поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку;
- централізоване питне водопостачання з урахуванням норми водопостачання на полив зелених насаджень;
- вивезення снігу;
- відеоспостереження (обслуговування системи відеоспостереження);
- освітлення місць загального користування;
- підкачка води;
- документи, що стосуються розмежування балансової належності газопроводу, який проходить перед фасадом приміщення № 35 у будинку 10 по вулиця Архітектора Дольніка у місті Дніпро, а саме:
- ділянки підземного газопроводу середнього тиску Ф219 довжиною 387,15 м, прокладеного від ГК-1655 до ШРП № 451 Ф108 довжиною 5,5 м;
- ділянки надземного газопроводу середнього тиску Ф100 довжиною 1 м, Ф57 довжиною 1,9 м від виходу з землі до регулятору тиску.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп. та понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- Приватне підприємство "Євроклімат Дніпро", відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1267 від 01.12.2020 та договору про внесення змін та доповнень № 1 до вказаного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, є власником нежитлового приміщення № 35 у будинку 10 по вулиці Архітектора Дольніка у м. Дніпрі, загальною площею 164,6 кв. м;
- 30.04.2015 установчими зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" прийнято рішення утворити ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10";
- 23.02.2023 ПП "Євроклімат Дніпро" на адресу ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" було направлено запит щодо надання інформації та копій документів для ознайомлення, що підтверджують правомірність нарахування комунальних послуг та розмір внесків співвласників об'єднання (вих. № 23/02/01-23 від 23.02.2023);
- 28.03.2023 ПП "Євроклімат Дніпро" було отримано відповідь ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" (вих. № 23/03 від 23.03.2023) на вищевказаний запит. Зі змісту отриманої відповіді вбачається відмова ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" як у отриманні запитуваної інформації, так і у ознайомленні з відповідними договорами надання послуг на 2023 рік, що укладались ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" з постачальниками послуг співвласникам багатоквартирного будинку;
- 08.02.2023 адвокатом Жорніченком Д. В. на адресу ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" було направлено адвокатський запит, який серед іншого містив прохання надати до ознайомлення документи, що стосуються розмежування балансової належності газопроводу, який проходить перед фасадом приміщення № 35, власником якого є позивач;
- відповіддю ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" (вих. № 44 від 13.02.2023) на адвокатський запит було відмовлено як у наданні інформації, так і у наданні документів для ознайомлення. Повідомлено, що запитувана інформація буде надана виключно співвласнику ОСББ;
- 14.03.2023 ПП "Євроклімат Дніпро", як співвласником ОСББ, на адресу ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" було направлено запит (вих. № 13/03/02-23 від 13.03.2023), який, серед іншого, містив прохання надати до ознайомлення документи, що стосуються розмежування балансової належності газопроводу, який проходить перед фасадом приміщення № 35, власником якого є позивач: 1) ділянка підземного газопроводу середнього тиску Ф219 довжиною 387,15 м, прокладеного від ГК-1655 до ШРП № 451 Ф108 довжиною 5,5 м; 2) ділянка надземного газопроводу середнього тиску Ф100 довжиною 1 м., Ф57 довжиною 1,9 м від виходу з землі до регулятору тиску;
- відповіддю ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" (вих. № 04/04 від 04.04.2023) відповідачем було відмовлено як у наданні запитуваної інформації, так і у наданні документів для ознайомлення;
- позивач зазначає, що відповідальні особи ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" систематично та цілеспрямовано ухиляються від виконання обов'язку щодо надання співвласникам інформації щодо діяльності ОСББ, надання для ознайомлення документів, що стосуються діяльності ОСББ. Вказане підтверджується зокрема і рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 у справі № 904/2536/22 за позовом ПП "Євроклімат Дніпро" до ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10", яким зокрема було визнано незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язано його вчинити дії щодо надання можливості позивачу ознайомитись із документами. Вказане рішення відповідачем у добровільному порядку виконано також не було.
Ухвалою суду від 23.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.06.2023.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 27315/23 від 05.06.2023), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:
- з прохальної частини позовної заяви не зрозуміло, яку саме уповноважену посадову особу ОСББ має зобов'язати суд здійснити ті чи інші дії, хто її має обрати, чи уповноважити. За своєю суттю позовні вимоги заявлені фактично до невстановленої фізичної особи, адже посадовою особою відповідної юридичної особи може бути виключно фізична особа з чіткою ідентифікацією. Це ж стосується і вимог щодо передачі для ознайомлення представнику позивача певних документів для ознайомлення. Якому представнику надати просить позивач так і не зрозуміло, чи то фізичній, чи то юридичній особі;
- позивач має право на отримання інформації щодо діяльності ОСББ, однак законодавство не містить обов'язку надання позивачу саме копій таких документів чи надавати для ознайомлення документи, де міститься зазначена інформація, а отже, потрібно розрізняти документи та інформацію;
- позивач просить зобов'язати ОСББ надати йому для ознайомлення певні документи, проте відповідно до норм законодавства позивач має право вимагати лише ознайомлення з протоколами загальних зборів та робити з них виписки та ознайомлення з фінансовими звітами. Отже, у позивача відсутнє право на отримання копій документів вказаних у позовній заяві. Аналогічна правова позиція в подібних правовідносинах викладена в постанові від 05.08.2020 Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 522/9294/1б-ц та постанові від 16.11.2022 у складі колегії суддівПершої судової палати Касаційного цивільного суду посправі № 176/1753/19;
- ОСББ, як юридична особа, складає на підставі даних бухгалтерського обліку звітність. Відповідно до пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (а ОСББ є неприбутковим підприємством), подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та річну фінансову звітність. Фінансова звітність є додатком та невід'ємною частиною Звіту;
- відповідно до підпункту 14.1.121 Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи, організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України;
- Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" передбачено, що вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність зобов'язані всі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України; незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Відповідно до змін, внесених Мінфіном Наказом № 226 від 31.05.2019 в ПСБО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" (нова назва стандарту НПСБО 25 "Спрощена фінансова звітність") неприбуткові організації подають фінансову звітність мікропідприємств (Баланс форма № 1-мс і Звіт про фінансові результати форма № 2-мс), за умови, що вони відповідають критеріям мікропідприємства. Отже, оскільки ОСББ належить до суб'єктів неприбуткових підприємств, тому його фінансова звітність складається з балансу (форма № 1-мс) і звіту про фінансові результати (форма № 2 мс). Аналогічна правова позиція в подібних правовідносинах викладена в постанові від 19.06.2018 Верховного Суду вскладі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 235/1523/17-ц. З жодними іншими документами позивач та будь-який інший співвласник ОСББ не має права вимагати знайомитися, а відповідно ОСББ не має права надавати для ознайомлення своїм співвласникам документів, окрім як протоколів загальних зборів та робити з них виписки та надавати, і то лише для ознайомлення, співвласникам свої фінансові звіти. Робити співвласникам з вказаних документів ксерокопії чи надавати фотокопії цих документів ОСББ по закону не має права;
- враховуючи вищевказані норми законодавства та правові позиції Верховного Суду, позовні вимоги, щодо визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання уповноваженої особи ОСББ надати представнику позивачу для ознайомлення документи щодо його діяльності - не є належним та допустимим способом захисту порушених прав.
У підготовче засідання 20.06.2023 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні представник позивача повідомив, що не має наміру подавати відповідь на відзив на позовну заяву та вказував про доцільність закриття підготовчого провадження.
У підготовчому засіданні 20.06.2023 представник відповідача також підтвердив доцільність закриття підготовчого провадження по справі.
У підготовчому засіданні 20.06.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 20.06.2023 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 04.07.2023.
У судове засідання 04.07.2023 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засідання 04.07.2023 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
У судовому засідання 04.07.2023 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні протокольно оголошувалась перерва до 11.07.2023.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 11.07.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
Предметом доказування у справі є обставини створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна,10" у будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Архітектора Дольника, буд. 10, наявність у Приватного підприємства "Євроклімат Дніпро" права власності на приміщення у будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Архітектора Дольника, буд. 10; звернення позивача до відповідача про надання інформації; надання / ненадання запитуваної позивачем інформації відповідачем; наявність / відсутність підстав для надання запитуваної інформації; наявність / відсутність бездіяльності відповідача .
За приписами статей 316, 319, 322 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Статтею 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Як убачається з матеріалів справи, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" зареєстроване як юридична особа з 24.09.2015; Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна,10" має Статут, що діє в редакції від 02.02.2016 (далі - Статут).
Відповідно до пункту 5 розділу І Статуту Об'єднання у своїй діяльності користується правами, визначеними статтями 16, 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та має обов'язки, передбачені статтею 18 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Статуту метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання і використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.
У пункті 1 розділу ІІІ Статуту визначено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об'єднання.
У позовній заяві позивач зазначає, що Приватне підприємство "Євроклімат Дніпро" відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, є власником нежитлового приміщення № 35 у будинку 10 по вулиці Архітектора Дольника у м. Дніпрі, загальною площею 164,6 кв. м. на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення № 1267 від 01.12.2020 та договору про внесення змін та доповнень № 1 до вказаного договору купівлі-продажу нежитлового приміщення.
Так, 23.02.2023 ПП "Євроклімат Дніпро" на адресу ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" було направлено запит щодо надання інформації та копій документів для ознайомлення, що підтверджують правомірність нарахування комунальних послуг та розмір внесків співвласників об'єднання (вих. № 23/02/01-23 від 23.02.2023) (а.с.15-16).
На вказаний лист, ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" надав відповідь (лист вих. № 23/03 від 23.03.2023), в якій зазначив, що ОСББ не є виконавцем комунальних послуг та не суб'єктом господарювання (а.с.17).
Таким чином, витребувана інформація та копії документів надані позивачу не були.
У подальшому, 08.02.2023 Адвокатське об'єднання "Легал Ком'юніті" в інтересах Приватного підприємства "Євроклімат Дніпро" звернулося із адвокатським запитом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" про надання інформації щодо розмежування балансової належності газопроводу, який проходить перед фасадом приміщення № 35, власником якого є позивач (а.с.18).
На вказаний адвокатський запит ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" було надано відповідь (лист вих. № 44 від 13.02.2023), в якому зазначив, що запитувана інформація може бути надана виключно співвласнику ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" (а.с.19).
Враховуючи вказане, 14.03.2023 ПП "Євроклімат Дніпро", як співвласником ОСББ, на адресу ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" було направлено запит (вих. № 13/03/02-23 від 13.03.2023), який містив прохання надати інформацію, а також документи для ознайомлення, що стосуються розмежування балансової належності газопроводу, який проходить перед фасадом приміщення № 35, власником якого є позивач: 1) ділянка підземного газопроводу середнього тиску Ф219 довжиною 387,15 м, прокладеного від ГК-1655 до ШРП № 451 Ф108 довжиною 5,5 м; 2) ділянка надземного газопроводу середнього тиску Ф100 довжиною 1 м., Ф57 довжиною 1,9 м від виходу з землі до регулятору тиску (а.с.20).
У відповідь на вказаний запит ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" надало лист вих. № 04/04 від 04.04.2023, в якій рекомендувало ініціювати питання, пов'язані використанням спільного майна, шляхом скликання загальних зборів (а.с.21).
Таким чином, витребувана інформація та копії документів надані позивачу не були, при цьому, з аналізу запитуваної позивачем листами від 23.02.2023 та від 13.03.2023 інформації суд відзначає, що вказана інформація є інформацією що стосується діяльності та спільного майна об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Враховуючи вказане, позивач зазначає, що відповідальні особи ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" систематично та цілеспрямовано ухиляються від виконання обов'язку щодо надання співвласникам інформації щодо діяльності ОСББ, надання для ознайомлення документів, що стосуються діяльності ОСББ. Вказане підтверджується зокрема і рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2023 у справі № 904/2536/22 за позовом ПП "Євроклімат Дніпро" до ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10", яким зокрема було визнано незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язано його вчинити дії щодо надання можливості позивачу ознайомитись із документами.
Отже, Приватне підприємство "Євроклімат Дніпро" посилається на ненадання Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" витребуваної інформації, що, на його думку, є порушенням Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на таке.
Спірні правовідносини виникли між власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Архітектора Дольника, буд. 10, та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10", що створене у зазначеному будинку.
Як було вказано вище, відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади функціонування об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені у Законі України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Права співвласників визначені у статті 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", за змістом частини першої якої співвласник має право, зокрема, знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.
Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники мають право: 1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; 2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; 3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; 4) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; 5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; 6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; 7) інші права, визначені законом.
Як встановлено судом у пункті 1 розділу V Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" визначено, що співвласники мають право:
- брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, встановленому Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і статутом об'єднання;
- обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання;
- знайомитись з протоколами загальних зборів, робити з них копії та виписки;
- одержувати в установленому законом порядку інформацію про діяльність об'єднання;
- вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства;
- одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об'єднання на вимогу власника зобов'язано надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
Отже, право співвласників багатоквартирного будинку, у тому числі і позивача, на одержання інформації щодо діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку прямо передбачене законом, зокрема статтею 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статтею 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності співвласниками багатоквартирного будинку", а також статутом відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
За змістом частини 1 статті 18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", у якій визначені обов'язки об'єднання, об'єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов'язане, зокрема: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; забезпечувати виконання вимог статуту об'єднання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.
Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України цивільна дієздатність юридичної особи відбувається через її органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
За змістом частини 1 статті 10 та частини 1 статті 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління, якими є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Згідно з частиною 2 статті 18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" виконання зобов'язань об'єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об'єднання.
Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. До компетенції правління відноситься, зокрема, підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання (частини 17, 18 та 20 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що створене власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є особою, у володінні та розпорядженні якого знаходиться інформація щодо багатоквартирного будинку, в якому його створено, щодо діяльності такого об'єднання. Отже, суд зазначає, що у законі чітко передбачене право співвласників багатоквартирного будинку на одержання інформації щодо діяльності створеного об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, відповідно, реалізація цього права покладається саме на особу, у володінні та розпорядженні якої знаходиться ця інформація, тобто на об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в особі його органів управління, зокрема на правління як на виконавчий орган об'єднання, до повноважень якого відповідно до частини 2 статті 18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" належить виконання зобов'язань об'єднання.
Компетенція правління об'єднання визначена у частині 20 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", до якої, зокрема, відноситься ведення діловодства, складовою якого є діловодство за зверненнями (з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями) і скаргами) громадян (співвласників багатоквартирного будинку).
Отже, провівши аналіз наведених норм закону, зокрема положень частин 17, 18, 20 статті 10 та частини 2 статті 18 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у їх сукупності, господарський суд дійшов до висновку про те, що виконання покладеного на об'єднання співвласників багатоквартирного будинку обов'язку з надання передбаченої законом інформації забезпечує саме правління об'єднання у межах своїх повноважень відповідно до визначеної законом компетенції щодо ведення діловодства в об'єднанні.
Отже, судом відхиляються заперечення відповідача в частині того, що позивач не визначив уповноважену особу ОСББ, яку має зобов'язати суд здійснити певні дії.
Господарський суд також дійшов до висновку про те, що вимога позивача про визнання неправомірною бездіяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в частині невиконання обов'язку з надання інформації та документів щодо діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку повністю узгоджується з вимогами цивільного законодавства.
Крім того, судом розцінюються критично заперечення відповідача в частині того, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не зобов'язане надавати документи, а позивач має право лише на отримання інформації щодо діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, з огляду на таке.
Як було вказано вище, витребувана позивачем інформація та копії документів надані позивачу не були, при цьому, з аналізу запитуваної позивачем листами від 23.02.2023 та від 13.03.2023 інформації суд відзначає, що вказана інформація є інформацією що стосується діяльності та спільного майна об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Більше того, дослідивши наявні в матеріалах справі відповіді ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10", суд відзначає, що у даному випадку ОСББ, фактично, відмовило позивачу як у наданні документів так і у наданні інформації щодо діяльності та спільного майна об'єднання співвласників багатоквартирного будинку; також ОСББ не роз'яснило позивачу, яким чином та у якому вигляді позивач може отримати доступ до інформації щодо діяльності та спільного майна об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
При цьому, як було вказано вище, у статті 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачене право позивача:
- одержувати в установленому законом порядку інформацію про діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку;
- знайомитись з протоколами загальних зборів, робити з них виписки.
У статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" також передбачене право співвласника:
- одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;
- безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом;
- ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії.
Проаналізувавши положення наведених норм матеріального права, суд зазначає, що відповідач може надати позивачу на його запит лише інформацію, передбачену вимогами статті 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статті 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Відповідно до частин 2 - 4 статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Конституційний Суд України у рішенні від 28.04.2021 № 2-р(ІІ)/2021 зауважив, що словосполучення "а також зловживання правом в інших формах", передбачене у частині третій статті 13 Цивільного кодексу України, слід тлумачити та застосовувати не відокремлено від інших приписів права, а в їх посутньому взаємозв'язку з приписами цього кодексу, насамперед із тими, які є у його статтях 3, 12 і 13. Тому, на думку Конституційного Суду України, учасник цивільних відносин у разі потреби за допомогою відповідної консультації зможе розумно передбачити, які його дії надалі можна буде кваліфікувати як недобросовісні та такі, що порушують межі здійснення цивільних прав, зокрема у формі зловживання правом, та якими можуть бути юридичні наслідки таких дій (абзац другий пункту 3.6 мотивувальної частини рішення). Приписи частини третьої статті 13 і частини третьої статті 16 Цивільного кодексу України встановлюють для учасників цивільних відносин заборону порушувати межі здійснення цивільних прав, а також дають суду можливість відмовити у захисті цивільного права в разі порушення особою вимог частин другої - п'ятої статті 13 Цивільного кодексу України. Тобто у цих приписах є вказівка на юридичні наслідки дій особи, які не можна кваліфікувати як умови, підстави або міри цивільно-правової відповідальності (абзац перший пункту 8.2. мотивувальної частини рішення).
Для визначення добросовісної поведінки сторони необхідно враховувати наступне:
- одним зі способів захисту добросовісної сторони є принцип, згідно з яким особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування вимог, якщо її попередня поведінка підтверджує, що вона дотримує протилежної позиції (естопель);
- є такі критерії добросовісної поведінки: вона має бути очікуваною, характерною для інших учасників цивільних правовідносин за порівнянних обставин; поведінка учасника цивільно-правових відносин не повинна обмежувати право чи позбавляти права інших осіб та має враховувати права, законні інтереси іншої сторони правовідносин; поведінка сторони має бути законною, зокрема не допускаються дії виключно з протиправною метою або з наміром заподіяти шкоду іншій особі; учасники цивільних правовідносин повинні сприяти своєму контрагенту різними способами, у тому числі через отримання необхідної інформації. Відповідність дій сукупно усім цим критеріям дозволить оцінити такі дії як добросовісні. В іншому разі є підстави стверджувати про недобросовісну поведінку та зловживання правом;
- головне завдання застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоби перешкодити стороні отримати переваги та вигоду внаслідок своєї непослідовної поведінки на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома. Інакше кажучи, принцип добросовісності проявляється у тому, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки;
- відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов'язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови);
- згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається;
- за змістом частини другої статті 13 Цивільного кодексу України недобросовісна поведінка однієї особи, яка полягає у вчиненні дій, що можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом. Сутність зловживання правом полягає у недобросовісному вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб'єктивного цивільного права, зокрема всупереч меті останнього. Заборона зловживання правом по суті випливає з властивості рівнозваженості, закладеної у принципі юридичної рівності учасників цивільних правовідносин. За змістом приписів Цивільного кодексу України поняття "добросовісність" ототожнюється з поняттям "безвинність", а "недобросовісність" - з виною. За діяння, якими завдано шкоду внаслідок недобросовісної поведінки, може наступати відповідальність (наприклад, на підставі частини третьої статті 39 Цивільного кодексу України). Оскільки настання відповідальності, за загальним правилом, пов'язується з виною, то такі діяння є винними (див. висновок сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2020 у справі № 311/2145/19).
У постанові від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17 Верховний Суд вказав, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов'язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.
Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.
З огляду на викладене, відповідач, який би погодився надати позивачу запитувану інформацію, встановивши при цьому порядок і спосіб її надання, зокрема шляхом ознайомлення з документами у певному місці, мав вжити всіх розумних заходів для належного повідомлення позивача про дату, час та місце такого ознайомлення. При цьому повідомлення про ознайомлення не може бути формальним. Відомості у повідомленні мають бути конкретними, докладними, вичерпними та точними для надання можливості особі, яка отримує ці відомості, зрозуміти їх правильно та однозначно.
Відповідач вказаних дій не здійснив, що свідчить про наявність недобросовісної поведінки відповідача у спірних правовідносинах.
За таких обставин позовні вимоги в частині визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" надати Приватному підприємству "Євроклімат Дніпро" для ознайомлення:
1) діючі у 2023 році договори з додатками, укладені ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" з виконавцями наступних послуг:
- прибирання прибудинкових територій;
- вивезення та утилізація твердих побутових відходів і негабаритних відходів;
- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, несучих і захисних конструкцій;
- дератизація;
- обслуговування димоходів та/або вогнегастиків;
- поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку;
- централізоване питне водопостачання з урахуванням норми водопостачання на полив зелених насаджень;
- вивезення снігу;
- відеоспостереження (обслуговування системи відеоспостереження);
- освітлення місць загального користування;
- підкачка води;
2) документи, що стосуються розмежування балансової належності газопроводу, який проходить перед фасадом приміщення № 35 у будинку 10 по вулиця Архітектора Дольніка у місті Дніпро, а саме:
- ділянки підземного газопроводу середнього тиску Ф219 довжиною 387,15 м, прокладеного від ГК-1655 до ШРП № 451 Ф108 довжиною 5,5 м;
- ділянки надземного газопроводу середнього тиску Ф100 довжиною 1 м, Ф57 довжиною 1,9 м від виходу з землі до регулятору тиску, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З приводу наданих сторонами доказів, а також за результатами їх оцінки судом, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд відзначає, що у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Так, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.
При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності вимог про ви знання незаконною бездіяльності та зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" надати Приватному підприємству "Євроклімат Дніпро" для ознайомлення документи що стосуються діяльності та спільного майна об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Слід також відзначити, що у прохальній частині позивачем було некоректно сформульовано позовну вимогу щодо зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" надати Приватному підприємству "Євроклімат Дніпро" для ознайомлення певну інформацію та документи (зазначено про уповноважену особу та представника), внаслідок чого ймовірним є унеможливлення або утруднення примусового виконання рішення суду в цій частині, оскільки у виконавчому документі будуть відсутні конкретний боржник та стягувач. З метою забезпечення виконуваності цього рішення, суд вважає за доцільне уточнити вказане формулювання та зазначити юридичну особу, як управленої за рішенням суду сторони (стягувача) так і боржника. Слід відзначити, що вказане уточнення не призводить до зміни його змісту, а спрямоване лише на забезпечення виконуваності рішення в цій частині.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягає 2 684 грн. 00 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 191, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Приватного підприємства "Євроклімат Дніпро" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати незаконною бездіяльність та зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" (вулиця Архітектора Дольніка, будинок 10, м. Дніпро, 49009; ідентифікаційний код 40027955) надати Приватному підприємству "Євроклімат Дніпро" (вулиця Велика Діївська, будинок 40, квартира 396, м. Дніпро, 49128; ідентифікаційний код 34409362) для ознайомлення:
1) діючі у 2023 році договори з додатками, укладені ОСББ "Бельведер Шаумяна, 10" з виконавцями наступних послуг:
- прибирання прибудинкових територій;
- вивезення та утилізація твердих побутових відходів і негабаритних відходів;
- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло, водопостачання, водовідведення і зливної каналізації, несучих і захисних конструкцій;
- дератизація;
- обслуговування димоходів та/або вогнегастиків;
- поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку;
- централізоване питне водопостачання з урахуванням норми водопостачання на полив зелених насаджень;
- вивезення снігу;
- відеоспостереження (обслуговування системи відеоспостереження);
- освітлення місць загального користування;
- підкачка води;
2) документи, що стосуються розмежування балансової належності газопроводу, який проходить перед фасадом приміщення № 35 у будинку 10 по вулиця Архітектора Дольніка у місті Дніпро, а саме:
- ділянки підземного газопроводу середнього тиску Ф219 довжиною 387,15 м, прокладеного від ГК-1655 до ШРП № 451 Ф108 довжиною 5,5 м;
- ділянки надземного газопроводу середнього тиску Ф100 довжиною 1 м, Ф57 довжиною 1,9 м від виходу з землі до регулятору тиску.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бельведер Шаумяна, 10" (вулиця Архітектора Дольніка, будинок 10, м. Дніпро, 49009; ідентифікаційний код 40027955) на користь Приватного підприємства "Євроклімат Дніпро" (вулиця Велика Діївська, будинок 40, квартира 396, м. Дніпро, 49128; ідентифікаційний код 34409362) - 2 684 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 12.07.2023.
Суддя Ю.В. Фещенко