Ухвала від 13.07.2023 по справі 922/854/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

13 липня 2023 року м. Харків Справа № 922/854/23

Східний апеляційний господарський суд у складі:

суддя Білоусова Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх.№1343 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Лавренюк Т.А., повний текст складено 16.06.2023) у справі №922/854/23

за заявою Фізичної особи-підприємця Шевцова Олега Станіславовича, с. Рунівщина, Зачепилівський район, Харківська область,

до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс", м. Харків,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/854/23 заяву Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" про скасування арешту задоволено.

Скасовано арешт, накладений на кошти Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (код ЄДРПОУ 37761936) постановою заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Заєць Т.І. про арешт коштів від 17.05.2023 ВП 71773877.

Ухвалу направлено до виконання АТ КБ "Приватбанк", АТ "Державний експортно-імпортний банк України", ПАТ АБ "Укргазбанк".

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/854/23 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" залишити без задоволення.

Також апелянт просить поновити строк на подання до суду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/854/23 посилаючись на ч.2 ст.256 ГПК України, та те що повний текст оскаржуваної ухвали вручено апелянту 22.06.2023.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступних підстав.

Згідно з п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору з апеляційних скарг, що подаються на ухвали суду складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги у даній справі повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Однак, до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі. В обґрунтування клопотання апелянт посилається на те, що Міністерство юстиції України є органом державної влади з обмеженим фінансуванням, розрахунково-касове обслуговування якого відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. Міністерством юстиції України вживаються заходи для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Зазначає, що у зв'язку з військовим станом на даний час у Міністерства юстиції України відсутні кошти на сплату судового збору.

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Тобто, підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати визначені в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яка надає суду право з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати лише за наявності викладених у вказаній статті умов до яких не було внесено змін із введенням в Україні воєнного стану.

Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним (подібна за змістом позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.03.2021 у справі №912/3514/20, від 17.06.2022 у справі № 910/12556/20 тощо).

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

Однак предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Крім того, запровадження на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Тому вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

При цьому ЄСПЛ зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, № 28249/95, § 60).

Окрім того, в постанові від 30.09.2021 у справі № 909/8/18 Верховний Суд зазначив, що статтею 8 Закону України "Про судовий збір" прямо передбачено право суду відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір саме для позивача фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, але скаржник не є позивачем у справі.

Отже, посилання скаржника на приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір" не можуть бути визнані підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Таким чином, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.3 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Отже, у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України обов'язок надсилання копій іншим учасникам у справі покладається на апелянта.

Проте, до матеріалів справи не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги кредитору - Фізичній особі-підприємцю Шевцову Олегу Станіславовичу.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, доказів направлення копії апеляційної скарги листом з описом вкладення Фізичній особі-підприємцю Шевцову Олегу Станіславовичу, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх.№1343 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/854/23 залишити без руху.

2.Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 ГПК України.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою court.gov.ua/sud4875

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Я.О. Білоусова