вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" липня 2023 р. Справа№ 925/435/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Корсака В.А.
Євсікова О.О.
при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гресько Любові Анатоліївни
на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2023
у справі № 925/435/22 (суддя: Васянович А.В.)
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до фізичної особи-підприємця Гресько Любові Анатоліївни
про стягнення 1 024 366 грн. 00 коп.,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Гресько Любові Анатоліївни про стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 1 024 366 грн. 00 коп., заподіяної внаслідок пожежі.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 11.07.2020 внаслідок пожежі на території кафе «Шашличний край», власником якого є фізична особа-підприємець Гресько Л.А. було знищено приміщення магазину «Природа», власником якого є фізична особа-підприємець ОСОБА_1., а також знищено наявні в приміщенні магазину товарно-матеріальні цінності та торгівельне обладнання, чим завдано позивачеві майнової шкоди, яка відповідачем не відшкодована.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.01.2023 у справі № 925/435/22 позов задоволено частково; стягнуто з фізичної особи-підприємця Гресько Любові Анатоліївни на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 251 031 грн. 00 коп. збитків, 3 766 грн. 08 коп. судового збору та 24 510 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; в решті вимог в позові відмовлено.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд вказав на те, що Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. При цьому наголосив, що відповідач у встановленому законом порядку не спростував доводи позивача, що пожежа, яка сталася на території кафе «Шашличний край» та в подальшому у приміщенні магазину «Природа», виникла не з її вини. Зауважив, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт знищення як самого приміщення (тимчасової споруди), так і обладнання та товару, який знаходився в магазині «Природа».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків, спричинених знищенням обладнання та товару, суд першої інстанції вказав на те, що позивачем не довведено ціну товару та обладнання. Підкреслив, що позивач не звертався до суб'єктів оціночної діяльності для проведення незалежної оцінки для визначення розміру збитків спричинених знищенням обладнання та товару, який знаходився в магазині «Природа» під час пожежі. Також до суду не надходило будь-яких клопотань про призначення судової експертизи для визначення розміру відповідних збитків.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФОП Гресько Л.А. звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2023 у справі № 925/435/22 скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1. повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки, викладені у рішенні господарського суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та наданим документам. Скаржник зауважує, що у процесі розгляду справи не доведено, що саме ФОП Гресько Л.А. заподіяла шкоду майну ФОП ОСОБА_1., шляхом пожежі, оскільки наразі відповідне кримінальне провадження на стадії розслідування і висновки по кримінальному провадженню про винність особи, яка заподіяла шкоду, - відсутні.
Також в апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2023 у справі № 925/435/22.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023 апеляційна скарга у справі № 925/435/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Гаврилюк О.М., Владимиренко С.В.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Гаврилюк О.М., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 справу № 925/435/22 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Гресько Л.А. на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2023 прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: Алданова С.О. (головуючий), Гаврилюк О.М., Євсіков О.О.; вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Гресько Л.А. на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2023 відкладено до надходження матеріалів справи № 925/435/22 до Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/435/22.
До Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду Черкаської області на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 06.03.2023 надійшли матеріали справи № 925/435/22.
У зв'язку з тривалим перебуванням на лікарняному судді Гаврилюка О.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 справу № 925/435/22 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Гресько Л.А. на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2023 прийнято до провадження визначеним складом суду; поновлено фізичній особі-підприємцю Гресько Л.А. строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2023 у справі № 925/435/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Гресько Л.А. на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2023 у справі № 925/435/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.05.2023; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.
У подальшому розгляд справи відкладався.
25.04.2023 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обгрунтовує тим, що відшкодування майнової шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України може бути реалізовано через звернення до суду з відповідною позовною заявою, незалежно від того чи існує кримінальне провадження по факту завдання шкоди чи ні. Наголошує, що апелянт не був позбавлений можливості, але не скористався своїм правом на подання у визначений прроцесуальним законодаством спосіб заперечень проти позовних вимог, зокрема у формі відзиву, заяв, клопотань, доказів тощо.
Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції 05.07.2023 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача в судове засідання в режимі відеоконференції не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся під час судового засідання, яке відбулось 05.06.2023, в якому представник відповідача приймав участь в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 13.07.2020 позивач звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення працівниками павільйону "Шашличний край", за фактом порушення 11.07.2020 встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що призвело до заподіяння майнової шкоди у особливо великому розмірі та інші тяжкі наслідки ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.ч.1, 2 ст.270 КК України.
21.07.2020 позивач звернувся до Канівського міськрайонного суду зі скаргою на бездіяльність органів досудового розслідування.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду від 27.07.2020 по справі №697/1335/20, скаргу ОСОБА_1 про зобов'язання СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задоволено повністю.
Зобов'язано СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області невідкладно зареєструвати та внести відомості в ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 13.07.2020 про обставини, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 та ч.2 ст.270 КК України.
Також, 03.08.2020 СВ Канівського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.270 КК України.
ОСОБА_1 визнано потерпілою в кримінальному провадженні №12020250160000420.
25.01.2022 на адресу Черкаського районного управління Головного управління ДСНС України в Черкаській області направлено адвокатський запит №03 з клопотанням надати копію справи про пожежу магазину "Природа", яка сталася 11.07.2020 по вул. Олега Кошового в м. Каневі Черкаської області.
У відповідь на адвокатський запит отримано лист №68-18-198/68-18 від 04.02.2022 року зі змісту якого вбачається наступне.
На запит, щодо надання справи по пожежі, яка сталася 11.07.2020 по вул. Олега Кошового в м. Каневі, Черкаське районне управління Головного управління ДСНС України у Черкаській області повідомляє, що у відповідності до акту, який був складений під час пожежі встановлено, що дана подія мала місце за адресою: м. Канів вул.206-ї Дивізії (територія міського ринку). В результаті пожежі, було пошкоджено торгівельний павільйон "Природа" (власник фізична особа-підприємець ОСОБА_1.).
У відповідності до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року №2030 "Про затвердження порядку обліку пожеж та їх наслідків" документом, який засвідчує факт пожежі, є акт, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий.
Відповідно до п. 3 розділу 5 спільного наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.07.2017 року №621 "Про затвердження Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень та інших подій, пов'язаних з пожежами" посадова особа територіального органу ДСНС виїжджає на місце події у складі слідчо - оперативної групи, де за результатами роботи, для здійснення слідчим попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, на місці події оформляє, та у визначені законодавством терміни надає слідчому акт про пожежу.
З акту про пожежу від 11.07.2020 вбачається наступне.
Акт про пожежу складено комісією у складі провідного інспектора Канівського РВ Управління ДСНС України у Черкаській області майора служби цивільного захисту Хорошун О.М., гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , ФОП Можиловською Н.І., ФОП ОСОБА_1., ФОП Синенко О.М., ФОП Гурманович В.В.
Пожежа виникла 11.07.2020 о 15 год. 20 хв. на об'єкті кафе "Шашличний край" за адресою м. Канів, вул. 206 Дивізії (територія міського ринку).
Місце виникнення пожежі - котельня.
Пожежу виявлено 11.07.2020 о 15 год. 25 хв. гр. ОСОБА_4 . Пожежу ліквідовано 11.07.2020 о 17 год. 17 хв. Пожежею знищено перекриття на площі 150 м.кв., стіни 130 м.кв., торгове обладнання, товар.
Пожежею пошкоджено торговельний павільйон "Кип'яток", торговельний павільйон "М'ясо від виробника", торгівельний павільйон "Природа", торгівельне приміщення "Піцерія".
Орієнтовні прямі збитки від пожежі 4 301 000 грн.
Орієнтовні побічні збитки від пожежі 4 339 500 грн.
Причина пожежі порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації печей.
Акт про пожежу підписано членами комісії без зауважень.
З огляду на Технічний висновок №17/13/20.07.2020 щодо ймовірної причини виникнення пожежі торгівельного павільйону "Шашличний край" за адресою: Черкаська обл., м. Канів, вул.206-ї Дивізії, територія міського ринку, зробленого дослідно-випробувальною лабораторією Аварійно рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України у Черкаській області 20.07.2020 вбачається наступне.
Дослідження пожежі проводилося після її ліквідації 11.07.2020 з 23 год. 00 хв. до 00 год. 30 хв. при штучному освітленні на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24 липня 2017 року №621 "Про затвердження Порядку спільних дій Національної поліції України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення огляду місця пожежі, виявлення, припинення, попередження та розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з пожежами", а також згідно вимог "Настанови з організації роботи дослідно-випробувальної лабораторії територіального органу Держтехногенбезпеки України", затвердженої наказом Держтехногенбезпеки України №273 від 21 грудня 2012 року.
Пожежа виникла в приміщенні котельні торгівельного павільйону "Шашличний край" 11.07.2020 орієнтовно о 15 год. 20 хв. за адресою: Черкаська обл., м. Канів, вул.206-ї Дивізії, територія міського ринку.
Власник павільйону фізична особа-підприємець Можиловська Н.І.
Об'єкт пожежі являє собою одноповерхову будівлю, яка складається з кількох павільйонів.
Стіни та перегородки виконані частково з піноблоків, гіпсокартону, ззовні оздоблені металопрофілем, утепленим скловатою, зсередини приміщення оздоблені фактурною штукатуркою, перекриття дерев'яне по металевих конструкціях. Стеля в приміщенні для приготування їжі підбита пластиковою вагонкою, в інших залах для відвідувачів оздоблено плівковою натяжною стелею. Покрівлю виконано металопрофільними листами по металевих фермах та дерев'яній обрешітці. Освітлення електричне. Опалення в приміщеннях від твердопаливного котла, який розташований в приміщенні котельні. Пожежне навантаження в кожному з приміщень різне, складається з меблів, торгового обладнання, товару. План будівлі в додатку №2.
Пожежею знищено: продукцію, товар, внутрішнє оздоблення стін (дерев'яна вагонка) кафе "Шашличний край", товар в магазині "Природа", перекриття на площі 9 м.кв. кав'ярні "Кип'яток".
Пошкоджено вогнем: стіни та перекриття на площі 150 м.кв. кафе "Шашличний край" ФОП Можиловська Н.І., товар, стіни та перекриття на площі 50 м.кв. магазину "Природа" ФОП ОСОБА_1., товар кав'ярні "Кип'яток" ФОП Гурманович В.В., покрівлю на "М'ясо від виробника" ФОП Синенко О.М., перекриття на площі 20 м.кв. неексплуатуємого приміщення ФОП Можиловська Н.І. Загальна сума збитків відповідно до заяв потерпілих становить 2 530 000 грн.
Випадків загибелі та травмування співробітників підрозділу Управління ДСНС України у Черкаській області та інших осіб на пожежі не допущено.
За результатами огляду місця пожежі та з урахуванням обставин виникнення і розвитку пожежі встановлено:
1. Осередок пожежі, що виникла 11.07.2020 в торгівельному павільйоні "Шашличний край" за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул.206-ї Дивізії, територія міського ринку, знаходиться в місці проходження димового каналу через перекриття приміщення котельні.
2. Пожежа торгівельного павільйону "Шашличний край", що виникла 11.07.2020 за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул.206-ї Дивізії, територія міського ринку, найімовірніше виникла внаслідок порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації печей.
Як вбачається з пояснення працівника кафе "Шашличний край" гр. ОСОБА_4 остання використовувала котел з метою утилізації побутового сміття.
При цьому, під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідач Гресько Л.А. пояснила, що Можиловська Н.І. є її матір'ю, а підприємницьку діяльність в приміщенні кафе "Шашличний край" здійснювала саме ФОП Гресько Л.А.
Вказані обставини сторонами під час розгляду справи в апеляційній інстанцій - не заперечувались.
Згідно паспортів на торгівельні кіоски (т.2 а.с. 56,57) дані тимчасові споруди розташовані на земельній ділянці КП "Міський ринок" на АДРЕСА_1 , та належать Гресько Л.А .
Згідно паспорту прив'язки тимчасової споруди для підприємницької діяльності на території КП "Міський ринок Канівської міської ради" власником тимчасової споруди також є Гресько Л.А.
Також в матеріалах справи знаходяться копії договорів оренди торговельного місця укладених між КП "Міськимй ринок Канівської міської ради" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Гресько Л.А. (орендар) №132 від 18 жовтня 2016 року (а.с. 51-52 т.2), №6 від 08 травня 2015 року (а.с. 54-55 т.2), №4Б від 24 березня 2018 року (а.с. 58-59 т.2).
Відповідно до схеми установки тимчасових споруд для підприємницької діяльності на території КП "Міський ринок Канівської міської ради" магазин "Природа" розташований в об'єднаних приміщеннях торгівельних кіосків №5 та №6. Кафе "Шашличний край" розташований в приміщенні торгівельного кіоску №4.
Торгівельний кіоск №5 площею 20 м.кв. та торгівельний кіоск №6 площею 30 м.кв., розташовані на земельній ділянці КП "Канівський міський ринок" по вулиці Олега Кошового побудовані за власні кошти підприємця ОСОБА_1.
З огляду на договір оренди торговельного місця №5 від 18 грудня 2018 року вбачається, що предметом договору є торговельне місце №5 загальною площею 20 м.кв., що розташоване на території ринку та надається орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торговельної та іншої, незабороненою законом діяльності.
Пунктом 2 договору визначено, що об'єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою, право власності на яку має орендар.
З договору оренди торговельного місця №6 від 18 грудня 2018 року вбачається, що предметом договору є торговельне місце №6, загальною площею 30 м.кв., що розташоване на території ринку та надається орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торговельної та іншої, незабороненою законом діяльності.
Пунктом 2 договору визначено, що об'єкт оренди облаштовано тимчасовою нестаціонарною спорудою, право власності на яку має орендар.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром було проведено судову металографічну експертизу на виконання постанови слідчого в кримінальному провадженні.
На вирішення експертизи було поставлено наступні питання:
1. Чи є на даних провідниках оплавлення, які відповідають таким, що виникли внаслідок короткого замикання?
2. Якщо є, то в яких умовах виникло дане коротке замикання?
За наслідками проведення судової металографічної експертизи Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром було складено висновок експерта від 17 січня 2020 року за №СУ-19-20/31824-МРВ згідно якого на перше питання було вказано, що на наданих фрагментах електричних провідників (об'єкти №№ 1,3,4) оплавлень, які відповідають таким, що виникли внаслідок струмів короткого замикання немає. На наданому фрагменті електричного провідника (об'єкт №2) виявлені оплавлення, які відповідають таким, що виникли внаслідок короткого замикання.
Оплавлення А, Б на об'єкті №2 виникли в результаті короткого замикання, яке відбувалося в умовах розжареного зовнішнього середовища з недостатнім вмістом кисню в атмосфері, що відповідає вторинному короткому замиканню (по другому питанню).
Водночас, Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром було проведено судову пожежно-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено наступні питання:
- Де саме знаходився осередок пожежі?
- Яке джерело запалювання?
- Яка причина виникнення пожежі?
За наслідками проведення судової пожежно-технічної експертизи Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром було складено висновок експерта за №СЕ-19/124-21/4972-ПТ від 04 червня 2021 року.
Згідно висновка по першому питанню було вказано таке.
Осередок пожежі 11.07.2020 знаходився всередині котельної павільйону "Шашличний край" в межах огороджувальних конструкцій даного приміщення;
Найбільш ймовірним джерелом запалювання слід вважати нагріту до високої температури поверхню незахищеної ділянки димохідної металевої труби діаметром 125 мм твердопаливного котла в приміщенні котельної павільйону "Шашличний край", що знаходилась в контакті з горючим середовищем (2 питання).
Найбільш ймовірною причиною пожежі став контакт горючих речовин матеріалів з нагрітою поверхнею незахищеної ділянки димохідної металевої труби діаметром 125 мм в приміщенні котельної павільйону "Шашличний край" (3 питання).
14.07.2020 наказом №17 власника магазину "Природа" ОСОБА_1 вирішено проведення наступних заходів, з метою встановлення матеріальної шкоди внаслідок пожежі 11.07.2020 в магазині "Природа", розташованого на привокзальній площі по АДРЕСА_1 :
- провести інвентаризацію торгівельного обладнання, пошкодженого внаслідок пожежі;
- провести інвентаризацію матеріальних цінностей, пошкоджених внаслідок пожежі;
- інвентаризацію розпочати - 17.07.2020;
- визначити склад інвентаризаційної комісії: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;
- результати інвентаризації відобразити у формі актів та посвідчити підписами членів комісії;
- попередити членів комісії про вимоги закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань, визначених ст.384 КК України.
Позивач у своєму позові вказував, що внаслідок пожежі, яка відбулася 11.07.2020 було завдано майнової шкоди в розмірі 1 024 366,00 грн., що водночас є ціною даного позову.
З огляду на Акт інвентаризації матеріальних цінностей в магазині "Природа", розташованого на привокзальній площі по АДРЕСА_1 вбачається наступне.
З метою встановлення матеріальної шкоди внаслідок пожежі 11.07.2020 в магазині "Природа", розташованого на привокзальній площі по АДРЕСА_1 комісією в складі власника магазину ОСОБА_1 , продавців магазину ОСОБА_7 , ОСОБА_8 проведено інвентаризацію майна, яке знаходилось в приміщенні магазину "Природа" перед пожежею 11.07.2020.
Інвентаризація розпочата 17.07.2020.
Інвентаризація завершена 25.09.2020.
За результатами інвентаризації виявлено 888 найменувань товару на суму 548 914,00 грн., пошкодженого внаслідок пожежі 11.07.2020 до стану, що позбавляє його використовувати за призначенням.
Позивач стверджує, що дані інвентаризації також підтверджуються частиною накладних про закупівлю товарів, що залишилися неушкодженими після пожежі.
З журналу обліку приходних документів, видаткових операцій, товарного залишку, вбачається, що господарська діяльність позивачем велася починаючи з 01.11.2017 року по 11.07.2020.
Станом на кінець дня 10.07.2020 товарний залишок магазину "Природа" відповідно до відомостей журналу становив 548 915,50 грн.
З огляду на Акт інвентаризації торгівельного обладнання магазину "Природа", розташованого на привокзальній площі по АДРЕСА_1 вбачається наступне.
З метою встановлення матеріальної шкоди, завданої внаслідок пожежі 11.07.2020 в магазині "Природа", розташованого на привокзальній площі по АДРЕСА_1 комісією в складі власника магазину ОСОБА_1 , продавців магазину ОСОБА_7 , ОСОБА_8 проведено інвентаризацію торгівельного обладнання, яке знаходилось в приміщенні магазину "Природа" перед пожежею 11.07.2020.
Інвентаризація розпочата 24.09.2020 року.
Інвентаризація завершена 25.09.2020 року.
За результатами інвентаризації виявлено 10 найменувань обладнання на суму 170 450,00 грн., пошкодженого внаслідок пожежі 11.07.2020 до стану, що позбавляє його використовувати за призначенням.
Водночас, позивач вказує, що на момент звернення до суду, майнові втрати позивача, які мають бути понесені в зв'язку з необхідністю закупівлі торгівельного обладнання становлять 224 421,00 грн., що підтверджується:
- рахунком-фактурою №СФ-0000173 від 22.04.2022 року на суму 91 200,00 грн.;
- рахунком на оплату №ШV-833 від 25.04.2022 року на суму 133 221,00 грн.
Згідно довідки від 25.09.2020 року позивача з метою відновлення приміщення магазину "Природа", розташованого на привокзальній площі по вул. О.Кошового у м. Каневі, яке було пошкоджено внаслідок пожежі 11.07.2020 необхідно придбати матеріали та виконати роботи на суму 305 935,00 грн.
Довідка складена та підписана позивачем в односторонньому порядку.
Водночас, з огляду на Висновок про визначення вартості збитків завданих внаслідок пожежі магазину "Природа", за адресою: Черкаська область, м. Канів, територія КП "Міський ринок Канівської міської ради", складеного 07.02.2022 року приватним підприємством "Інформаційно-консультаційний центр" вбачається наступне.
Приватне підприємство "Інформаційно - консультаційний центр" (надалі -виконавець), що діє на підставі Статуту, а також на підставі домовленості про надання консультаційних послуг від 07.02.2022 року зі ОСОБА_1 (надалі - замовник), здійснило роботи по визначенню вартості збитків завданих внаслідок пожежі нежитлового приміщення.
Згідно замовлення визначалась вартість збитків завданих внаслідок пожежі магазину "Природа", за адресою: Черкаська обл., м. Канів, територія КП "Міський ринок Канівської міської ради".
Дата оцінки - станом на 07 лютого 2022 року.
Об'єкт оцінки - магазин "Природа", на території КП "Міський ринок Канівської міської ради" (по вул. 206 Дивізії неподалік магазину "SРАR").
Адреса об'єкта оцінки - Черкаська обл., м. Канів, територія КП "Міський ринок Канівської міської ради".
Мета оцінки - визначення збитків, завданих внаслідок пожежі нежитлового приміщення.
Час та дата огляду об'єкту оцінки - 12 год. 00 хв., 07.02.2022 року.
Розрахунок вартості ремонтних робіт, будівельних матеріалів, та пошкодженого майна проводився на підставі методичного підходу, що базується на зіставленні цін продажу подібних послуг, та матеріалів, необхідних при проведенні ремонту нежитлового приміщення, відповідно до Національного стандарту №1, "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10 вересня 2003 року, Національного стандарту №2 "Оцінки нерухомого майна" від 28 жовтня 2004 року, Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року №1891.
ПП "Інформаційно-консультаційний центр" встановило, що вартість збитків завданих внаслідок пожежі магазину "Природа", за адресою: Черкаська область, м. Канів, територія КП "Міський ринок Канівської міської ради", станом на 07.02.2022 року складає - 251 031,00 грн.
Відтак, позивач вважає, що завдана йому майнова шкода внаслідок пожежі, яка виникла 11.07.2020 в розмірі 1 024 366,00 грн. підтверджена належним чином, в належний спосіб, на підставі належних та допустимих доказів.
Надаючи оцінку висновкам суду в частині наявності правових підстав для часткового задоволення позову, колегія суддів враховує, що предметом спору у даній справі є відшкодування шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України, яку позивачу заподіяно внаслідок пожежі, що сталась на території приміщення, що використовувалось у своїй підприємницькій діяльності відповідачем.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом даної норми закону, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
При цьому, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, - регулює Кодекс цивільного захисту України.
За приписами ст. 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
За змістом п.п. 21, 23 ч. 1 ст. 20, ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
За приписами п. 5 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 (далі - Правила №1417), особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об'єктах, їх права та обов'язки визначаються відповідно до законодавства.
У ч. 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.
Тобто, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, фізична особа-підприємець Гресько Л.А., як суб'єкт господарювання, що використовувала приміщення (тимчасову споруду) кафе "Шашличний край" у своїй підприємницькій діяльності, де було виявлено осередок пожежі, враховуючи приписи Кодексу цивільного захисту України, Цивільного кодексу України та Правил пожежної безпеки в Україні зобов'язана була належно виконувати обов'язок щодо забезпечення збереження об'єкта, яке перебуває у її користуванні, тобто саме відповідач несе повну відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки.
Протиправна поведінка відповідача полягає у бездіяльності щодо забезпечення пожежної безпеки власної території та майна, яке використовувалося у господарській діяльності. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що саме внаслідок невиконання вимог Правил пожежної безпеки в Україні та незабезпечення пожежної безпеки на території відповідача відбулася пожежа, яка в подальшому призвела до пожежі приміщення позивача і завдала останньому майнової шкоди (збитків).
Викладене відповідає правовим висновкам, наведеним в постановах Верховного Суду від 24.06.2019 року у справі №902/435/18, та від 03.05.2022 року у справі № 521/14202/14-ц.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц).
Як вбачається з матеріалів справи та на що доречно звернув увагу місцевий господарський суд, відповідач відзиву на позов під час розгляду справи судом першої інстанції не надав.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Таким чином, відповідач у встановленому законом порядку не спростував доводи позивача, що пожежа, яка сталася на території кафе "Шашличний край" та в подальшому у приміщенні магазину "Природа", виникла не з її вини.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи (бездіяльністю відповідача, щодо забезпечення пожежної безпеки власної території та майна, яке використовувалося у господарській діяльності) та завданою шкодою позивачу є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
У контексті наведеного, судова колегія звертає увагу на те, що статтею 349 ЦК України передбачено, що право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Документами, які підтверджують знищення майна, можуть бути матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення майна, довідки органів внутрішніх справ України, акт про пожежу, офіційні висновки інших установ або організацій, які відповідно до законодавства уповноважені засвідчувати факт знищення майна тощо. При цьому, перелік документів, на підставі яких можна встановити факт знищення майна, не є вичерпними.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17.01.2019 у справі № 708/254/18, від 26.06.2019 у справі № 334/16303/15-ц, від 01.08.2019 у справі № 915/406/18, від 25.09.2019 у справі № 272/62/15-ц.
З урахуванням встановлених вище обставин справи та наявних доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт знищення як самого приміщення (тимчасової споруди), так і обладнання та товару, який знаходився в магазині "Природа".
Доводи апелянта про те, що до завершення відповідного кримінального провадження, в якому визнають винною особу, яка заподіяла шкоду, у позивача відсутні правові підстави для стягнення такої матеріальної шкоди з відповідача, колегією суддів оцінюються критично, з огляду на таке.
Так, необхідною умовою для застосування частини другої статті 1177 ЦК України є наявність вироку суду, що набрав законної сили, а так само постанови слідчого, дізнавача, прокурора чи ухвали суду про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, якими встановлено те, що певна особа є винною у вчиненні кримінального правопорушення, або, і це є найголовнішим, встановлено самий факт вчинення стосовно потерпілої певного кримінального правопорушення.
За відсутності встановленого факту кримінального правопорушення встановити всі умови застосування частини другої статті 1177 ЦК України неможливо, а тому право на позов відповідно до цієї правової норми не виникає.
Разом з тим, фізична особа, яка вважає себе потерпілою від певного кримінального правопорушення, досудове розслідування стосовно якого триває і факт вчинення кримінального правопорушення (злочину) належно не встановлені, не має права на позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, на підставі частини другої статті 1177 ЦК України. Проте, така фізична особа, за наявності відповідних підстав, має право на позов про відшкодування їй заподіяної шкоди на загальних засадах (згідно зі статтями 1166 і/або 1167 ЦК України) або відповідно до іншого спеціального делікту в разі, якщо протиправність дій держави, її органів та посадових осіб окремо встановлені.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2023 у справі № 757/59343/19-ц.
Таким чином, відшкодування майнової шкоди на підставі статті 1166 ЦК України може бути реалізовано через через звернення до суду з відповідною позовною заявою, незалежно від того чи існує кримінальне провадження.
При цьому місцевим господарським судом вірно враховано, що на даний час діючим законодавством не визначено для фізичних осіб - підприємців окремого нормативно-правового акта щодо оформлення результатів інвентаризації. Тому фізичні особи - підприємці під час проведення інвентаризації основних засобів, ТМЦ, коштів, зняття залишків ТМЦ, готівки можуть використовувати зразки форм первинних документів, які передбачені для використання юридичними особами.
Разом з тим, частиною першою статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей, установлений Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 116.
Так, розмір збитків від нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей відповідно до п. 2 Порядку № 116 визначають шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.
У разі ж визначення розміру збитків, що завдали майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначають відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891, а виконавець оцінки в такому разі обирається на конкурсних засадах.
Обов'язок доведення факту наявності збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками законодавством покладено на позивача.
ПП "Інформаційно-консультаційний центр" було проведено незалежну оцінку вартості збитків, завданих внаслідок пожежі безпосередньо приміщенню магазину "Природа".
Відповідно до вказаної оцінки, станом на 07.02.2022 розмір збитків від знищення приміщення становить 251 031,00 грн.
При цьому, відповідачем ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного провадження визначений шляхом проведення незалежної оцінки розмір збитків не було спростовано іншими доказами, зокрема, висновком експерта.
З урахуванням наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позову в частині стягнення збитків від знищення приміщення.
Посилання скаржника на зазначення в наданих позивачем документах різних адрес місцезнаходження майна, якому завдано шкоду внаслідок пожежі, колегією суддів оцінюється критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами належним чином підтверджено, що тимчасові споруди позивача та відповідача знаходились на території ринку КП «Міський ринок Канівської міської ради» та не передбачали окремо визначеної адреси.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що висновки, викладені у рішенні господарського суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та наданим документам, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2023 у справі № 925/435/22 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).
Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Гресько Любові Анатоліївни на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2023 у справі № 925/435/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.01.2023 у справі № 925/435/22 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені стороною у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на фізичну особу-підприємця Гресько Любов Анатоліївну.
4. Справу № 925/435/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 13.07.2023.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді В.А. Корсак
О.О. Євсіков