Справа № 522/230/23
Провадження №3/522/262/23
10 липня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі судді Косіциної В.В., при секретарі судового засідання Левченко К.І., розглянувши в відкритому судовому засіданні два матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області 04.01.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 360827 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
З зазначеного протоколу вбачається, що 20.11.2022 року о 21 год. 50 хв. в м. Одесі по пр. Газовий, 2, водій ОСОБА_1 керував ВАЗ, державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Зазначена подія була зафіксована співробітниками поліції та кваліфікована як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Крім того, 20.11.2022 року о 22 год. 41 хв. в м. Одесі по вул. Приморська, 45, водій ОСОБА_1 керував ВАЗ, державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення моторики координації рухів, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.
23 січня 2023 року 15 лютого 2023 року на запит суду надійшли відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів.
У судове засідання 07.02.2023 року, ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
08 лютого 2023 року до суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких останній вказав, що 20.11.2022 року в його вихідний, йому зателефонували та наказали негайно прибути до частини. О 22:00 він виїхав до місця служби, де його зупинив патруль поліції, який нібито почув запах алкоголю та склав протокол. Викликавши колег, які повинні були його забрати, він вирішив розвернути автомобіль, як в цей час під'їхав інший патруль поліції й склав протокол, на його прохання уваги не звертали.
Суд у зв'язку з неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності повторно призначив судове засідання на 01.03.2023 року.
У повторне судове засідання 01.03.2023 року ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
В подальші судові засідання 11.04.2023 року ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
15 травня 2023 року на електронну адресу суду надійшло від представника ОСОБА_1 адвоката Шевченко М.В. клопотання про закриття провадження по справі, оскільки всупереч положенням п.9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 та ст. 256 КУпАП України, до протоколу не було додано відеозапису події. При цьому, відеозаписи які містяться в матеріалах справи не містять в собі запису на якому би відображалось зупинка транспортного засобу яким би керував ОСОБА_1 , а містять в собі записи спілкування між особами при біля зупинених транспортних засобів. Також відеозаписи не містять в собі будь-якого відображення руху автомобіля за кермом якого начебто рухався ОСОБА_1 . З наявного в матеріалах справи диску з відеозаписом не вбачається також наявності чіткої відмови від проходження освідчення на стан сп'яніння, а також відсутній сам факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП. Відеозапис не містить моменту порушення Правил дорожнього руху, зокрема, факту керування ОСОБА_1 автомобілем. Жодних доказів керування особою транспортним засобом на відеозаписі не зафіксовано. Тому вважали, що суду не надано належних доказів фіксації факту порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
15 червня 2023 року постановою суду матеріали справи № 522/231/23, провадження № 3/522/263/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та матеріали справи №522/230/23, провадження №3/522/262/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП об'єднано в одне провадження.
10 липня 2023 року в судовому засіданні представник ОСОБА_1 просив провадження у адміністративній справі № 522/230/23 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В своїх рішеннях у справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що правова визначеність передбачає повагу до принципу resjudicata, тобто принципу остаточності судових рішень.
Встановлення в законі строків на розгляд справи про адміністративне правопорушення також спрямоване на забезпечення вказаного принципу.
З огляду на вищевикладене, а саме ту обставину, що суд вичерпав всі можливі засоби повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, місце та час судового засідання, згідно ст. 268 КУпАП явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не визнана обов'язковою, а також з огляду на встановлені законом строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та строки накладення адміністративних стягнень, суд дійшов висновку про недоцільність повторного відкладення судового засідання і необхідності розгляду справи в порядку письмового провадження за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність за даною статтею настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, та відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС 09 листопада 2015 р. N 1452/735, /далі Інструкція/ огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 N 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Згідно п. 8 "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 N 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до другого абзацу пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
З даних відеозапису події слідує, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці або проїхати у медичний заклад, однак останній таким правом не скористався, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці та також відмовився проїхати в медичний заклад.
Разом з тим, з відеозапису під № 01270@2022112101112710 на хвилині 03:31 вбачається, що на пропозицію співробітника поліції пройти огляд на стан сп'яніння, особа, яка притягається відповіла запитанням «навіщо» та не заперечувала факт вживання алкогольних напоїв.
ОСОБА_1 жодного разу не заперечував факт керування автомобілем або факт вживання алкоголю
Окрім того, з відеозаписів слідує, що під час складання другого протоколу про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності пропонувала посадовій особі вирішити якось питання та їй було зроблено зауваження, що такі пропозиції містять ознаки кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:
-даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 360827 від 20.11.2022 року, зокрема в протоколі ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, викладено суть правопорушення, зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений, про що наявний його підпис;
-даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 092219 від 20.11.2022 року, зокрема в протоколі ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, викладено суть правопорушення, зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений, про що наявний його підпис;
- актами огляду на стан алкогольних сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння;
- направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.11.2022 року;
- довідками від 26.11.2022 року, з якої слідує, що ОСОБА_1 не притягувався протягом року за ст.130 КУпАП;
- відеозаписом з нагрудних камер інспекторів поліції, оглянутим судом, з якого вбачається, що поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці та в медичному закладі, проте останній відмовився.
Протокол складено відповідно до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України N 1395 07.11.2015.
Матеріали справи містять достатньо належних доказів про те, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Водночас, суд вважає посилання ОСОБА_1 на підстави закриття вважає безпідставними, необґрунтованими та не приймаються судом, оскільки за диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та ОСОБА_1 ставляться в провину саме такі дії і вчинення ним цих дій на думку суду підтверджується матеріалами справи (аналогічну позицію висловив Одеський апеляційний суду у постанові від 01.10.2021 року по справі 521/10200/21).
На підставі викладеного, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Підстав для закриття провадження судом не встановлено. В матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься достатньо доказів для правильного вирішення справи. Жодних належних та допустимих доказів відсутності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 суду не надано.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
З урахуванням обставин справи, врахувавши характер скоєного правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, відсутності обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю необхідним та достатнім відповідно до ст.36 КУпАП призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , визнати винним в скоєні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та з урахуванням ст. 36 КУпАП застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя Косіцина В.В.
Повний текст склдаений 13.07.2023 року.