Справа № 522/11243/23
Провадження № 2/522/5094/23
13 липня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Косіциної В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
14 червня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просить суд розірвати шлюб, укладений 9 березня 2002 року між нею та громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстровано Виконавчим комітетом Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, про що складено відповідний актовий запис № 6.
За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.
Ухвалою суду від 15 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, встановлено порядок спрощеного позовного провадження з викликом сторін, зобов'язано позивача ОСОБА_1 до першого судового засідання надати до суду особисто або надіслати засобами поштового чи кур'єрського зв'язку оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.01.2022 року.
27 червня 2023 року засобами електронного зв'язку від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Фірсова В.Д. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, оскільки вважає неможливим в подальшому зберігати шлюбні відносини з позивачем та просить суд не надавати їм строку на примирення.
У судове засідання, яке відбулося 13 липня 2023 року, ніхто із учасників справи не з'явився; від представників позивача ОСОБА_1 - адвоката Шалько О.А. та відповідача ОСОБА_2 - адвоката Фірсова В.Д. 13 липня 2023 року надійшли заяви про розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку із неявкою усіх учасників справи у судове засідання, його фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що відповідач визнав позовні вимоги, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_2 та громадянка України ОСОБА_3 9 березня 2002 року уклали шлюб, зареєстрований Виконавчим комітетом Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, про що 9 березня 2002 року було складено відповідний актовий запис № 6.
Вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 28.01.2022 року, наявною у матеріалах справи.
Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».
У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 03.05.2012 року, наявною у матеріалах справи.
Дитина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на утриманні матері - позивача у справі.
Позивач у поданій нею позовній заяві зазначає, що спору про поділ майна між нею та відповідачем немає.
Положенням статті 1 Сімейного кодексу України ( далі - СК України) передбачено, що побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини 2 статті 36 та статті 51 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
За правилом ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
За змістом ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивачка скористалася своїм правом та звернулася до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони у поданих ними заявах просять суд не надавати їм часу для примирення, оскільки збереження сім'ї неможливе.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Позивач зазначає, що причиною звернення до суду із вказаною позовною заявою є поступове погіршення стосунків між подружжям, що в результаті призвело до припинення між сторонами шлюбних відносин. Кожен зі сторін має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Подружжя спільне господарство не ведуть.
За глибоким переконанням позивача, подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, подальше збереження сім'ї є неможливим.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому приходить до висновку, що шлюб між сторонами повинен бути припиненим шляхом його розірвання.
На підставі вище викладеного, та керуючись ст. ст. 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 9 березня 2002 року між громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстровано Виконавчим комітетом Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, про що складено відповідний актовий запис № 6.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення складено та підписано 13 липня 2023 року.
Суддя В.В. Косіцина
13.07.2023