Справа № 462/4452/18 Головуючий у 1 інстанції: Галайко
Провадження № 11-кп/811/645/23 Доповідач: ОСОБА_1
06 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів: - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу судді Залізничного районного суду м. Львова від 22 червня 2023 року про продовження строку тримання під вартою,
з участю обвинувачених- ОСОБА_5 , ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_6
перекладача ОСОБА_9
вищевказаною ухвалою продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, до 20.08. 2023 року включно.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_5 , його захисник - адвокат ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги.
Обвинувачений ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що справа вже тривалий час слухається в суді першої інстанції та жодного разу судом не було взято до уваги те, що він має на утриманні троє неповнолітніх дітей. Звертає увагу на те, що він має постійне місце проживання, відтак просить дати йому можливість знаходитися вдома та піклуватися про дітей.
Адвокат ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою реєстрації, визначити розмір застави у мінімальному розмірі для відповідної статті КК України.
Вважає, що слідчим у клопотанні та під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не доведена неможливість застосування запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою, через неможливість уникнути зазначені у клопотанні ризики.
Судом при цьому не враховано наявність міцних соціальних зв'язків ОСОБА_5 , а саме наявність дружини та неповнолітніх дітей. Не враховано наявність у нього суттєвих захворювань, що перешкоджають застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Адвокат ОСОБА_7 просить оскаржувану ухвалу щодо ОСОБА_8 скасувати та обрати останньому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та звільнити його з під варти в залі суду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що прокурором не спростовано можливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, при цьому не доведено наявність заявлених прокурором ризиків в кримінальному провадженні, які є лише припущеннями, та вважає, що такий запобіжний захід як особисте зобов'язання буде більш ефективним ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Відтак, враховуючи вимоги ст. 422-1 КПК України, колегія суддів ухвалила продовжити розгляд справи за відсутності прокурора, яка була повідомлена про розгляд апеляційних скарг, оскільки її відсутність не є перешкодою для розгляду кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, думку захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_8 на підтримку апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги з доповненням задоволенню не підлягають з таких підстав.
Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, передбачено ст. 422-1 КПК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Частиною 2 ст. 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_8 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, в провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження № 12018140000000165 від 05.03.2018 щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 за ч.3 ст.187 КК України.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, який неодноразово продовжувався.
Розглянувши заявлене в межах провадження клопотання прокурора, суд першої інстанції погодився із доводами останнього та дійшов висновку про наявність правових підстав для продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_8 строку тримання під вартою.
Як вбачається з матеріалів контрольного провадження, суд при прийнятті рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ОСОБА_8 врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та такі не зменшились, а відтак є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому обґрунтовано продовжив останнім запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_8 під вартою та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду такі не доведені.
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, суд першої інстанції врахував обставини кримінального правопорушення, характер і тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 , ОСОБА_8 кримінального правопорушення.
Правових підстав для зміни обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який (як про це просять апелянти) колегія суддів не вбачає і вважає, що продовження ОСОБА_5 , ОСОБА_8 строку тримання під вартою здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи обвинувачених.
ОСОБА_5 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися, й судовий розгляд у справі не завершено.
Відомостей, які б свідчили про зміну обставин, які стали підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_5 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а також свідчили про зміну обстановки, що у своїй сукупності давало б суду підстави вважати, що обрання обвинуваченим більш м'якого запобіжного заходу зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку, сторонами не надано.
Покликання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника на те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, у нього на утриманні є троє неповнолітніх дітей, є обставинами, які враховуються при застосуванні, зміні, продовженні запобіжного заходу, вирішенні питання покарання, однак такі не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу.
Крім того, колегія суддів вважає, що ці обставини, у даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційних скарг й підстав для скасування ухвали суду про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_8 не вбачає.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на необхідності дотримання судом першої інстанції розумних строків судового розгляду вищевказаного кримінального провадження, відповідно до ст. 28 КПК України, беручи до уваги тривале перебування обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_8 під вартою.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 22 червня 2023 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_8 - залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді