Справа № 686/21047/22
Провадження № 1-кп/686/628/23
12 липня 2023 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.2, ч.4. ст. 186 КК України, ОСОБА_9 за ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_10 за ч.2 ст. 307, ч.4 ст. 186 КК України,
встановив:
В провадженні Хмельницького міськрайоного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.2, ч.4. ст. 186 КК України, ОСОБА_9 за ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_10 за ч.2 ст. 307, ч.4 ст. 186 КК України
В судовому засідання прокурор заявив клопотання, про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 за ч. 2, ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_9 за ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_10 за ч.2 ст. 307 та ч.4 ст. 186 КК України, посилаючись на те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені є раніше засудженими особами, на теперішній час їм висунуто обвинувачення у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, розгляд якого триває, до затримання вони офіційно працевлаштованими не були, тож в них відсутні стійкі соціальні зв'язки, у зв'язку з чим існують ризики переховування від суду, впливу на потерпілих та свідків та перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином і можливість продовження злочинної діяльності, крім того, просив не визначати заставу, оскільки усім обвинуваченим інкримінується вчинення кримінальних правопорушень із застосуванням насильства.
Обвинувачені та їх захисники заперечили щодо задоволення клопотання прокурора. Просили змінити щодо обвинувачених запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що дію обраного щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити. Підстав для зміни обвинуваченим міри запобіжного заходу на інший, більш м'який запобіжний захід, на цей час суд не вбачає.
При цьому суд враховує, що ризики, які були доведені прокурором в суді при обранні обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запобіжних заходів у виді тримання під вартою, не зменшились.
Так, ОСОБА_8 згідно обвинувального акту обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 186 КК України, які зокрема відносяться до тяжких корисних злочинів, у справі не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, в тому числі не допитані потерпілі та свідки, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі, може незаконно на них впливати, перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, ОСОБА_8 , за місцем реєстрації не мешкав, офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше судимий за аналогічні злочини, тож висновків не зробив та на шлях виправлення не став, що свідчить можливість переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність. Тож, заміна на більш м'який запобіжний захід, в тому числі у вигляді домашнього арешту, не забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Що стосується ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні злочину за ч.4 ст. 186 КК України, який відноситься до категорії тяжких корисних злочинів, то суд зазначає, що у справі не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, в тому числі не допитані потерпілі та свідки, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі, може незаконно на них впливати, перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, ОСОБА_9 , офіційно не працевлаштований, неодружений, за місцем реєстрації не мешкав. Отож, у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки та законні джерела існування, що свідчить про можливість переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність. Тож, заміна на більш м'який запобіжний захід, в тому числі у вигляді домашнього арешту, не забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Що стосується ОСОБА_10 який обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 307 та ч.4 ст. 186 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, то суд зазначає, що у справі не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, в тому числі не допитані потерпілі та свідки, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі, може незаконно на них впливати, перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, ОСОБА_10 , неодноразово судимий за вчинення насильницьких та корисливих злочинів, проте відповідних висновків не зробив та на шлях виправлення не став, офіційно не працевлаштований, неодружений. Тож, у нього відсутні стійкі соціальні зв'язки та законні джерела існування, що свідчить про можливість переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність. Отже, заміна на більш м'який запобіжний захід, в тому числі у вигляді домашнього арешту, не забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Наведене свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу та що такий захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконання ними процесуальних рішень у справі. Отже, підстав для зміни запобіжного заходу щодо обвинувачених, на теперішній час, суд не вбачає.
Також, враховуючи, що усім обвинувачених інкримінується вчинення кримінальних правопорушень із застосуванням насильства, то відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, суд вважає за недоцільне визначати заставу.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд також враховує, що своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 , з думкою якого погодився обвинувачений ОСОБА_8 , заявив клопотання, посилаючись на те, що підчас перебування в умовах слідчого ізолятору в ОСОБА_8 стан здоров'я різко погіршився, йому було попередньо поставлено діагноз «туберкульоз», переведено в окрему камеру, надано лікування, проте стан здоров'я не покращується. В слідчому ізоляторі н можуть встановити точний діагноз, його обстежує лікар-терапевт, проте на думку захисника він потребує інших способів обстеження та лікування. На підставі чого просив суд зобов'язати начальника Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор» та начальника філії Державної установи «Цент охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Хмельницькій області негайно організувати та забезпечити медичне обстеження стану здоров'я та за необхідності надання відповідної медичної допомогиобвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проти задоволення клопотання не заперечували інші учасники.
Вивчивши доводи клопотання, суд дійшов такого висновку.
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 186 КК України, йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і з 06.06.2022 року він перебуває в умовах СІЗО.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 1 статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Статтею 206 КПК України визначено загальні обов'язки суду щодо захисту прав людини, та обов'язок суду діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Як передбачено статтею 49 Основного Закону кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 р. № 239/5/104 затверджено порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, яке дозволяє проведення медичного огляду обвинувачених.
Підсумовуючи все вищевикладене, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, Конституції України, суд вважає, що в даному випадку можливо застосувати ст. 206 КПК України, оскільки інші відомі суду обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час тримання обвинуваченого ОСОБА_8 в державній установі, й слід зобов'язати начальника Державної установи „Хмельницький слідчий ізолятор” та начальника філії Державної установи «Цент охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Хмельницькій області негайно організувати та забезпечити медичне обстеження стану здоров'я та за необхідності надання відповідної медичної допомогиобвинуваченому ОСОБА_8 відповідно до вимог законодавства України, тому клопотання адвоката ОСОБА_6 в цій частині підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 206, 331 КПК України,
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити до 10 вересня 2023 року включно.
Дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити до 10 вересня 2023 року включно.
Дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжити до 10 вересня 2023 року включно.
Клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , в порядку ст. 206 КПК України про вжиття заходів для проведення медичного обстеження, надання медичної допомоги - задовольнити.
Зобов'язати начальника Державної установи „Хмельницький слідчий ізолятор” та начальника філії Державної установи «Цент охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Хмельницькій області негайно організувати та забезпечити медичне обстеження стану здоров'я та за необхідності надання відповідної медичної допомоги обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію ухвали направити начальнику Державної установи „Хмельницький слідчий ізолятор” та начальнику філії Державної установи «Цент охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Хмельницькій області - для виконання.
Контроль за виконанням покласти на прокурора по даному кримінальному провадженню.
Про результати виконання ухвали в частині медичного обстеження та допомоги повідомити у місячний термін з дня отримання копії даної ухвали, але не пізніше 01 вересня 2023 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню та в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали. В іншій частині оскарженю не підлягає.
Суддя Хмельницького
міськрайонного суду ОСОБА_1