про залишення позовної заяви без руху
11 липня 2023 року справа № 320/22988/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Національної асоціації адвокатів України (Недержавна некомерційна професійна організація Національна асоціація адвокатів України в особі Ради Адвокатів України) про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної асоціації адвокатів України (Недержавна некомерційна професійна організація Національна асоціація адвокатів України в особі Ради Адвокатів України), в якому позивач просить суд:
- позовні вимоги ОСОБА_2 до Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України - про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття незаконного і протиправного нормативно-правового акту - рішення Ради адвокатів України N 147 від 16-17 листопада 2022 року «Про внесення змін до рішення Ради адвокатів України «Про сплату щорічного внеску на забезпечення адвокатського самоврядування на 2023 та 2024 роки» - задовольнити та визнати протиправним і нечинним з моменту його прийняття, тобто нечинним з 16-17.11.2022;
- зобов'язати Відповідача НААУ РАУ - недержавну некомерційну професійну організацію Національна асоціація адвокатів України в особі Рада адвокатів України опублікувати оголошення про оскарження рішення Ради адвокатів України N147, яке є предметом цього позову та оскаржується і має бути «визнане протиправними та нечинними з моменту його прийняття», у виданні, в якому цей протиправний нормативно-правовий акт був або мав бути оприлюднений та надати докази;
- просить суд, якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, - просить суд виявити та визнати такі акти чи їх окремі положення протиправними та нечинними з моменту прийняття;
- просить суд, виявивши під час розгляду справи в діях відповідача порушення закону, постановити, у порядку ст. 24 9 КАС окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності із врахуванням, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, оскільки в протиправних діях відповідача можуть також вбачатися ознаки злочину, корупції, тощо.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI).
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.
Дана позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якою становить 1073,60 грн. (2684,00 грн. х 0,4).
У той же час, позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додано.
Натомість до позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 133 КАС України, враховуючи майновий стан позивача.
Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату за наявності підстав, зазначених у частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір".
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що у попередньому календарному році (2022), у період війни та згідно офіційної державної довідки №F1401803 від 12.03.2023 про відсутність доходів за 1 квартал 2022 - 1 квартал 2023 (Відомості від 12.03.2023 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з державного веб-сайту «Дія Державні послуги») - Позивач у 2022-2023 взагалі не мав доходу.
Окрім іншого, позивач зазначає, що даний предмет позову пов'язаний із захистом соціальних та трудових прав Позивача, оскільки адвокатська діяльність є в тому числі і джерелом заробітку Позивача, його основним родом (видом) занять, видом незалежної професійної діяльності, фактично ризиковою (залежною від ринку праці) трудовою діяльністю (стосунками, у яких особа заробляє собі на життя власним трудом, знаннями, навичками, умінням, наполегливістю) і можливе позбавлення Позивача «права на працю» позбавило б його роботи та права на труд та заробіток.
До клопотання позивачем додано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 12.03.2023 щодо ОСОБА_1 у період з І кварталу 2022 року по І квартал 2023 року, відповідно до яких інформація щодо сум виплачених доходів та утриманих податків щодо фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 відсутня; витяг із мережі інтернет - erau.unda.org.ua, про те, що у Раді адвокатів Київської області обліковується свідоцтво №2231/10 від 24.04.2003, видане відповідно до рішення Київської обласної КДКА від 24.04.2003 №96; листи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, адресовані позивачу, від 04.10.2022 №554 та від 08.02.2023 №102, з яких вбачається, що до дисциплінарної палати КДКА Київської області надійшли скарги на позивача.
Разом з тим, надані позивачем докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів позивача за попередній 2022 календарний рік.
Надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_1 у період з І кварталу 2022 року по І квартал 2023 року не можуть бути належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи саме за весь попередній календарний рік, оскільки такі відомості не є достатнім доказом підтвердження такого майнового стану, за якого неможливо сплатити судовий збір, оскільки не містять відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником не надано (довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 17.10.2019 у справі №215/3786/18, від 21.10.2019 у справі № 215/1025/19, від 16.10.2019 у справі № 160/7077/19.
Щодо посилання позивача, що спір стосується захисту його соціальних та трудових прав як адвоката, суд зазначає таке.
Предметом даного спору є оскарження нормативно-правового акту - рішення Ради адвокатів України N 147 від 16-17 листопада 2022 року «Про внесення змін до рішення Ради адвокатів України «Про сплату щорічного внеску на забезпечення адвокатського самоврядування на 2023 та 2024 роки», відповідно до пункту 1 якого доповнено пункт 1 резолютивної частини рішення Ради адвокатів України «Про сплату щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на 2023 та 2024 роки» № 135 від « 16-17» листопада 2022 року новим абзацом наступного змісту: «Доступ до особистого кабінету адвоката для генерування ордерів на надання правничої (правової) допомоги та з метою проходження підвищення кваліфікації надати адвокатам, які не мають заборгованості по сплаті щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування».
Пунктом 2 рішення Ради адвокатів України N 147 від 16-17 листопада 2022 року секретарю Ради адвокатів України про прийняте рішення повідомити ради адвокатів регіонів та адвокатів, шляхом оприлюднення цього рішення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а чітко визначене та встановлене порушення суб'єктом владних повноважень прав особи. При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Стаття 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" регулює питання про професійні права адвоката.
Так, відповідно до статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:
1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);
2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;
3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;
4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;
5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;
6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;
7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;
8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;
9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів;
10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;
11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Згідно частини першої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яка регулює питання про професійні обов'язки адвоката, визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний:
1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;
2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги;
3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів;
4) підвищувати свій професійний рівень;
5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;
6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 58 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування визначається з урахуванням потреби покриття витрат на забезпечення діяльності рад адвокатів регіонів, Ради адвокатів України, Вищої ревізійної комісії адвокатури та ведення Єдиного реєстру адвокатів України та не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня відповідного календарного року. Розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є однаковим для всіх адвокатів. Адвокати, право на заняття адвокатською діяльністю яких зупинено, звільняються від сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на період зупинення такого права.
Аналізуючи наведені приписи, суд в аспекті вирішення питання про доступ до суду як підставу звільнення від сплати судового збору, а саме посилання позивача на те, що спір стосується захисту соціальних та трудових прав позивача як адвоката, зазначає, що поданий позов дійсно стосується трудових прав позивача як адвоката, проте така підстава сама по собі не є самостійною для звільнення від сплати судового збору, без врахування судом майнового стану сторони.
За викладених обставин, на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, у зв'язку з чим, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (оригінал платіжного доручення (квитанції), який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Також, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Згідно із частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Як вбачається з позовної заяви, відповідачем в позовній заяві є "Національна асоціація адвокатів України (Недержавна некомерційна професійна організація Національна асоціація адвокатів України в особі Ради Адвокатів України), ел. пошта info@unba.org.ua, тел. 380443927371, адреса 04070, Київ, Борисоглібська, 3, 5-й пов., ЄДРПОУ 38488439.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України найменування відповідача у позовній заяві має бути викладено чітко, із зазначенням конкретного органу державної влади, наділеного адміністративною правосуб'єктністю, рішення, дії або бездіяльності якого оспорюються позивачем. У зв'язку з цим, не допускається викладення у позовній заяві найменування відповідача із зазначенням у дужках іншого органу чи зазначення одного органу в особі іншого.
При цьому, до позовної заяви позивачем додано копію оскаржуваного рішення №147 від "16-17" листопада 2022 року, з якого вбачається, що вказане рішення прийнято Радою адвокатів України Національної асоціації адвокатів України.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом "38488439" зареєстрована юридична особа за організційно-правовою формою, як орган адвокатського самоврядування - Недержавна некомерційна професійна організація "Національна асоціація адвокатів України" (адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, 5 поверх).
Згідно частини третьої статті 45 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
Згідно частини першої статті 46 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України.
Отже, Рада адвокатів України є організаційною формою адвокатського самоврядування в не є юридичною особою.
Зазначення позивачем відповідача "Національна асоціація адвокатів України (Недержавна некомерційна професійна організація Національна асоціація адвокатів України в особі Ради Адвокатів України)" не дає суду чіткого розуміння того, кого саме позивач визначає як відповідача, оскільки Недержавна некомерційна професійна організація "Національна асоціація адвокатів України" як юридична особа та Рада адвокатів України як організаційна форма адвокатського самоврядування (не є юридичною особою) є різними особами.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити відповідача по справі, чітко зазначивши найменування відповідача згідно відомостей про найменування юридичної особи, яке вказано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за ідентифікаційним кодом "38488439".
Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частин сьомої-дев'ятої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Позов подано та підписано електронно-цифровим підписом позивача. Проте, позивачем у порушення ч. 9 ст. 44 КАС України не надано доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копій поданих до суду документів (позовна заява з додатками).
Так, згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 1073,60 грн. (оригінал платіжного документу);
- надати уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних судом зауважень, а саме чітко визначити відповідача по справі, зазначивши його найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження, засоби зв'язку та офіційну електронну адресу;
- надати докази направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів.
4. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.