про відмову в задоволенні відводу судді
11 липня 2023 року 361/1278/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови,
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, де просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Сніжинського Тараса Євгеновича про закінчення виконавчого провадження від 02.02.2023 у ВП НОМЕР_1 у справі №361/821/17.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.02.2023 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
29.03.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали адміністративної справи №361/1278/23, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Колесніковій І.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та в порядку, визначеному положеннями статті 287 КАС України. Витребувано докази у справі від відповідача, зокрема копії всіх матеріалів виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.
23.06.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Колеснікової І.С. в адміністративній справі №361/1278/23 та передачу її на перерозподіл у відповідності до статті 31 КАС України. Заява мотивована тим, що головуючим суддею порушено строки розгляду даної справи, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України. На переконання заявника вказані дії свідчать про упередженість суду та є підставою для відводу судді.
Крім того, обґрунтовуючи подану заяву, позивач вказував, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, що свідчить про упередженість судді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. в адміністративній справі № 361/1278/23 необґрунтованою та передано заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2023 головуючим для розгляду заяви про відвід судді Колеснікової І.С. визначено суддю Лиска І.Г.
Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С., суд зазначає наступне.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до вимог частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною четвертою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Отже, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді Колеснікової І.С. в адміністративній справі №361/1278/23 поданої 23.06.2023, відвід ґрунтується на припущеннях позивача щодо можливості виникнення сумнівів у безсторонності та неупередженості суду, оскільки головуючим суддею порушено строки розгляду даної справи, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновку, що заявлений відвід обумовлений незгодою позивача з процесуальними діями (рішенням) судді Колеснікової І.С., що вчинені під час розгляду цієї справи, і не містить передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018 (провадження №11-429сап18).
З огляду на зазначене, суд вважає, що зазначені позивачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді є суб'єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді, у зв'язку з чим заява позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. в адміністративній справі №361/1278/23 подана 23.06.2023 не підлягає задоволенню, як невмотивована. Керуючись статями 36, 40, 243, 248, 256 КАС України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колеснікової І.С. в адміністративній справі № 361/1278/23 - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Лиска І.Г.