Справа № 548/1305/23
П О С Т А Н О В А Провадження №3/548/355/23
11.07.2023 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Коновод О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від СРПП ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працючого, учня ОЗ "Хорольська гімназія", мешканця: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 397672 від 07.06.2023 року, по суті правопорушення зазначено наступне:
07.06.2023 року о 16 год. 20 хв. в в м. Хорол по вул. Незалежності, 78 Лубенського району Полтавської області, керував Loncin LХ250-GY, д/н НОМЕР_1 без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання, ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь у розгляді її справи, встановлене ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є абсолютним.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах судового розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, що пов'язані із зволіканням у судовому розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення слухання (рішення від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП, у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. На суд покладений обов'язок належним чином повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом зроблено.
З метою дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у судовому розгляді справи та розглядом справи з дотриманням, як строків судового розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, та з огляду на те, що ОСОБА_1 обізнаний про судовий розгляд справи, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя приходить до наступних висновків.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно п. 1.1 розділу 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 року № 1306 (далі ПДР України), ці Правила відповідно доЗакону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Дослідивши матеріали справи з наявними в ній доказами,суддя приходить до висновку,що докази є належними, допустимими і достатніми в своїй сукупності, та доводять, що вдіях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка немає права керування таким транспортним засобом,яке полягало у порушення п.2.1«а» ПДРУкраїни, відповідно доякого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Його вина у вчинені адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 397672 від 07.06.2023 року;
- матеріалами відеозапису на оптичному диску.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують відповідальність , суддею не встановлено.
Обставин, які обтяжують його відповідальність, суддею не встановлено.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення у віці від 16 до 18 років, а саме, коли йому було повних 16 років.
Згідно ч. 1 ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбаченіст. 24-1цього Кодексу.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 цієї статті, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями44,51,89,121-127,130,статтею 139,частиною третьоюстатті 154,частиною другою статті 156,статтями 173,173-4,174,183-1,185,190-195цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбаченістаттею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбаченістаттею 24-1цього Кодексу.
ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому, в силу положень ч. 2 ст. 13 КУпАП, підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Проте, суддя враховує, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, до адміністративної відповідальності притягається вперше (відомостей, які б свідчили про те, що він раніше притягався до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять, обов'язок долучення таких відомостей в силу ч. 2 ст. 251 КУпАП покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення). Також суддя враховує, що ОСОБА_1 є учнем, не працює, не має джерела доходів, а санкція вчиненого ним правопорушення є достатньо суворою.
ЄСПЛ у справі Скоппола проти Італії від 17.09.2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
При цьому ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний надмірний тягар (рішення у справі від 02.11.2004 р. Трегубенко проти України).
З огляду на характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, враховуючи наведену практику ЄСПЛ, суддя приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 заходу впливу у виді попередження, що передбаченост. 24-1цього Кодексу.
Саме таке рішення у цьому випадку буде пропорційним та справедливим з урахуванням особи правопорушника, характеру вчиненого ним правопорушення та встановлених обставин справи.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення не підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, оскільки судом застосовано до порушника захід впливу, а не адміністративне стягнення.
Керуючись ст.ст. 13, 24-1, 33, 34, 35, 126, 251, 252, 283-285КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та в силу ст.ст. 13, 24-1 КУпАП, застосувати до нього захід впливу у виді попередження.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Хорольський районний суд Полтавської області.
Суддя: Коновод О. В.