36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
12.07.2023 Справа № 917/686/23
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тимофієнко О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, Київ 133,01133
до Фізичної особи-підприємця Глушича Дмитра Михайловича АДРЕСА_1
про стягнення 161300,97 грн.,
без виклику представників сторін
До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до Фізичної особи-підприємця Глушич Дмитра Михайловича про стягнення 161300,97 грн. боргу за договором про надання кредиту №317968-КС-005 від 26.11.2021р., з яких: 63000 грн. заборгованості по тілу кредиту, 95358,20 грн. заборгованості за нарахованими та не сплаченими процентами за користування кредитом, 2942,77 грн. заборгованості за нарахованою комісією.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2023р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Також ухвалою суду від 12.05.2022 за клопотанням позивача витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію про:
- підтвердження чи спростування, що держателем карти № НОМЕР_1 , виданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», є Глушич Дмитро Михайлович ;
- прізвище, ім'я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на карту № НОМЕР_1 , видану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на яку 26.11.2021р. ТОВ «БІЗПОЗИКА» були перераховані трьома платежами грошові кошти в загальній сумі 63 000,00 грн.;
- виписку про рух коштів по карті № НОМЕР_1 , виданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за період з 26.11.2021р. по 02.12.2021р.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала Господарського суду Полтавської області від 12.05.2023 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачеві рекомендованим листом та отримана ним 23.05.23, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Крім того, ухвала була надійслана на електронну адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позові.
Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзив на позов не надав.
01.06.23 та 02.06.23 від АТ КБ «Приватбанк» надійшли листи, в яких повідомляється про неможливість надати витребувану інформацію з тих підстав, що рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» не обслуговується. Також, АТ КБ «Приватбанк» повідомив суд, що за наданими відомостями не вдалося ідентифікувати вказану у запиті особу.
Суд враховує, що згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/686/23.
Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
26 листопада 2021 року Фізична особа-підприємець Глушич Дмитро Михайлович (надалі за текстом - «ФОП Глушич», або «Позичальник», або «Відповідач») уклав з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі за текстом - «ТОВ «БІЗПОЗИКА» або «Товариство», або «Кредитодавець», або «Позивач») Договір про надання кредиту № 317968-КС-005 (надалі за текстом - «Договір» або «Кредитний договір»). Договір був укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ «БІЗПОЗИКА» (надалі за текстом - «Правила»), через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/.
Строк кредиту складає 24 тижні до 13.05.2022 р., на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,8115080% в день (фіксована ставка), комісія за надання кредиту 9 450,00 грн.
Кредит надається на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених зазначеним Договором про надання кредиту та Правилами.
Відповідно до п. 2 Договору, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 2 Кредитного договору, а також пунктами 5.1., 5.4. та 5.5. Правил передбачено, що:
- обчислення строку користування Кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом;
- проценти за користування Кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму Кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми Кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору;
- датою повернення (погашення) кредиту так само як і датою сплати процентів за користування ним та інших платежів, передбачених умовами Договору при безготівкових розрахунках вважається - дата зарахування коштів на рахунок Кредитодавця;
- у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за Договором у повному обсязі (що мало місце в даному випадку) погашення вимог Кредитодавця за Договором про надання кредиту здійснюється в наступній черговості: в першу чергу погашається прострочена заборгованість за Кредитом та нарахованими і простроченими процентами, в другу чергу - сума кредиту та проценти за користування ним, в третю чергу - неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до Договору.
В пункті 5.2. Правил зазначається, що нарахування комісії здійснюється в момент укладення Кредитного договору, а порядок і розмір оплат комісії визначено Графіком платежів (надалі за текстом - «Графік»), який відображений в пункті 3 Кредитного договору.
У відповідності до умов пункту 1.4.15. Правил, несплачена комісія - це сума комісії, нарахованої відповідно до умов Кредитного Договору та несплаченої Позичальником.
Пунктом 4.2.2.2. Правил визначено, що до обов'язків Позичальника відноситься в т.ч. сплата платежів до закінчення Договору.
Пунктом 3 Договору встановлено Графік платежів, якого повинен дотримуватись Позичальник.
У разі прострочення Позичальником дати сплати чергового платежу, визначеного графіком платежів, Кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення Позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку, визначеному Розділом 5 Правил (п. 4 Договору).
Позивач вказує, що виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі, оскільки 26.11.2021 р. (через партнера ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) з яким укладено договір № 41084239_14/12/17 від 14.12.2017р. про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку), та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків №21 від 20.11.2014р.) видав Відповідачу Кредит у розмірі 63 000,00 грн. (трьома платежами, в сумі 20 000,00 грн., 20 000,00 грн. та 23 000,00 грн., відповідно), на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується: витягом з анкети клієнта ФОП Глушич Д.М.; квитанціями платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 26.11.2021р. за №№ 465575233, 465575417 та 465575600; довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 22.04.2023р. про успішне перерахування трьох платежів (в сумі 20 000,00 грн., 20 000,00 грн. та 23 000,00 грн.) на карту отримувача (Відповідача),
При цьому, позивач стверджує, що сторонами Договору строки виконання грошових зобов'язань Позичальника за Договором не переносились.
За даними позивача, на момент складення даної позовної заяви Відповідач лише частково сплатив Позивачу заборгованість за Договором в розмірі - 26 260,00 грн., розрахунок та розмір якої зазначені у розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту № 317968-КС-005 від 26.11.2021р. клієнта Глушича Дмитра Михайловича , чим порушив свої зобов'язання, встановлені Договором.
Згідно інформаційних довідок ТОВ «Платежі онлайн» ТМ Platon від 20.04.2023р. за № № 1091/04 та 1092/04 (графа «Опис») це були оплати Кредиту згідно Договору № 3589206855, де 3589206855 - РНОКПП Відповідача.
За розрахунком позивача, станом на дату подання Позовної заяви, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором про надання кредиту № 317968-КС-005 від 26.11.2021р. складає - 161 300,97 грн., з яких: заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 63 000,00 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 95 358,20 грн.; заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту - 2 942,77 грн.
Оскільки будь-які дії із сторони відповідача були відсутні, позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача вказані розміри за отриманим та неповернутим кредитом, за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом, за нарахованою комісією за надання кредиту за неналежне виконання умов Договору.
При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Матеріалами справи підтверджено, що 26 листопада 2021 року Фізична особа-підприємець Глушич Дмитро Михайлович (надалі за текстом - «ФОП Глушич», або «Позичальник», або «Відповідач») уклав з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі за текстом - «ТОВ «БІЗПОЗИКА» або «Товариство», або «Кредитодавець», або «Позивач») Договір про надання кредиту № 317968-КС-005 (надалі за текстом - «Договір» або «Кредитний договір»). Договір був укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ «БІЗПОЗИКА» (надалі за текстом - «Правила»), через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/.
Суд дослідив докази на підтвердження факту укладення Кредитного договору та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
У відповідності до Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ «БІЗПОЗИКА» (надалі за текстом - «Правила»), які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід'ємною його частиною:
- Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних Заявником/Позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються Кредитодавцю(пункт 1.4.8.);
- Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем Кредитодавця, яка працює в форматі Сайту(ів) в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле (пункт 1.4.9.);
- Логін Особистого кабінету - номер мобільного телефону Заявника/Позичальника (пункт 1.4.14.);
- Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що направляється Заявнику/Позичальнику засобами зв'язку, вказаними під час реєстрації/входу в ІТС Кредитодавця (пункт 1.4.16.);
- Особистий кабінет - сукупність захищених сторінок, що формуються Заявнику/ Позичальнику в момент його реєстрації в ІТС, за допомогою якого Заявник/Позичальник здійснює повну взаємодію з Кредитодавцем, має можливість укласти Договір, отримувати інфомацію та документи пов'язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, зокрема Графіку платежів, тощо. Доступ до Особистого кабінету здійснюється Заявником/Позичальником після авторизації, яка проходить шляхом введення Логіна Особистого кабінету і одноразового ідентифікатора та має юридичне значення ідентифікації Позичальника в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (пункт 1.4.17.).
Інформаційно-телекомунікаційна система кредитора, а саме особистий кабінет Позичальника https://my.bizpozyka.com/, знаходиться на офіційному сайті ТОВ «БІЗПОЗИКА» https://bizpozyka.com/.
На підтвердження укладення договору позивач надав візуальну форму послідовності дій, щодо укладення електронного Договору про надання кредиту № 317968-КС-005 від 26.11.2021р., з якої вбачається, що 26 листопада 2021 року о 17:08:26 клієнт заповнив Заявку, тим самим зареєструвавшись в ІТС та створивши Особистий кабінет (після авторизації, яка проходить шляхом введення Логіна Особистого кабінету, тобто за номером мобільного телефона, зазначеного ФОП Глушич Д.М. і одноразового ідентифікатора), доступ до якого присутній лише у нього; ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
В пункті 5 Кредитного договору Відповідач підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця https://bizpozyka.com/, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір.
Також в пункті 8 Кредитного договору Відповідач вказує, що підписанням Кредитного договору він підтверджує, що до його укладання Відповідач отримав від Позивача інформацію, надання якої передбачено законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону про споживче кредитування, частиною другою ст. 12 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» надало Відповідачу в електронній формі, у тому числі шляхом надання клієнту доступу до такої інформації на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги до інформації визначеної ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг. Зазначена інформація розміщена на сайті ТОВ «БІЗПОЗИКА» в розділі «Публічна інформація про компанію» за посиланням: https://bizpozyka.com/ua/publychnaya-ynformatsyya-o-kompanyy-novaya-stranytsa та Відповідач має безперешкодний доступ до неї.
Факт надіслання Позивачем Правил Відповідачу (а рівно й можливість останнього ознайомитись із їх змістом) підтверджується також паперовою копією веб-сторінки поштового сервісу info@bizpozyka.com про надіслання Кредитного договору та Правил Глушичу Д.М.
Суд встановив, що Відповідача було належним чином ідентифіковано в інформаційно-телекомунікаційній системі Позивача, зокрема,
- 24.05.2021р. за допомогою відеоверифікації (за твердженням позивача, яке не спростоване відповідачем відеоверифікація ФОП Глушича Д.М.. здійснювалась ТОВ «БІЗПОЗИКА» ще раніше (при отриманні ним попереднього кредиту у Позивача), через що при подальшому його зверненні до ТОВ «БІЗПОЗИКА», в т.ч. і 26 листопада 2021 року з метою отримання кредиту за Кредитним договором згідно з внутрішніми процедурами ТОВ «БІЗПОЗИКА» повторна відеоверифікація Відповідача не здійснювалась. Підтвердженням реальності всіх вищезазначених дій, фактично вчинених Відповідачем Позивач надав до суду такі докази: копію Витягу з Українського бюро кредитних історій (УБКІ), у відповідності до змісту якого в т.ч. підтверджується інформація, що номер телефону НОМЕР_2 та електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 належать особисто Відповідачеві; скрін-шот зі входу в особистий кабінет, у відповідності до якого на підставі введення того саме вищезазначеного номеру телефона, який належить Глушичу Д.М. ( НОМЕР_2 відтворюється можливість подальшого успішного входу Відповідачем в його Особистий кабінет на інтернет-сайті htpps:// bizpozyka.com - після отримання Відповідачем одноразового коду підтвердження на номер телефона який належить Глушичу Д.М. НОМЕР_2; відеофайл тривалістю 01:38 розміщений на гугл-диску за адресою: http://surl.li/gwmok).
- через Українське бюро кредитних історій (УБКІ) було перевірено, що номер телефону ( НОМЕР_2 та електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 належать особисто Відповідачу.
Отже, зазначені докази підтверджують в повній мірі факт звернення саме Відповідача, за оформленням кредиту до ТОВ «БІЗПОЗИКА» та належності Відповідачу номеру телефону: НОМЕР_2 і електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений між Позивачем та Відповідачем відповідно до Закону про електронну комерцію, який регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів та встановлює певні особливості щодо порядку та умов його укладення (підписання) у порівнянні із загальними правовими нормами щодо порядку укладення правочинів, визначені в чинному законодавстві України.
Саме цей спеціальний закон у сфері електронної комерції у статті 12 визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вже зазначалось вище, при реєстрації та входу в Особистий кабінет Позичальника при укладенні Договору Відповідачем було використано фінансовий номер телефону НОМЕР_2 та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного договору.
Саме на цей номер телефону НОМЕР_2 був відправлений та доставлений одноразовий ідентифікатор «G-7863», яким був підписаний Кредитний договір, що підтверджується як Візуальною формою, так і безпосередньо змістом зазначеного Договору, в якому також відображується зазначений одноразовий ідентифікатор «G-7863».
Відповідно, вищевказаним підтверджується той факт, що пропозиція Позивача укласти Кредитний договір була прийнята Відповідачем, а Кредитний договір був підписаний Відповідачем одноразовим ідентифікатором - тобто, одним з дозволених законом варіантів (способів) підпису та у повній відповідності до норм статей 11, 12 та 14 Закону про електронну комерцію та статті ст.207 Цивільного кодексу України.
Суд також враховує, що Верховний Суд в Постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 також підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Крім того, як зазначалось вище, відповідач зробив 2 (два) платежа з метою виконання умов Договору в загальній сумі 26 260,00 гривень, тим самим вчинив конклюдентні дії як щодо визнання факту укладення ним Договору, так і щодо існування зобов'язань Відповідача перед Позивачем за Договором. Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020р. по справі №127/23910/14-ц, а саме: «Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу», тобто, в такому (даному) випадку Кредитний договір за будь-яких умов взагалі не може бути визнаний або ж вважатись неукладеним.
З огляду на все вищезазначене в сукупності, суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами є доведеним факт укладення 26 листопада 2021 року між «ФОП Глушич» як Позичальником та «ТОВ «БІЗПОЗИКА» як Кредитодавцем Договору про надання кредиту № 317968-КС-005 (із досягненням між його сторонами згоди по всіх його істотних умовах), в т.ч. і факт його підписання в установленому законодавством порядку (за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора «G-7863») Відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 1048 передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За приписами ч. 1 ст. 1056-1 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач у позові вказав, що 26.11.2021 р. Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) з яким укладено договір № 41084239_14/12/17 від 14.12.2017р. про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку), та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків №21 від 20.11.2014р.) видав Відповідачу Кредит у розмірі 63 000,00 грн. (трьома платежами, в сумі 20 000,00 грн., 20 000,00 грн. та 23 000,00 грн., відповідно), на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується: витягом з анкети клієнта ФОП Глушич Д.М.; квитанціями платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 26.11.2021р. за №№ 465575233, 465575417 та 465575600; довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 22.04.2023р. про успішне перерахування трьох платежів (в сумі 20 000,00 грн., 20 000,00 грн. та 23 000,00 грн.) на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Для підтвердження факту отримання Відповідачем суми кредиту за Договором, позивач просив витребувати у АТ КБ «Приватбанк» інформацію, яка містить банківську таємницю, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 Глушичу Дмитру Михайловичу , а також інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 , за період з 26.11.2021 року (дата видачі кредиту) по 02.12.2021 року
Ухвалою суду від 12.05.2022 за клопотанням позивача витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію про:
- підтвердження чи спростування, що держателем карти № НОМЕР_1 , виданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», є Глушич Дмитро Михайлович ;
- прізвище, ім'я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на карту № НОМЕР_1 , видану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на яку 26.11.2021р. ТОВ «БІЗПОЗИКА» були перераховані трьома платежами грошові кошти в загальній сумі 63 000,00 грн.;
- виписку про рух коштів по карті № НОМЕР_1 , виданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», за період з 26.11.2021р. по 02.12.2021р.
Разом з тим, 01.06.23 та 02.06.23 від АТ КБ «Приватбанк» надійшли листи, в яких повідомляється про неможливість надати витребувану інформацію з тих підстав, що рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» не обслуговується. Також, АТ КБ «Приватбанк» повідомив суд, що за наданими відомостями не вдалося ідентифікувати вказану у запиті особу.
При дослідженні доказів, які надані позивачем в підтвердження факту отримання Відповідачем суми кредиту за Договором, судом з"ясовано, що довідки ТОВ ФК Елаєнс (ТМ FONDY) від 22.04.2023р. містять відомості, що за номером карти: НОМЕР_1 Банк картки отримувача зазначено: MONOBANK, а не Приватбанк, як про це вказав позивач.
Разом з тим, суд враховує, що статтею 79 ГПК України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок щодо застосування норм ст.79 ГПК України викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи надані позивачем докази, а саме: витяг з анкети клієнта ФОП Глушич Д.М.; квитанції платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 26.11.2021р. за №№ 465575233, 465575417 та 465575600; довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 22.04.2023р. про успішне перерахування трьох платежів (в сумі 20 000,00 грн., 20 000,00 грн. та 23 000,00 грн.) на карту отримувача (Відповідача), а також з огляду на наявність здійснених відповідачем платежів в розмірі 26 260,00 грн. з метою виконання умов Договору, відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо отримання ним суми кредиту за Договором, відсутність доказів звернення відповідача до банку та/або правоохоронних органів стосовно факту втрати платіжної картки, суд вважає, що обставини отримання відповідачем суми кредиту у розмірі 63 000,00 грн. (трьома платежами, в сумі 20 000,00 грн., 20 000,00 грн. та 23 000,00 грн., відповідно) є доведеними, тобто позивач виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази того, що сторонами Договору переносилися строки виконання грошових зобов'язань Позичальника за Договором.
Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 Договору визначений Графік обов'язкових платежів, відповідно до якого, встановлені періоди користування кредитом, розмір плати за користування кредитом, розмір часткового платежу основної суми та загальний платіж.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору лише частково сплатив Позивачу заборгованість за Договором в розмірі - 26 260,00 грн.
Як вбачається із змісту Розрахунку заборгованості за Кредитним договором та Інформаційних довідок ТОВ «Платежі онлайн» ТМ Platon від 20.04.2023р. за №№ 1091/04 та 1092/04, платежі за Кредитним договором на загальну суму 26 260,00 грн. зараховані позивачем в такому порядку, з яких:
- 10 грудня 2021 року - 13 130,00 гривень (10 216,95 грн. - в якості процентів та 2 913,05 гривень в якості комісії);
- 24 грудня 2021 року - 13 130,00 гривень (10 216,95 грн. - в якості процентів та 3 594,18 гривень в якості комісії).
Відповідач при розгляді справи не повідомляв про неправильність зарахованих позивачем платежів чи про неврахування позивачем здійснених ним платежів.
У зв'язку з зазначеним вище, за розрахунком позивача, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за Договором про надання кредиту № 317968-КС-005 від 26.11.2021р., що складає 161 300,97 грн., з яких:
- заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 63 000,00 грн;
- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 95 358,20 грн.;
- заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту - 2 942,77 грн.
Документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б сплату відповідачем заборгованості за отриманим кредитом, по процентах та комісії, відповідач суду не надав.
Суд, перевірив запропонований позивачем розрахунок заборгованості і вважає його правильним та обґрунтованим,
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 147,20 грн. покладаються на відповідача у справі.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Глушича Дмитра Михайловича (РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження (згідно ЄДРЮОФОПГФ): АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ідентифікаційний код юридичної особи 41084239, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411) заборгованість за кредитом у розмірі 63 000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 95 358,20 грн.; заборгованість за комісією за надання кредиту у розмірі 2 942,77 грн., суму судового збору у розмірі 2 147,20 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 12.07.2023р.
Суддя Киричук О.А.