10 липня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/4421/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - відповідач, УМВС України в Чернігівській області), в якому просить:
визнати протиправними дії УМВС України в Чернігівській області щодо не зарахування до календарної вислуги років ОСОБА_1 трудового стажу за період з 28.10.2014 по 28.02.2022;
зобов'язати УМВС України в Чернігівській області зарахувати трудовий стаж ОСОБА_1 за період роботи з 28.10.2014 по 28.02.2022 включно до календарної вислуги років.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що період з 28.10.2014 по 28.02.2022 є вимушеним прогулом позивача внаслідок незаконного звільнення (що підтверджено рішенням суду від 13.12.2021 у справі № 826/17842/14). З огляду на зазначене, вважає протиправним не зарахування відповідачем до його календарної вислуги років трудовий стаж за вказаний період. При цьому, зазначає, що подальша зміна правового регулювання порядку проходження служби в органах поліції, яка визначена Законом України “Про Національну поліцію”, в межах спірних правовідносин не може позбавляти його права на зарахування періоду вимушеного прогулу до трудового стажу, оскільки такий прогул не залежав від його волевиявлення та був безпосередньо спричинений незаконним рішенням УМВС України в Чернігівській області щодо звільнення його зі служби.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
У відзиві представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки вважає, що вказані вимоги суперечать нормам статті 17 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, оскільки в зазначений період ОСОБА_1 на не існуючій посаді службу не проходив та не міг проходити службу як особа рядового та начальницького складу ОВС України, також не міг та не виконував службові обов'язки за посадою, що визначено листом МВС України від 16.09.2020 № 31051/22-2020.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 826/17842/14, з урахуванням ухвали суду від 14.02.2022 (а.с. 10-25), постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022 (а.с. 26-45), Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ від 30.05.2022 № 307о/с, відповідно до якого поновлено ОСОБА_1 з 28.10.2014 на посаді заступника начальника Управління МВС України в Чернігівській області - начальника кримінальної міліції.
Відповідно до наказу УМВС України в Чернігівській області від 31.08.2022 № 2о/с полковника міліції ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 64 «ж» (за власним бажанням) 28.02.2022.
Вислуга на день звільнення в календарному обчисленні становить - 20 років 01 місяць 28 днів, загальний трудовий стаж - 27 років 00 місяців 22 дні (а.с. 46).
Відповідно до листа УМВС України в Чернігівській області від 24.03.2023 № 94 (а.с. 55-56) відповідачем зазначено, що період з 28 жовтня 2014 року по 06 листопада 2015 року не був врахований до вислуги років останнього, оскільки є часом вимушеного прогулу та в жодному із судових рішень у справі поновлення ОСОБА_1 , Управління МВС України в Чернігівській області не було зобов'язане зарахувати даний період до вислуги років. Період з 07 листопада 2015 року по 10 серпня 2022 року не був включений до вислуги років для обчислення пенсії, оскільки працівник поліції, поновлений в органах внутрішніх справ з 07.11.2015, фактично поновлений на неіснуючій посаді, не проходив та не міг проходити службу, як особа начальницького складу органів внутрішніх справ, також не міг виконувати службові обов'язки за посадою, так як з 07.11.2015 Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ втратив чинність, територіальні органи МВС ліквідовані та не забезпечували виконання визначених законом функцій, а посади у цих органах в установленому порядку ліквідовані.
Вважаючи дії відповідача щодо не зарахування часу вимушеного прогулу до трудового стажу позивача протиправними, останній звернувся до суду з відповідним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей.
Пунктом 1 вказаного Порядку постановлено установити, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, серед іншого, служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до пункту 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з пунктом 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, в разі незаконного звільнення працівника і поновлення його на попередній роботі запис про звільнення визнається недійсним. Стаж роботи особи, яка була незаконно звільнена, а потім поновлена, вважається безперервним і така особа вважається застрахованою особою.
Суд зазначає, що відповідач заперечує факт наявності у позивача вислуги років, виходячи з відсутності підстав для зарахування до вислуги років позивача період часу вимушеного прогулу з 28.10.2014 по 28.02.2022 (після поновлення на посаді судом та звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням).
Суд зауважує, що за своєю суттю вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, але якби не винна поведінка власника або уповноваженого ним органу, то працівник міг би і надалі реалізовувати своє право на працю.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2021 у справі № 826/17842/14, ухвали суду від 14.02.2022, постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2022, що набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, встановлено факт незаконного звільнення позивача з органів внутрішніх справ на підставі наказу Міністера внутрішніх справ України від 27.10.2014 № 2239 о/с, визнано протиправним та скасовано цей наказ в частині звільнення позивача, а також поновлено його з 28.10.2014 на посаді заступника начальника Управління МВС України в Чернігівській області - начальника кримінальної міліції.
Частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного вище рішення суду, відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 30.05.2022 № 307о/с поновлено ОСОБА_1 з 28.10.2014 на посаді заступника начальника Управління МВС України в Чернігівській області - начальника кримінальної міліції. А відповідно до наказу УМВС України в Чернігівській області від 31.08.2022 № 2о/с полковника міліції ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 64 «ж» (за власним бажанням) 28.02.2022.
При цьому, із змісту вказаного наказу вбачається, що до загального трудового стажу позивача зараховано 27 років 00 місяців 22 дні, тобто зараховано, в тому числі, період вимушеного прогулу.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що стаж служби позивача в органах внутрішніх справ з урахуванням періоду його вимушеного прогулу, вважається безперервним.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 30.11.2022 у справі № 580/2613/19.
Суд зауважує, що неприпустимим є перекладати тягар помилки відповідача щодо протиправного звільнення позивача на останнього. Безпосередньо саме зарахування до вислуги років періоду вимушеного прогулу є однією з гарантій відновлення порушених незаконним звільненням прав працівника, а тому відповідний період вимушеного прогулу має зараховуватися до вислуги років.
Таким чином, трудових стаж позивача за період його вимушеного прогулу - з 28.10.2014 по 28.02.2022, підлягає зарахуванню до вислуги років позивача.
Отже, висновок відповідача про не зарахування періоду вимушеного прогулу позивача до вислуги років за період служби в органах внутрішніх справ (міліції) є помилковим та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
При цьому, суд вважає безпідставними посилання відповідача на роз'яснення Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України (а.с. 76), оскільки такі листи не є нормативно-правовими актами, а тому вони не можуть слугувати підставою для не зарахування позивачу до його вислуги років період вимушеного прогулу, і відповідно суд не приймає їх до уваги.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо не зарахування до календарної вислуги років ОСОБА_1 трудового стажу за період з 28.10.2014 по 28.02.2022.
Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області зарахувати трудовий стаж ОСОБА_1 за період роботи з 28.10.2014 по 28.02.2022 включно до календарної вислуги років.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, просп. Перемоги, 74, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 08592365.
Повний текст рішення виготовлено 10 липня 2023 року.
Суддя Д.О. Виноградова