10.07.2023 року м.Дніпро Справа № 904/4740/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів: головуючого судді Антонік С.Г.(доповідач),
суддів Іванов О.Г., Е.В Орєшкіна
секретар судового засідання: Грачов А.С
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 (суддя Т.В. Загинайко, повне рішення складено 01.05.2023) у справі у справі N 904/4740/22
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, буд. 8; ідентифікаційний код 00039002)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ідентифікаційний код 21910427)
про стягнення 1 341 151 грн. 98 коп.
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення 1 341 151 грн. 98 коп., що складає 924 039 грн.32 коп. - заборгованості по сплаті орендної плати за Договором від 05.01.2022 No09/14-14/7/21 оренди нерухомого майна, 9 403 грн. 45 коп. - 3% річних, 53 174 грн. 35 коп. - інфляційних збитків,151 272 грн. 21 коп. - пені, 168 813 грн. 22 коп. - суми відшкодування комунальних витрат, 1 456 грн. 26 коп. - 3% річних, 9 759 грн. 89 коп. - інфляційних збитків, 23 233 грн. 28 коп. - пені та судові витрати у розмірі 20 117 грн 28 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 785 383 грн. 94 коп. - заборгованості, 9 698 грн. 78 коп. - 3% річних, 59 328 грн. 58 коп. - інфляційних нарахувань, 154 169 грн. 27 коп. - пені та 8 721 грн. 61 коп. - витрат по сплаті судового збору
Рішення суду в частині задоволення позову мотивоване обґрунтованістю, доведеністю та законністю вимог позивача.
Зменшуючи розмір пені та 3% річних, суд керувався помилкою розрахунку.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить скасувати рішення в частині задоволених позовних вимог про стягнення 154 169,27 грн.- пені та 9698, 78 грн. - 3% річних та прийняти нове рішення, яким: відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 154 169,27 грн. пені, змінити рішення в частині задоволених позовних вимог про стягнення 9698, 00 грн. 3% річних.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
Судом не повністю досліджені усі обставини справи, зокрема не враховані окремі положення закріплені у пункту 7.5 Договору № 09/14-14/7/21/5, яким встановлено, що якщо вказані обставини (форс-мажор) продовжується протягом двох послідовних місяців, кожна із Сторін має право прийняти рішення про дострокове розірвання цього Договору без відшкодування понесених збитків та пункту 7.4 Договору яким передбачено перенесення на строк дії форс-мажорних обставин виконання зобов'язань, з огляду на те що дія Договору оренди № 09/14-14/7/21/5 від 05 січня 2022 року була продовжена на вісім місяців до 31.08.2022 Договором про внесення змін від 15.08.2022 р. Як на форс-мажорні обставини посилається на лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію російської федерації проти України.
Відповідачем 18.05.2023р. надавалися суду докази направлення позивачем відповідачу рахунку від 05.05.2022р. про сплату витрат на електричну енергію за квітень 2022р. в сумі 54 659,90 грн. 27.05.2022р., що впливає на розрахунок 3% річних на несплачену суму.
Просить Скасувати Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 по справі № 904/4740/22 в частині задоволених позовних вимог про стягнення 154 169 (сто п'ятдесят чотири тисячі сто шістдесят дев'ять) грн 27 коп. - пені і 9 698 (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн 78 коп. - 3 % річних.
Змінити Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 по справі № 904/4740/22 в частині задоволених позовних вимог про стягнення 1 425,00 грн - З % річних.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 у справі залишити без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач), судді Дармін М.О., Іванов О.Г.
За розпорядженням керівника апарату суду від 05.06.2023, у зв"язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О. відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи №904/4740/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Антонік С.Г., (доповідач), судді - Іванов О.Г.., Березкіна О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2023 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження у справі № 904/4740/22. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 10.07.2023.
За розпорядженням керівника апарату суду від 10.07.2023, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної М.О. відповідно до пункту 2.4.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду No2 від 08.10.2018 зі змінами, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, зарезультатами якого для розгляду справи No 904/4740/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Антонік С.Г., (доповідач), судді - Іванов О.Г, Орєшкіна Е.В
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено господарським судом та випливає з матеріалів справи, 05.01.2022 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", як орендодавцем, та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як орендарем, було укладено Договір від №09/14-14/7/21 оренди нерухомого майна (надалі - Договір) (а.с.10-23).
Пунктом 1.1. Договору визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, проспект Трубників, будинок 11б, загальною площею - 2 177,30 кв.м.
Відповідно до пункту 1.4. Договору орендар буде використовувати об'єкт оренди для розміщення адміністративної будівлі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Згідно з пунктом 2.1. Договору передача об'єкту оренди здійснюється за Актом приймання-передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін.
Об'єкт оренди повинен бути переданим орендодавцем та прийнятим орендарем 01.01.2022 (пункт 2.2. Договору).
Пунктом 3.1. Договору визначено, що об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання-передачі об'єкту оренди. Обов'язок з підготовки Акту, вказаного в пункті 2.1. Договору, покладається на орендодавця.
Відповідно до пункту 3.1. (в редакції Договору від 15.08.2022 №1 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна від 05.01.2022 №09/14-14/7/21) строк оренди складає 8 (вісім) місяців з моменту прийняття об'єкту оренди орендарем за Актом приймання-передачі об'єкту оренди (а.с.17).
Строк оренди згідно з цим Договором може бути змінений сторонами шляхом укладення в письмовій формі договору про внесення змін до цього Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору (пункт 3.2. Договору).
Згідно з пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що після закінчення строку Договору, встановленого пунктом 3.1., поновлення Договору на той самий строк не допускається.
Пунктом 4.1. визначено, що орендна плата за користування об'єктом оренди в місяць складає 122 840,00 грн (сто двадцять дві тисячі вісімсот сорок гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ.
Відповідно до пункту 4.2.1. Договору щомісячно орендар сплачує орендну плату в розмірі, передбаченому в п. 4.1. цього Договору, крім того відшкодовує орендодавцю фактичні витрати, пов'язані з утриманням об'єкту оренди та прибудинкової території (крім того ПДВ).
Пунктом 4.2.1. Договору визначено, що щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця орендодавець нараховує орендну плату за поточний місяць та направляє орендарю в електронній формі рахунки, а орендар на підставі отриманих від орендодавця в електронній формі рахунків сплачує нараховану орендну плату за поточний місяць не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця. Орендну плату за перший місяць користування об'єктом оренди орендар сплачує протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від орендодавця в електронній формі. Надлишково сплачені кошти орендарем за цим Договором підлягають зарахуванню орендодавцем в рахунок погашення заборгованості орендаря з орендної плати та інших платежів за Договором.
Згідно з пунктом 4.2.2. орендар на підставі виставлених орендодавцем рахунків протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня їх направлення орендодавцем в електронній формі, відшкодовує фактичні витрати орендодавця за комунальними послугами та іншими послугами, пов'язаними з утриманням об'єкту оренди і прибудинкової території, а саме: - активна електроенергія - відповідно до показників приладу обліку (лічильника). Витрати, що не передбачені пунктом 4.2.2. Договору, входять до складу орендної плати.
Пунктом 4.2.3. Договору визначено, що оплата витрат на утримання об'єкту оренди здійснюється орендарем самостійно за отримані послуги: водопостачання, водовідведення, вивіз сміття, прибирання прибудинкової території, обслуговування та експлуатація ліфтів, на підставі самостійно укладених договорів з постачальникам відповідних послуг. У разі неотримання рахунку орендарем від орендодавця за 3 (три) календарні дні до закінчення строку сплати, визначеного пунктом 4.2. цього Договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі згідно з рахунком за попередній період/місяць або згідно з умовами Договору. Орендар має право у порядку пункту 11.7. цього Договору звернутись до орендодавця із запитом про надання рахунку повторно. Після отримання рахунку за таким зверненням орендар зобов'язаний протягом З (трьох) робочих днів з моменту отримання рахунку сплатити на користь орендодавця різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, що зазначена в наданому орендодавцем рахунку. За відсутності звернення орендаря до орендодавця щодо повторного надання рахунку/рахунків у передбачений вище строк, рахунок/рахунки вважаються такими, що отримані орендарем та підлягають оплаті у повному обсязі згідно з умовами цього Договору. У випадку виникнення заборгованості орендаря перед орендодавцем зі сплати орендної плати та інших платежів за цим Договором, орендарю направляється вимога, враховуючи положення статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 4.4. Договору орендодавець нараховує, а орендар сплачує орендодавцю орендну плату та інші платежі за цим Договором протягом строку оренди, починаючи з дати укладення Акту приймання-передачі об'єкту оренди по дату укладення Акту приймання-передачі об'єкту оренди (повернення з оренди) включно. Строк оренди визначається з моменту підписання Акту приймання-передачі об'єкту оренди уповноваженими представниками сторін до моменту спливу строку оренди, зазначеного у пункті 3.1. Договору
Орендна плата індексується кожні шість місяців на офіційний індекс інфляції, який публікується Державною службою статистики України, за попередні шість місяців, при цьому сторони погоджуються, що індексація розміру орендної плати не потребує внесення змін до цього Договору. Відлік шестимісячного періоду розпочинається з місяця, в якому об'єкт оренди переданий в оренду. Даний пункт застосовується при умові пролонгації сторонами строку оренди на 3 (три) чи більше місяців шляхом укладення договору про внесення змін до цього Договору (пункт 4.5. Договору).
Згідно з частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього Договору поширюються на відносини, які виникли між сторонами до укладання цього Договору, а саме: з 01 січня 2022 року та діють до повного виконання сторонами зобов'язань згідно з цим Договором (пункт 11.1. Договору).
01.01.2022р. сторонами було підписано Акт приймання-передачі об'єкту оренди, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, проспект Трубників, буд. 11б (а.с.18).
В матеріалах справи містяться копія Додатку 1 до Договору "План та місце розташування об'єкту оренди" (а.с.14-16) та Додатку до Акту приймання-передачі об'єкту оренди (а.с.18-23).
Позивачем за спірний період - з 01.04.2022 по 31.10.2022 нараховано оренду плату у загальній сумі 945 425 грн. 76 коп., що підтверджується копіями рахунків-фактур, а саме:
- від 11.04.2022 №1412 на суму 122 840 грн. 00 коп. (орендна плата за 01.04.2022-30.04.2022) (а.с.26);
- від 03.06.2022 №2106 на суму 122 840 грн. 00 коп. (орендна плата за 01.05.2022-31.05.2022) (а.с.28);
- від 30.06.2022 №317 на суму 122 840 грн. 00 коп. (орендна плата за червень 2022) (а.с.29);
- від 15.07.2022 №317 на суму 122 840 грн. 00 коп. (орендна плата за липень 2022) (а.с.31);
- від 25.07.2022 №317 на суму 21 386 грн. 44 коп. (індексація орендної плати в липні 2022) (а.с.32);
- від 05.08.2022 №317 на суму 144 226 грн. 44 коп. (орендна плата за 01.08.2022-31.08.2022) (а.с.33);
- від 13.09.2022 №317 на суму 144 226 грн. 44 коп. (орендна плата за 01.09.2022 - 30.09.2022) (а.с.35);
- від 17.10.2022 №317 на суму 144 226 грн. 44 коп. (орендна плата 01.10.2022-31.10.2022) (а.с.37).
Також позивачем за спірний період нараховано суму відшкодування витрат на електроенергію в розмірі 147 426 грн. 78 коп., що підтверджується копіями рахунків-фактур, а саме:
- від 05.05.2022 №1780 на суму 54 659 грн. 90 коп. (відшкодування витрат на електроенергію за квітень 2022) (а.с.27);
- від 13.07.2022 №317 на суму 35 985 грн. 54 коп. (відшкодування витрат по електроенергії за травень та червень 2022) (а.с.30);
- від 24.08.2022 на суму 19 408 грн. 24 коп. (відшкодування витрат за електроенергію 01.07.2022-31.07.2022) (а.с.34);
- від 14.10.2022 на суму 18 357 грн. 38 коп. (відшкодування витрат за електроенергію серпень 2022) (а.с.36);
- від 26.10.2022 на суму 19 015 грн. 72 коп. (відшкодування витрат за електроенергію 01.09.2022-30.09.2022 (а.с.38).
В матеріалах справи містяться також копії роздруківок з електронної скриньки позивача, щодо направлення рахунків відповідачеві в електронному вигляді (а.с.39-48) та відповідача (а.с.181).
Оскільки відповідачем в порушення умов Договору своєчасно не сплачено орендну плату, а також не відшкодовано витрати на електроенергію позивач звернувся з даним позовом до суду.
Переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Частина 3 статті 80 ГПК України зобов'язує відповідача подати суду докази разом з поданням відзиву на позов.
Відповідно до ч.8 ст.80 ГПК України, докази, не подані в установлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Як встановлено матеріалами справи, відповідач 18.04.2023р., на стадії розгляду справи по суті, заявив клопотання про долучення доказів, а саме роздрукованого з електронної пошти доказу відправлення відповідачу 27.05.2022р. рахунку № 1780 від 05.05.2022р. на суму 54 659,90 грн. Господарський суд протокольною ухвалою відмовив відповідачу в долучені даного доказу у зв'язку з пропуском процесуального строку без наведення поважних причин.
Тому при перевірці розрахунку 3% річних Господарським судом обгрунтовано не прийнято до уваги факт направлення рахунку у № 1780 від 05.05.2022р. на суму 54 659,90 грн. 27.05.2022р.
Що стосується форс-мажорних обставин, то слід зазначити наступне.
Приписами частин першої, другої ст. 611 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно зі ст. 141 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
В постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 зроблено висновок про те, що:
- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання;
- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
За приписами частини другої статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
З наведеного випливає, що будь-яка обставина вважається форс-мажорною не взагалі, а відносно певного зобов'язання конкретного суб'єкта.
Обставина визнається форс-мажорною, якщо відповідає одразу таким ознакам:
1) має надзвичайний характер (має винятковий характер і перебуває за межами впливу сторін);
2) є непередбачуваною (її настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настання зобов'язання або до настання податкового обов'язку);
3) є невідворотньою, тобто це неминучість події/ подій і/або її/їх наслідків;
4) є причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією та неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).
Збройний конфлікт, війна дійсно можуть бути обставинами непереборної сили, але тільки в тому випадку, коли вони відповідають всім чотирьом наведеним ознакам.
Так, відповідно до ч. 1 ч. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Збройна агресія російської федерації не є форс-мажорною обставиною відносно зобов'язання з оплати орендної плати, якщо відсутня така ознака, як причинно-наслідковий зв'язок між військовою агресією та неможливістю погасити борг.
Виданий Торгово-промисловою палатою України 28.02.2022 лист №2024/02.0-7.1 не є підтвердженням форс-мажорної обставини, оскільки згідно діючого законодавства форс-мажорні обставини підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати України, що видається за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідні) з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин (ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Між тим, відповідачем відповідний сертифікат в матеріали справи не представлений.
З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2023 у справі у справі No904/4740/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 11.07.2023
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Е.В Орєшкіна