2-а/130/10/2023
130/1721/23
про залишення позову без руху
10.07.2023 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Костянтин Шепель,
ознайомившись із матеріалами адміністративного позову Боднар Наталії Борисівни в інтересах ОСОБА_1 до Жмеринського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
6 липня 2023 року надійшов адміністративний позов Боднар Наталії Борисівни в інтересах ОСОБА_1 до Жмеринського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суддя виходить з такого.
У пункті другому прохальної частини позовної заяви позивач просить - «продовжити строк для оскарження постанови №2543 від 25.03.2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.210-1 КУпАП».
При цьому вказує, що копію оскаржуваної постанови було отримано на запит адвоката лише 26 червня 2023 року, однак доказів про це не надає.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 71 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Тому, для встановлення підстав поважності причин пропуску строку, до суду слід надати докази отримання копії постанови.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні до суду позивач судовий збір не сплатив, у позовній заяві просив стягнути судові витрати з відповідача.
Відповідно до положень статтей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеній в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (11-1287апп18).
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 (провадження № 21-1410а16), про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає, так як чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2 - 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, таким чином, позивач має сплатити судовий збір за даним позовом у розмірі 536,80 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору та після сплати судового збору додати оригінал квитанції до суду, або надати докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також докази отримання копії оскаржуваної постанови та докази підстав пропуску строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у відповідності до статті 169 КАС України вона підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суддя -
Позовну заяву адвоката Боднар Наталії Борисівни в інтересах ОСОБА_1 до Жмеринського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала не може бути оскаржена.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ