іменем України
Справа № 126/672/23
Провадження № 2/126/370/2023
"05" липня 2023 р.
м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Гуцола В. І.
із секретарем Шевчуком С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу загального провадження за позовом ОСОБА_1 до Бершадської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача Бершадської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини з тих підстав, що як стверджує ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який до дня смерті проживав в с. П'ятківка Гайсинського району Вінницької області. Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки, розташованої на території П'ятківської сільської ради, площею 1,5634 га, кадастровий номер 0520484200030050019. У зв'язку з повномасштабним вторгненням російських військ на територію України, 23.03.2022 вона вимушена була виїхати за кордон на невизначений термін. Про смерть діда ОСОБА_2 вона дізналась від своєї матері ОСОБА_3 , яка проживає в м. Бершадь і яка після смерті свого батька здійснила його поховання. У зв'язку зі значною віддаленістю свого місця перебування вона не змогла приїхати на похорон до діда. У січні 2023 року її мати у телефонній розмові повідомла їй, що в ході здійснення нею впорядкування речей діда ОСОБА_2 , в його житловому будинку нею було виявлено заповіт. Згідно вказаного заповіту, який посвідчений 07.09.2018 секретарем П'ятківської сільської ради Бершадського району Вінницької області Гончар В.М., зареєстрований за № 68, померлий ОСОБА_2 заповів їй, як онучці усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось. За життя ОСОБА_2 не розповідав близьким родичам, у тому числі і їй про те, що має намір залишити їй у спадок земельну ділянку, а також про те, що ним було складено заповіт на її користь. Тому через її необізнаність про існування заповіту, вона у період часу, коли можливо було прийняти спадщину не звернулась до нотаріальної контори з заявою з заявою про прийняття спадщини. Вона, маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину, звернулась до приватного нотаріуса Гайсинського районного нотарілаьного округу Вінницької області Гонтарук Т.І. з відповідною заявою, проте нотаріус відмовила їй у видачі вказаного свідоцтва, оскільки нею пропущено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . У померлого ОСОБА_2 спадкоємцем за законом першої черги спадкування є дочка ОСОБА_3 , яка не претендує на отримання обов'язкової частки у спадщині та не проти видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. ОСОБА_3 10.03.2023 подано до нотаріуса заяву про відмову від отримання обов'язкової частки у спадщині. Просить визначити їй додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання законної сили рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. П'ятківка Гайсинського району Вінницької області.
Представник відповідача Бершадської міської ради міський голова Драган В.Г. надав заяву, відповідно до якої зі слів позивачки про наявність заповіту їй стало відомо у січні 2023 року. Час відкриття спадщини настав 08.04.2022 (підтверджується свідоцтвом про смерть). Строк для прийняття спадщини закінчився 08.02.2023 (з урахуванням п.3 постанови КМУ від 28.02.2022 № 164), що спростовує твердження позивачки про ет, що вона дізналась про наявність заповіту поза межами строку для прийняття спадщини. З позовної заяви вбачається, що позивачка пропустила строк на прийняття спадщини у зв'язку з тим, що не мала об'єктивної можливості для приїзду до місця знаходження спадкового майна, оскільки через введення на території України воєнного стану та військову агресію росії, побоювалась за свою безпеку, утримувалась від виїздуз місця свого постійного перебування за кордоном. Факт проживання позивачки за межами України сам по собі не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення з заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло її можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України. На консульські установи України, серед іншого, також покладений обов'язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з'явитись до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивачка не надала. Просить в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити, провести розгляд цивільної справи за відсутності відповідача.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ткач І.І. надала додаткові пояснення, згідно з якими у своїй позовній заяві позивачка, зокрема, зазначала, що за життя її покійний дід ОСОБА_2 не розповідав близьким родичам, у тому числі і їй про те, що має намір залишити їй у спадок земельну ділянку, а ткож про те, що ним був складений заповіт на її користь. Про існування такого заповіту вона дізналась лише у січні 2023 року у телефонній розмові, при цьому у вказаний час позивачка проживала за кордоном у Республіці Німеччина, куди була вимушена виїхати у зв'язку із війною та повномасштабним вторгненням російських військ на територію України. Перебуваючи на території іншої держави, не будучи юридично обізнаною та не маючи при собі усіх необхідних документів, позивачка, вирішила здійснити поїздку до України з метою оформлення своїх спадкових прав. При цьому, користуючись правовим захистом іншої країни, позивачка була вимушена завчасно повідомити державні установи країни проживання про виїзд за межі країни, що додатково зайняло певний період часу. Разом із цим, позивачка не будучи обізнаною про визначений законодавством строк, відведений для звернення із заявою про прийняття спадщини, вважаючи що він становить шість місяців, не звернулася до відповідних консульських установ, а вирішила прибути до України. Дійсно, варто зазначити про те, що із введенням на території України військового стану, протягом 2022 року законодавчими змінами декілька разів кардинально змінювалися положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, зазначені зміни були суперечливими та непередбачуваними для спадкоємців. У даній ситуації в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущення строку для подачі позивачем заяви про прийняття спадщини. Прибувши до України у березні 2023 року, позивачка звернулась до нотаріуса, де їй було роз'яснено вимоги діючого законодавства, а також роз'яснено про право на звернення до суду із метою поновлення пропущеного строку для подання заяви про прийняття спадщини з метою реалізації права на оформлення спадкового майна. Таким чином, за обставин введення на території України військового стану, позивачка вимушено покинула своє місце проживання, у зв'язку із чим не мала доступу до документів спадкодавця та тому дізналась про наявність заповіту лише зі слів близьких родичів. При цьому терміново прибула до місця знаходження спадщини, однак пропустила такий строк, визначений для подання такої заяви. Вказані обставини у своїй сукупності створили позивачу об'єктивні та істотні труднощі для вчасного вчинення усіх необхідних дій для подання заяви про прийняття спадщини. Законодавство України не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 на території України введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжувався й наразі триває. Дана обставина безсумнівно є непереборною, надзвичайною, невідворотньою та об'єктивною, що також не може не бути прийнятим судом до уваги. 28.02.2022 Торгово-промислова палата України своїм листом № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами. Вказані обставини, а також факт проживання позивача на території іншої держави створили об'єктивні та істотні труднощі для вчинення необхідних дій для прийняття спадщини, перешкодивши їй, як спадкоємцю, вчасно звернутись із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини. При цьому, позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановления рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи. Відмова позивачу у наданні строку для вступу у спадщину буде непропорційним втручанням у її право на отримання у власність спадкового майна. Просить також враховати те, що пропущений позивачем строк є незначним. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Вважє за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004. З метою недопущення порушення спадкових прав позивача, просить задовольнити заявлені у справі позовні вимоги.
Представник позивача адвокат Ткач І.І. надала заяву, в якій позов підтримує, просить розглянути справу в її відсутність ат у відсутність позивачки.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Бершадським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно у вигляді земельної ділянки, розташованої на території П'ятківської сільської ради, площею 1,5634 га, кадастровий номер 0520484200030050019, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 139017, виданого на підставі розпорядження Бершадської РДА № 185 від 09.06.2003.
Згідно копії заповіту від 07.09.2018, посвідченого секретарем виконкому П'ятківської сільської ради Бершадського району Вінницької області Гончар В.М., зареєстрованого в реєстрі за № 68, ОСОБА_2 усе своє майно заповів ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки П'ятківського старостинського округу Бершадської міської ради № 133 від 09.03.2023, у ОСОБА_2 таких спадкоємців як малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, або особи, дієздатність яких обмежена немає. Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 . Спадкоємцем за законом є дочка ОСОБА_3 .
Згідно заяви від 10.03.2023, зареєстрованої в реєстрі за № 566, засвідченої приватним нотаріусом Гайсинського районного нотарілаьного округу Вінницької області Гонтарук Т.І., спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_3 спадщину після смерті батька ОСОБА_2 не прийняла і на неї не претендує та звертатись до суду з приводу продовження строку для прийняття спадщини не буде. На отримання обов'язкової частки у спадщині вона не претендує. Вона не проти видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 .
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно ч.ч. 1,5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину, звернулася до приватного нотаріуса Гайсинського районного нотарілаьного округу Вінницької області Гонтарук Т.І. з відповідною заявою, проте нотаріус відмовила їй у видачі вказаного свідоцтва, оскільки нею пропущено строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується постановою нотаріуса № 49/02-31 від 10.03.2023 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
У даній ситуації в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущення строку для подачі позивачем заяви про прийняття спадщини. Прибувши до України у березні 2023 року, позивачка звернулась до нотаріуса, де їй було роз'яснено вимоги діючого законодавства, а також роз'яснено про право на звернення до суду із метою поновлення пропущеного строку для подання заяви про прийняття спадщини з метою реалізації права на оформлення спадкового майна.
Таким чином, за обставин введення на території України військового стану, позивачка вимушено покинула своє місце проживання, у зв'язку із чим не мала доступу до документів спадкодавця та тому дізналась про наявність заповіту лише зі слів близьких родичів. При цьому терміново прибула до місця знаходження спадщини, однак пропустила такий строк, визначений для подання такої заяви.
Вказані обставини у своїй сукупності створили позивачу об'єктивні та істотні труднощі для вчасного вчинення усіх необхідних дій для подання заяви про прийняття спадщини.
Законодавство України не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 на території України введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжувався й наразі триває.
Дана обставина безсумнівно є непереборною, надзвичайною, невідворотньою та об'єктивною, що також не може не бути прийнятим судом до уваги.
28.02.2022 Торгово-промислова палата України своїм листом № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами.
Вказані обставини, а також факт проживання позивача на території іншої держави створили об'єктивні та істотні труднощі для вчинення необхідних дій для прийняття спадщини, перешкодивши їй, як спадкоємцю, вчасно звернутись із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини. При цьому, позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Постановления рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи.
Відмова позивачу у наданні строку для вступу у спадщину буде непропорційним втручанням у її право на отримання у власність спадкового майна.
Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція ґрунтується, в тому числі, на Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Про існування заповіту та можливості оформити спадщину після смерті діда позивачка дізналась після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини, тому спадщину вона не прийняла з поважних причин. Таким чином вона має право на визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 23.08.2017 року № 6-1320цс17 та від 26.06.2019 року по справі № 565/1145/17.
На сьогоднішній день відсутній інший спосіб реалізувати право позивачки на спадщину, крім судового. Причину пропуску строку для прийняття спадщини суд вважає поважною, оскільки усталена практика Європейського суду з прав людини вказує на недопустимість порушення права на вільне володіння майном, закріпленим у Протоколі 1. Крім того, суд вважає очікування позивачки на оформлення спадщини правомірними та законними, оскільки недостатня проінформованість спадкоємців про відкриття спадщини є також порушенням прав, закріплених Конвенцією в контексті прогнозованості та чіткості закону, а тому потребує захисту.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі ст.ст. 1233, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Бершадської міської ради (код ЄДРПОУ 44062642, вул. Героїв України 23, м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 .
Визначений строк обраховувати з дати набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В. І. Гуцол