Єдиний унікальний номер 643/3725/22
Номер провадження 22-ц/818/916/23
11 липня 2023 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді - Мальованого Ю.М.,
суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б.,
розглянувши упорядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 березня 2023 року в складі судді Тимош О.М. у справі № 643/3725/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Новожанівський м'ясокомбінат» про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Приватного підприємства «Новожанівський м'ясокомбінат» (далі - ПП «Новожанівський м'ясокомбінат») про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди
Позов мотивовано тим, що починаючи з 01 липня 2011 року вона перебуває у трудових стосунках з ПП «Новожанівський м'ясокомбінат».
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України керівництво ПП «Новожанівський м'ясокомбінат» повідомило її, що підприємство тимчасово зупиняє роботу та з березня 2022 року припинило виплату заробітної плати.
У середині вересня 2022 року її повідомлено про звільнення з ПП «Новожанівський м'ясокомбінат». Вона зверталась до підприємства із заявами 06 жовтня 2022 року, 25 жовтня 2022 року про підтвердження її звільнення, надання копії наказу про звільнення та трудової книжки, однак відповідей не отримала.
03 грудня 2022 року нею отримано від ПП «Новожанівський м'ясокомбінат» копію наказу № НМК12-К про припинення трудового договору від 29 липня 2022 року за згодою сторін, трудову книжку, розрахунковий лист за липень 2022 року та лист від 29 листопада 2022 року про необхідність отримати депоновану компенсаційну виплату за невикористані дні щорічної відпустки. Однак у період з 01 березня 2022 року по 29 липня 2022 року, перебуваючи у трудових відносинах з ПП «Новожанівський м'ясокомбінат», заробітна плата їй не виплачувалась, а тому заборгованість зі сплати заробітної плати на день звільнення становить 7000 (посадовий оклад) х 5 = 35 000, 00 грн.
Вважає наказ № НМК12-К про припинення трудового договору від 29 липня 2022 року за згодою сторін протиправним, оскільки згоди на припинення трудових відносин вона не надавала, з заявами про звільнення не зверталась, день закінчення роботи не узгоджувала. У день звільнення з нею розрахунок проведено не було, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 6680,70 грн вона отримала лише 06 грудня 2022 року.
Також, їй завдано моральної шкоди, оскільки вона працювала на підприємстві з 2011 року та сумлінно виконувала посадові обов'язки. Звільнення відбулося таємно без повідомлення, що спричинило значні душевні хвилювання. Розмір моральної шкоди оцінює як 38 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 94 278, 00 грн.
Також, в подальшому позивачкою подано заяву про відмову від позовних вимог в частині поновлення на роботі, оскільки 03 лютого 2023 рокувідповідач скасував наказ № НМК 12-К (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 29.07.2022 та поновив позивача на посаді референта з основної діяльності.
Остаточно просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2022 року по 29 липня 2022 року у розмірі 35 000,00 грн, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 липня 2022 року до дня поновлення на роботі, стягнути моральну шкоду у розмірі 94 278,00 грн.
06 лютого 2023 року ПП «Новожанівський м'ясокомбінат» подано відзив на позовну заяву, в якому частково визнало позовні вимоги, а саме в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн, в іншій частині позов просило залишити без задоволення. Відзив мотивовано тим, що наказом № 1 від 25 березня 2022 року оголошено призупинення трудових відносин з працівниками підприємства з 23 березня 2022 року до моменту дня припинення або скасування воєнного стану. Позивачку повідомили про введення в дію наказу від 25 березня 2022 року телефоном, особисто з'явитися для ознайомлення остання відмовилась.
24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та на підставі вказаного закону трудові відносини з позивачкою було призупинено.
Відповідно до положень вказаного закону відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України, а тому вимогу позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі є необґрунтованими.
Заперечувало проти стягнення заборгованості по заробітній платі, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
03 лютого 2023 року підприємством скасовано наказ № НМК 12-К (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 29 липня 2022 року та поновлено позивачку на посаді референта з основної діяльності.
В частині відшкодування моральної шкоди відповідач погодився сплатити компенсацію моральної шкоди у сумі 5000,00 грн та компенсувати сплачений за подання позову судовий збір.
Ухвалою суду від 07 березня 2023 року закрито провадження у справі в частині поновлення на роботі, вирішено питання щодо стягнення судового збору, сплаченого при зверненні до суду, з відповідача на користь позивача.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПП «Новожанівський м'ясокомбінат» на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
В іншій частині позов залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки з 01 березня 2022 року по 23 березня 2022 року позивачка фактично не виконувала роботу на підприємстві, підстави для нарахування та стягнення заробітної плати відсутні. Щодо стягнення заробітної плати з 23 березня 2022 року, то в цій частині позов задоволенню не підлягає у зв'язку з пред'явленням його до неналежного відповідача. Трудовий договір з ОСОБА_1 був призупинений через введення в Україні воєнного стану, виїздом за межі міста частини працівників та неможливістю забезпечити працівників роботою, а тому відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України. Також оскільки відповідач визнав неправомірність звільнення позивачки та самостійно усунув порушення її прав, скасувавши наказ про звільнення, то підстави для стягнення заробітку за час вимушеного прогулу перестали існувати та позов в цій частині задоволенню не підлягає. Між тим, ПП «Новожанівський м'ясокомбінат» визнано звільнення позивачки таким, що не відповідає вимогам закону та визнано позов в частині стягнення 5000 грн моральної шкоди. Проте, суд першої інстанції вважав, що виходячи з засад розумності і справедливості, обставин по справі, позивачці має бути відшкодовано 10 000 грн моральної шкоди.
08 квітня 2023 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин по справі, рішення суду у частині незадоволених вимог скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в цій частині.
Апеляційна скарга мотивована тим, що з 01 березня 2022 року вона перебувала в місті Харкові, мала можливість виконувати посадові обов'язки, проте не працювала з вини роботодавця, що відповідно до вимог ст. 111 КЗпП України є підставою виплати гарантованої мінімальної заробітної плати.
Вона неодноразово зверталась до ПП «Новожанівський м'ясокомбінат» з приводу несплати заробітної плати та у подальшому з приводу звільнення, проте Відповідач ігнорував усі її звернення, лише після звернення до Головного управляння Держпраці у Харківській області Відповідач направив їй документи щодо звільнення. Не ознайомлення у розумний строк із наказом про призупинення трудового договору не впливає на застосування положень такого наказу в частині не нарахування заробітної плати за період протягом якого її не було повідомлено про цей наказ.
Відповідно до роз'яснень Мінекономіки від 09 травня 2022 року № 4712- 06/22838-09 головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. ПП «Новожанівськийм'ясокомбінат» не зупиняло здійснення своєї господарської діяльність, позивачка також може здійснювати свої посадові обов'язки
Вважає, що порушення її трудових прав відповідачем не пов'язані з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 березня 2023 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаними вимогам не відповідає виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з01 липня 2011 року ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ПП «Новожанівський м'ясокомбінат» та на підставі наказу № 16-к від 29 липня 2016 року була переведена на посаду референта з основної діяльності з 01 серпня 2016 року.
Наказом № 12-к від 29 липня 2022 року позивачку звільнено за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України.
06 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до ПП «Новожанівський м'ясокомбінат» із заявою про ознайомлення її з наказом про звільнення та направленням документів на зазначену адресу (а.с.12-15).
25 жовтня 2022 року позивачка повторно направила відповідачу заяву про надання наказу про звільнення та трудової книжки (а.с.16-18).
Листом ПП «Новожанівський м'ясокомбінат» від 29 листопада 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про необхідність отримати депоновану компенсаційну виплату за невикористані дні щорічної відпустки (а.с.22).
Відповідно до розрахункового листа ОСОБА_1 нараховано за липень 2022 року до сплати 6680,70 грн, оклад - 7000 грн (а.с.23,34).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за березень-квітень 2022 року ПП «Новожанівський м'ясокомбінат» заробітна плата не нараховувалася. В липні 2022 року нараховано 8299,06 грн (а.с.35).
Наказом № 1 від 25 березня 2022 у зв'язку з припиненням роботи ПП «Новожанівський м'ясокомбінат» через введення в Україні воєнного стану Указом Президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022, виїздом за межі міста працівників та неможливості забезпечити працівників роботою оголошено призупинення трудових відносин з працівниками за переліком, в тому числі й ОСОБА_1 з 23 березня 2022 року до моменту дня припинення або скасування воєнного стану (а.с.60). З додатку до наказу вбачається, що ОСОБА_1 відправлено повідомлення телефоном (а.с.61-62).
Наказом № 2-К від 03 лютого 2023 року скасовано наказ № НМК 12-К про припинення трудового договору (контракту) від 29 липня 2022 року, яким звільнено ОСОБА_1 з посади референта з основної діяльності за згодою сторін. Поновлено ОСОБА_1 на посаді референта з основної діяльності з окладом згідно штатного розкладу (а.с.63).
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до Указу Президента України від 24 квітня 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Поняття простою викладено у статті 34 КЗпП України, де визначено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Відповідно до статті 113 КЗпП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачується. На період освоєння нового виробництва (продукції) роботодавець може здійснювати працівникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.
За статтею 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до частини 4 статті 97 КЗпП України, статті 22 Закону України «Про оплату праці» власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина 1 статті 21 КЗпП України), що обов'язок організувати бухгалтерський облік на підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме відповідач має довести, що у нього відсутні підстави для виплати позивачу заробітної плати у вказаний ним період.
Згідно зі статтею 115 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не звільняє позивача від процесуального обов'язку доведення наявності права на отримання відповідних сум.
Вищевказане узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2023 року по справі № 757/23764/20.
Зважаючи, що матеріали справи не містять даних про зупинення роботи підприємства 24 лютого 2022 року, судова колегія вважає, що вимоги позивачки про стягнення заробітної плати за березень 2022 року (до 22 березня 2022 року- призупинення трудових відносин є обґрунтованими.
Наказом № 97-К від 28 грудня 2018 року референта з основної діяльності ОСОБА_1 з 01 січня 2019 року переведено на повний 8 годинний робочий день з окладом згідно штатного розкладу (а.с.59).
Відповідно до довідки, виданої ПП «Новожанівський м'ясокомбінат» 22 лютого 2023 року сума нарахованого доходу ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року до 29 липня 2022 року становить 96 837,79 грн, з яких за січень 2022 року - та лютий 2022 року по 6700 грн, утримання 1306 грн, до виплати 5393,50 грн.
Виходячи з окладу 6700 грн на місяць, заробітна плата, що мала бути виплачена позивачці за період з 01 березня 2022 року по 22 березня 2022 року - 16 робочих днів, становить 6700/23 (кількість робочих днів у березні) х16 = 4660,87 грн без вирахування податків і зборів.
Зважаючи положення статті 113 КЗпП України відповідачці має бути виплачено за вказаний період не менш 2/3 її окладу, що відповідно становить за 16 робочих днів 3107,25 грн без вирахування податків та зборів.
Щодо вимог про стягнення заробітної плати за квітень -липень 2022 року та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то судова колегія виходить з такого.
15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності, галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Частинами першою та другою Закону № 2136-ІХ (тут і далі в редакції на час винесення наказу від 25 березня 2022 року) встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Відповідно до статті 13 Закону № 2136-ІХ, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості узв'язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.
Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об'єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
Між тим, звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 не оскаржує наказ про призупинення трудових відносин з нею, позовна заява не містить таких вимог.
Оскільки трудові відносини з ОСОБА_1 було призупинено, вищевказаний наказ не скасовано та не визнано неправомірним, то підстав для нарахування та стягнення заробітної плати з 25 березня 2022 року, а також інших виплат, передбачених КЗпП України не вбачається.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 стаття 376 ЦПК України).
Отже, рішення суду підлягає скасуванню лише в частині позовних вимог про стягнення заробітної плати з 01 березня 2022 року по 23 березня 2023 року та ухваленню нового про часткове задоволення позову.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 стаття 376 ЦПК України).
Зважаючи, що рішення суду в частині вирішення спору про відшкодування моральної шкоди залишено без змін, підстави для відшкодування судового збору на користь позивачки відсутні.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 07 березня 2023року в частині вирішення спору про стягнення заробітної плати з 01 березня 2022 року до 23 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.
Стягнути з Приватного підприємства «Новожанівський м'ясокомбінат» на користь ОСОБА_1 3107,25 грн заробітної плати з подальшим вирахуванням податків та зборів.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 11 липня 2023 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді І.В. Бурлака
В.Б. Яцина