Справа № 727/6731/23
Провадження № 3/727/2159/23
10 липня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Чебан В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ЧРУП ГУНП у Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,-
за ст.173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До суду 27.06.2023 року надійшла адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч.1 КпАП України.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №141019 від 18.06.2023 року, ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він 18.06.2023 року о 00:30 год. вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно громадянки ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурною лайкою. Вказаним ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що він не погоджується з обставинами, що зазначені в протоколі про адмінправопорушення, оскільки він не вчиняв відносно ОСОБА_2 ніяких протиправних дій. Ствердив, що 17.06.2023 року об 23:50 год. він повернувся додому з роботи та їв на кухні, коли ОСОБА_2 почала кричати, що його діти включили голосно телевізор. Вказав, що він пішов глянути в дитячу кімнату, однак телевізор голосно не працював. Ствердив, що він не ображав ОСОБА_2 нецензурною лайкою. Просив суд не притягувати його до адміністративної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердила, що 18.06.2023 року опівночі вона спала, коли почула, що діти (її внуки) ввімкнули голосно телевізор. Вказала, що вона зробила зауваження щодо цього її дочці ОСОБА_3 , після чого у них з дочкою виник конфлікт, в ході якого остання ображала її нецензурною лайкою. Ствердила, що ОСОБА_1 теж ображав її. Просила суд притягнути до адмінвідповідальності ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні вказала, що 18.06.2023 року опівночі її чоловік ОСОБА_1 повернувся з роботи та сів їсти. Вказала, що в цей момент на кухню прибігала ОСОБА_2 і почала кричати, що викличе поліцію, оскільки діти ввімкнули голосно телевізор. Після чого, ОСОБА_1 встав і пішов дивитись чи дійсно діти голосно дивляться телевізор. Ствердила, що ОСОБА_1 не ображав ОСОБА_2 нецензурною лайкою.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , а також свідка ОСОБА_3 , дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КпАП України, а тому справу щодо ОСОБА_1 необхідно закрити за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний серед іншого з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Так, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Водночас, з наявних в матеріалах справи письмових доказів не можливо встановити вчинення ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 будь-яких з дій, передбачених п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в тому числі й описаних в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №141019 від 18.06.2023 року, а саме висловлювань в бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою.
При цьому, ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердив, що не висловлювався в бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою.
Згідно наданих в судовому засіданні показів ОСОБА_3 - ОСОБА_1 не висловлювався нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 .
Будь-яких відео з приводу спірних обставин, зазначених в протоколі - суду також не представлено.
Таким чином, проаналізувавши матеріали адмінсправи та вислухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , а також свідка ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №141019 від 18.06.2023 року обставини - не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Інших доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного характеру працівниками поліції суду - надано не було.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173-2, 124, 221, 247, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КпАП України у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду, через Шевченківський районний суд міста Чернівці, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: