Справа № 211/3196/23
Провадження № 3/211/1979/23
10 липня 2023 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Н.О. Сарат, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції у місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
- за частиною 1 статті 130 КУпАП, -
14 травня 2023 року о 01-30 годин, м. Кривий Ріг, по вул. Незалежності України, буд. 5, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом AUDI A4, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, жвавість мови, ходи, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою газоаналізатора Драгер чи в медичному закладі відмовилася в присутності свідків. Правопорушення зафіксоване на Бодікамеру БК № 475340.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явилася, її захисник Кудлюк О.І. надав письмове клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як працівниками поліції при розгляді справи порушені вимоги ст. 256, 266, 268 КУпАП, інструкція № 1452/735 від 09.11.2015 року та Порядок № 1103 від 17.12.2008 року. Відсутня категорична відмова водія від проходження огляду в медичному закладі. На направленні, протоколі відсутні підписи водія. Працівники поліції не опитали пасажирів автомобіля. Вина ОСОБА_1 не доведена.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши письмові докази, вважаю, що винність ОСОБА_1 підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 266536 від 14.05.2023 року, рапортом, відео з ОСОБА_2 та ін.
Вважаю, що вина правопорушника доведена належними та допустимими доказами.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином згідно матеріалів адміністративної справи вищезазначеними діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 ПДР та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Переглянувши відео з Бодікамери, суд критично відноситься до посилань захисника на те, що працівниками поліції не дотримано вимог закону при складанні протоколу та розгляді справи відносно ОСОБА_1 , так як права водієві зачитано, про направлення повідомлено, з протоколом ознайомлено, працівники поліції не вручили направлення та копію протоколу, тому що водій відмовилася від їх отримання, також відмовилася від підпису в протоколі, клопотань після роз'яснення їй прав ніяких не заявила, крім того захисником не уточнено які саме порушення він має на увазі. Більше того, безпідставні посилання захисника на те, що водій категоричної відмови не давала, оскільки з відеозапису ОСОБА_2 чітко вбачається, що водій відмовилася проїхати до медичного закладу для проходження огляду на встановлення стану сп'яніння, причиною відмови вказала, що не залишить свій автомобіль та буде сама керувати ним до медичного закладу, але такі посилання не передбачені законом, водій з ознаками алкогольного сп'яніння не має права керувати ТЗ та не може самостійно їхати до медичного закладу, а тому такі підстави суд розцінює, як намагання водія уникнути огляду. Продути повторно Драгер на місці водій також відмовилася, зазначивши, що це принципово. Факт керування ТЗ зафіксований на ОСОБА_2 та не оспорюється. А отже суд приходить до висновку, що вона водія доведена в повному обсязі.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника.
ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує, що керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння є грубим, небезпечним та досить поширеним правопорушенням, ступінь вини правопорушника, його особистість, а також безальтернативність покарання, а тому вважаю за можливе, накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути її до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду.
Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений вище строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, яка стягує з правопорушника: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н. О. Сарат